ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа №761/17885/17
касаційні провадження № К/9901/43748/18 К/9901/43753/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Енергетичної митниці ДФС та касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 761/17885/17 за позовом ОСОБА_1 (далі у тексті - ОСОБА_1, позивач) до Державної фіскальної служби України (далі у тексті - ДФС України, відповідач-2), Енергетичної митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач-1), про скасування постанови про порушення митних правил від 21.04.2017 № 0069/903010001/16 та постанови від 15.05.2017,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Енергетичної митниці ДФС про скасування постанови Енергетичної митниці ДФС від 21.04.2017 у справі про порушення митних правил № 0069/903010001/16, постанови Державної фіскальної служби України від 15.05.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за вимогами статті 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність тільки з умисною формою вини (прямим умислом). Класифікуючи товар, позивач керувалась товаросупровідними документами і не знала, що зазначає невірний код товару, а отже в діях позивача відсутня вина, а отже і відсутній склад порушення митних правил. Вважає, що в даному випадку мав місце складний випадок класифікації товарів, а для накладення стягнення за помилку у класифікації товару необхідно встановити, що в процесі митного оформлення позивач подала недостовірні документи, недостовірну інформацію або приховала будь-яку інформацію. Таких фактів митним органом встановлено не було. А тому, підстав у відповідача для притягнення позивача до адміністративно відповідальності не було.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.
За результатами апеляційного оскарження постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2017 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову Енергетичної митниці ДФС від 21.04.2017 у справі про порушення митних правил № 0069/903010001/16 та постанову Державної фіскальної служби України від 15.05.2017.
Рішення апеляційного суду вмотивовано тим, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 Митного кодексу України.
Відповідач-1оскаржив рішення судів до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.12.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Митниці та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Також, Відповідач-2 оскаржив рішення судів до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.11.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Митниці та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі просять скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 та залишити в силі постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2017, в обґрунтування вимог касаційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач-1 вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку відповідача, полягають у неврахуванні судами, що позивачем самостійно визначено класифікацію товару, яка не відповідає УКТЗЕД. Вважає, що позивач своїми діями заявив в митній декларації недостовірну інформацію, що істотно змінило опис товару та вплинуло на класифікацію товару згідно УКТЗЕД, що призвело до недобору митних платежів на суму 198 934, 78 грн відповідно до розрахунку по курсу Національного Банку України на день подання митної декларації до митного оформлення. Посилається на те, що декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей у митній декларації. Відповідач-2 зазначає, що декларантом на момент здійснення декларування товару не були відображені усі характеристики товару в описі товару, що призвело до неправильного визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та до неправомірного зменшення митних платежів.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу суду не подавались, що у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.02.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці та касаційну скаргу ДФС України до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 08.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши рішення апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.02.2016 позивачем оформлена попередня декларація № 903010001/2016/007063 з паливом дизельним по коду УКТЗЕД 2710194300, що постачалось ТОВ "Альянс Ойл Україна" нерезидентом - АТ "Орлен Летува" відповідно до договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № LT/16/039/R/TW/E.
Під час оформлення попередньої декларації позивачем були надані документи на паливо дизельне: рахунок - фактура від 02.12.2016 10L161287 та паспорт якості від 30.11.2016 № 119712.
У рахунку - фактури та експортній декларації від 02.12.2016 № 16LTSG4000EK011620 паливо дизельне також зазначено із кодом УКТЗЕД 2710194300.
Так, 02.12.2016 позивачем до сектору митного оформлення "Чернігів" митного поста "Київ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС подано митну декларацію типу "IM 40 ЕЕ" на товар "паливо дизельне Арктик клас 2 (CS 51)", якій присвоєний номер 903010001/5016/7063. Товар поставлявся на підставі укладеного між Акціонерним товариством "Орлен Летува" (Литовська Республіка) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № LT/16/039/R/TW/E. У митній декларації зазначені та до неї додані відомості, про які зазначені в графі 44 МД: рахунок-фактура від 02.12.2016 № 10L161287, зовнішньоекономічний договір з додатком від 18.10.2016 № 1, паспорт якості від 30.11.2016 № 119712, митна декларація країни відправлення від 02.12.2016 № 16LTSG40000EK011620, сертифікат відповідності, товаро-транспортні документи та інші.
05.12.2016 відділом адміністрування митних платежів Енергетичної митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-90300000000- 0132-2016, яким змінений код товару згідно з УКТЗЕД на рівні товарної категорії та прийнято картку відмови в митному оформленні № 903010001/2016/00094, у зв`язку із невідповідністю заявленого коду товару (графа 33 МД) визначеному у рішенні.
05.12.2016 позивачем подано нову МД № 903010001/2016/007140 із урахуванням винесеного рішення, відомості про яке, внесені до графи 44 МД, за цією митною декларацією були виконані всі, визначені Митним кодексом України відповідно до заявленого режиму, митні формальності та завершено митне оформлення, про що свідчить відмітка особистої номерної печатки посадової особи митниці (ОНП 8/903) у графі 54 митної декларації. Митні платежі у розмірі 198 934, 78 грн, обумовлені зміною коду товару, були у повному обсязі сплачені ТОВ "Альянс Ойл Україна".
Водночас, 07.12.2016 щодо позивача складено протокол про порушення митних правил № 0069/903010001/16 за статтею 485 Митного кодексу України, за змістом якого громадянка України ОСОБА_1 (декларант ТОВ "Альянс Ойл Україна") намагалася зменшити розмір платежів, що входять в систему оподаткування, встановлених у законному порядку, що призводить до ненадходження до Державного бюджету коштів у розмірі 198 934,78 грн, тобто вчинила порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст. 485 МК України, а саме: заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Постановою Енергетичної митниці ДФС від 21.04.2017 у справі № 0069/903010001/16 позивача визнано винною в порушенні митних правил, передбачених статтею 485 МК України.
Вказана постанова залишена в силі рішенням Державної фіскальної служби від 15.05.2017. При винесенні рішень суб`єкти владних повноважень виходили з того, що зміна класифікаційного коду товару є складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МКУ.
Апеляційним судом встановлено, що згідно з товаросупровідними документами на задекларований товар, а саме: інвойсу, електронного інвойсу та декларації країни - відправлення (експортної декларації), подання яких відображено у графі 44 товарна категорія задекларованого товару відповідає категорії, вказаній позивачем.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що для митного оформлення імпортованого товару декларант надала митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так для підтвердження заявленої митної вартості.
Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.
Апеляційним судом встановлено, що в протоколі про порушення митних правил від 07.12.2016 № 0069/903010001/16 та в постанові у справі про порушення митних правил від 21.04.2017 № 0069/903010001/16 контролюючим органом не зазначено про встановлення недостовірності або невідповідності даних, наданих декларантом, їх невідповідності первинним документам або надання позивачем неповного переліку документів.
Статтею 466 Митного кодексу України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами частини першої статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Згідно з частиною першою статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня в