ПОСТАНОВА
Іменем України
09 лютого 2022 року
Київ
справа №817/1623/18
адміністративне провадження № К/9901/763/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1623/18
за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов`язання вчинення дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С. М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, у якому просив:
- зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії з 01 жовтня 2017 року застосувавши при обчисленні розміру пенсії за віком величину оцінки одного року страхового стажу 1,35%, загальний страховий стаж 52 роки 07 місяців 18 днів, повні дані про заробітну плату та виплатити недораховану суму пенсії з 01 жовтня 2017 року; - зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання даного судового рішення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що призначивши ОСОБА_1 у жовтня 2017 року пенсію за віком відповідач протиправно застосував пункт 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003, який стосується перерахунку пенсії, замість пункту 4-4, положення якого застосовуються при призначенні пенсії. Так, розрахунок пенсії позивача проведений без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 08 серпня 2018 року Рівненський окружний адміністративний суд вирішив:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
4. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв`язку з чим у відповідності до вище вказаних положень підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з врахуванням ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 21 листопада 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року в справі № 817/1623/18 - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 08 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі скаржник просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 817/1623/18 скасувати та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що в жовтні 2017 року йому було призначено пенсію за віком вперше, у зв`язку з чим відповідач мав застосовувати положень пункт 4-4 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року було поновлено строк та відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду № 830/0/78-19 від 25 червня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
Верховний Суд ухвалою від 08 лютого 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 09 лютого 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 2001 року перебуває на обліку в Володимирецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримував пенсію по третій групі інвалідності за загальним захворюванням.
05 жовтня 2017 позивачем було подано заяву до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про перехід на пенсію за віком.
За наслідками розгляду заяви позивача Володимирецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовільнило її та здійснило переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком з урахуванням вимог пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003. Пенсія позивача склала 7687,13 грн.
Не погодившись з даним розрахунком позивач звернувся з заявою до відповідача з наданням письмових роз`яснень на яких підставах був здійснений даний розрахунок.
Відповідно до змісту листа № 811/К-57 від 22 березня 2018 Володимирецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача, що перерахунок його пенсії з 01 жовтня 2017 обчислено згідно з чинним пенсійним законодавством із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Також повідомлено, що розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 52 роки 7 місяців 18днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,52583) та заробітної плати 14 055,25 грн., визначеної за період роботи з 01 липня 2000 по 30 вересня 2017(коефіцієнт заробітної плати - 3,73373).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Станом на час призначення позивачу пенсії вперше діяв Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до положень статей 1, 2 Закону №1788-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно із статтею 23 Закону №1788-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
14. 01 січня 2014 року набув чинності Закон № 1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
15. На час виникнення спірних відносин згідно із пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
16. 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VIII), яким внесено зміни, зокрема до Закону № 1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.
Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
17. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, вперше позивачу призначено пенсію по інвалідності за загальним захворюванням у 2001 році, тобто до набрання чинності Законом №1058-ІV.
Пенсія відповідно до положень Закону №1058-ІV призначена позивачу 05 жовтня 2017 року, тому вона підлягала призначенню з урахуванням пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1.35%.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що відповідач, призначаючи ОСОБА_1 пенсію за віком, діяв з порушенням встановлених законом вимог, оскільки застосував норму Закону №1058-ІV, яка стосується перерахунку пенсії, а не її призначення.
Відповідно до частини 1- 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на наведене, зазначені рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, а тому підлягають скасуванню.
18. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року застосувавши при обчисленні розміру пенсії за віком величину оцінки одного року страхового стажу 1,35%, загальний страховий стаж 52 роки 07 місяців 18 днів, повні дані про заробітну плату та виплатити недораховану суму пенсії з 01 жовтня 2017 року.
19. Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по цій справі, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
За наслідками розгляду даної справи суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки відсутні докази, які б підтверджували намір відповідача ухилення від виконання або неможливість належного виконання судового рішення.
20. Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 гривні (квитанція № 0.0.1052013219.1 від 04.06.2018), за подання апеляційної скарги - 1057,20 гривень (квитанція № 2 від 12.09.2018 року) та за подання касаційної скарги - 1409,60 гривень (квитанція № 18 від 02.01.2019 року).
Оскільки суд касаційної інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, то на його користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3 171,60 гривню.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 356, 359, 382 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду