ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 460/8776/20
адміністративне провадження № К/9901/37796/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 460/8776/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2021, постановлену судом у складі судді Томшелюк Т. О.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Бруновської Н.В., суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.11.2020 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 39, 51 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), починаючи з 17.11.2008;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, з 17.11.2008.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, вказала на наявність у неї права на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючої пенсіонерки, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
3. Суддя Рівненського окружного адміністративного суду ухвалою від 01.04.2021 прийняла позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрила провадження у справі за її позовом.
4. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву залишено без розгляду.
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивачка 15.10.2021 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Протоколом розподілу справи від 20.10.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г. Бучик А.Ю.
7. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 17.11.2008 отримує пенсію за віком обчислену за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
У жовні 2020 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період: з 22.05.2008 по липень 2011 року, з 01.01.2014 по серпень 2014 року, та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком відповідно до статей 39, 51 Закону № 796-ХІІ), за результатами розгляду якої, листом від 04.11.2020 №8718-8486/Р-02/8-1700/20, позивачку повідомлено про відсутність підстав для перерахунку її пенсії за період з 22.05.2008 по 16.11.2008, з огляду на те, що пенсію за віком їй було призначено з 17.11.2008, а тому вимога щодо перерахунку пенсії за вказаний період є безпідставною, щодо іншого спірного періоду перерахунку, відповідач вказав на те, що виплата пенсії позивачки проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова № 1210).
Не погоджуючись із зазначеною вище відмовою, ОСОБА_1 01.12.2020 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІ
9. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку. З посиланням на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, суди попередніх інстанцій вказали на те, що строк звернення до суду, передбачений статтею 122 КАС України, застосовується до спірних правовідносин, а отримання позивачкою листа відповідача від 04.11.2020 у відповідь на її заяву про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, та свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти більш ніж через 10 років після отримання пенсії за листопад 2008 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 46 Закону № 1058-IV та не враховано практику Верховного Суду щодо відсутності строкових обмежень стосовно виплати пенсії у визначеному законом розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень. Крім того, позивачка з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 320/8317/20 вказала на те, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано практики суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, та безпідставно залишено без розгляду позовні вимоги, заявлені в межах шестимісячного строку до суду, а саме з 01.06.2020.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
12. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
13. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
14. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
15. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
16. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
17. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
20. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
23. При цьому, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення ухвалене або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
24. Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
25. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, передусім, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. А отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
26. Колегія суддів не знаходить правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
27. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що отримання позивачкою листа від 04.11.2020 №8718-8486/Р-02/8-1700/20 у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти через понад 10 років з моменту, коли отримала пенсію у меншому, на її думку розмірі.
28. До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись у жовтні 2020 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивачка вже знала, що у період з листопада 2008 року розмір її пенсії обчислювався та виплачувався не у встановленому Законом №796-XII розмірі.
29. Щодо посилань скаржниці на положення статті 87 Закону №1788-ХІІ та статті 46 Закону № 1058-IV, то такі є безпідставними, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
30. Разом з тим, як свідчать матеріали справи позивачка звернулась до суду з позовом 25.11.2020 та просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплату підвищення до пенсії з 17.11.2008.
31. Тобто, враховуючи дату звернення позивачки до суду, колегія суддів Верховного Суду вважає, що позовні вимоги за період з 25.05.2020 заявлені в межах передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про повернення позову позивачеві в частині цих вимог з посиланням на статтю 123 КАС України.
32. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскаржувані судові рішення у вказаній частині прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права.
33. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
34. У зв`язку з вказаним, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 підлягають скасуванню в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 25.05.2020 з направленням справи до Рівненського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд