ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 154/548/21
адміністративне провадження № К/9901/43847/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Шавеля Р.М., Улицького В.З., Кузьмича С.М. у справі №154/548/21 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
16 лютого 2021 року адвокат Довжик Р.С., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити строк звернення до суду; скасувати постанову Волинської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 3525/20500/17 від 11.10.2017 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за порушення митних правил у вигляді штрафу в розмірі 381788 грн 46 коп. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку; задоволено клопотання Волинської митниці Держмитслужби про залишення позову без розгляду; адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03.03.2021 про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17.08.2021 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; позов задоволено; скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 3525/20500/17 від 11.10.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення митних правил та закрито справу про адміністративне правопорушення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу Волинської митниці Державної митної служби України задоволено частково. Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17.08.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, в якій скаржник просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим та таким, що прийняте без дослідження фактичних обставин справи, без надання оцінки усім доводам позивача, що в свою чергу, призвело до порушення норм процесуально права, зокрема, статтей 9, 242 КАС України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадках, передбачених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався, що не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом пунктів 2, 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі тощо.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.Згідно з усталеною судовою практикою, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитись до виконання своїх обов`язків.
Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що оскільки поновлення пропущеного строку на вчинення процесуальних дій за своєю суттю є оціночним, то суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.
Відтак, поважність причин пропуску строку звернення до суду необхідно оцінювати в кожній справі, з огляду на усі обставини справи та доводи сторін про поважність/неповажність пропуску такого строку (постанова Верховного Суду у від 08 грудня 2021 року у справа № 140/3530/19).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Як убачається з матеріалів справи, питання щодо поновлення позивачем строку звернення до суду розглядалось судами неодноразово. При цьому, позивач факт пропуску строку звернення до суду, установлений частиною 2 ст. 286 КАС України не заперечує та просить його поновити, як такий, що пропущено з поважних причин.
Судами попередніх інстанцій судами встановлено, що оскаржувана постанова винесена митним органом 11.10.2017 та була вручена позивачу особисто 06.11.2017.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 не заперечує, що отримувала вказану постанову, водночас зазначає, що отримавши її, віддала її власникам ТОВ "Гелексі Кар", де працювала на момент вчинення інкримінованого їй правопорушення, оскільки була звільнена та виїхала в іншу місцевість. При цьому, як пояснив представник позивача Довжик Р.С. під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач уважала, що до адміністративної відповідальності було притягнуто юридичну особу - ТОВ "Гелексі Кар", а не позивача, як фізичну особу. Про ту обставину, що за позивачем рахується штраф ОСОБА_1 дізналась випадково з Єдиного реєстру боржників та відразу звернулась за правовою допомогою до адвоката, яким в свою чергу 25.01.2021 було скеровано адвокатський запит до органів державної виконавчої служби про отримання копії постанови в справі про порушення митних правил.
Листом №5955/18.18.21 від 03 лютого 2021 року Володимир-Волинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) направлено на адресу адвоката Довжика Р.С. копію постанови в справі про порушення митних правил №3525/20500/17, видану 11 жовтня 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Негріча Л.М., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 381788,46 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, 05 лютого 2021 року представником позивача отримано відповідь на адвокатський запит від органів державної виконавчої служби, а 16 лютого 2021 року засобами поштового зв`язку позивачем направлено до суду указаний позов, що стверджується копіями поштових конвертів. При цьому, указаним обставинам уже надавалась відповідна оцінка, зокрема, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 та у рішенні Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17.08.2021.
Під час вирішення питання пропуску позивачем строку звернення судами попередніх інстанцій ураховано, що позивач фактично не мала оскаржуваної постанови, яку лишила на попередньому місці роботи роботодавцям, помилково вважаючи що вона стосується стягнення з підприємства, а не з неї як фізичної особи. При цьому, оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил виносилась Волинською митницею Держмитслужи відносно позивача ОСОБА_1, як посадової особи ТОВ "Гелексі Кар", а не відносно її, як фізичної особи.
Матеріалами справи підтверджується та судами з`ясовано ту обставину, що ОСОБА_1 директором та власником ТОВ "Гелексі Кар" була до грудня 2016 року, в грудні 2016 року позивач передала корпоративні права ТОВ "Гелексі Кар" та була звільнена з посади директора товариства. З 09 грудня 2016 року новим власником та керівником ТОВ "Гелексі Кар" є інша особа, про що внесено дані до Єдиного реєстру фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських об`єднань.
Тобто, судами установлено, що ОСОБА_1 на день складання протоколу про порушення митних правил №3525/20500/17 від 26.09.2017 та винесення оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил №3525/20500/17 від 11.10.2017 не була посадовою особою ТОВ "Гелексі Кар", про обставини застосування особисто до її як фізичної особи штрафу вона дізналась лише з Єдиного реєстру боржників, та мала можливість оскаржити вказану постанову з моменту отримання копії від органів державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14- 456цс 18).
З огляду на характер спірних правовідносин та обставини даної справи, визнаючи неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду, при неповному дослідженні всіх обставин та ненаданні відповідної правової оцінки всім доводам позивача, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
У відповідності до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Необхідно звернути увагу, що Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а тому в силу положень статті 353 КАС України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню, а справа направленню на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,