ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 260/1584/19
провадження № К/9901/11426/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - військова частина А1927, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Луцовича М.М. від 05 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Курильця А.Р. Кушнерика М.П., Мікули О.І. від 03 березня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
1. Позивач у цій справі є військовослужбовцем, який у 2014 році отримав поранення, йому було встановлено 40% втрати працездатності та визнано особою з інвалідністю III групи. У зв`язку з чим позивачеві було виплачено одноразову грошову допомогу.
2. У 2018 році під час виконання обов`язків військової служби позивач вдруге отримав поранення. Під час повторного огляду органами МСЕК, позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності, зі ступенем втрати працездатності 70%. У зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Відповідач відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках та втратою працездатності у вигляді встановлення II групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки.
3. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, має визначити: чи застосовуються заборона щодо виплати однієї грошової допомоги, визначена абзацом другим пункту четвертого статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзацом другим пункту 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у разі зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, у разі повторного отримання травми (поранення)?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
4. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - військова частина А1927, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, викладене у пункті 11 протоколу № 40 від 29 березня 2019 року щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на підставі абзацу другого частини першої пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності II групи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, викладене у пункті 11 протоколу № 40 від 29 березня 2019 року щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на підставі абзацу другого частини першої пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у розмірі - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII застосовується в тому випадку, коли внаслідок одного поранення спочатку встановлено III групу інвалідності, однак, з плином часу, стан здоров`я після цієї ж травми може погіршитись і через певний час військовослужбовцю може бути встановлена вища група інвалідності. В такому разі законодавством визначено певний строк - 2 роки після первинного встановлення інвалідності.
7. Відповідачем не враховано, що вищу групу інвалідності встановлено не у зв`язку з першою травмою, отриманою 03 серпня 2014 року, а у зв`язку з другою травмою, отриманою 13 вересня 2018 року, а отже на позивача не розповсюджується дія пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 03 серпня 2014 року отримав поранення, у зв`язку з чим, під час огляду органами МСЕК, 27 січня 2015 року йому було встановлено 40% втрати працездатності, а 03 листопада 2015 року під час огляду органами МСЕК позивача визнано особою з інвалідністю III групи, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0578084 від 03 листопада 2015 року).
10. У зв`язку із встановленням позивачу 40% втрати працездатності та отриманням ІІІ групи інвалідності позивачеві було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 206700,00 грн.
11. Позивач продовжував проходи військову службу у Збройних Силах України.
12. 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 отримав другу травму внаслідок обстрілу позицій з ПТРК з боку противника.
13. 26 грудня 2018 року під час повторного огляду органами МСЕК, на підставі акта огляду № 41, позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності, зі ступенем втрати працездатності 70%.
14. 18 січня 2019 року, на підставі зібраних позивачем документів, т.в.о. командиром військової частини А1927 Байдаком О.М. було подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати позивачеві одноразової допомоги, у зв`язку із отриманням інвалідності ІІ групи та зазначено, що командир вважає, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
15. Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29 березня 2019 року № 40 зазначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, якому 27 січня 2015 року під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 40% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, що сталося 03 серпня 2014 року (довідка МСЕК серія 10 ААА № 018510 від 27 січня 2015 року) та 03 листопада 2015 року під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0578084 від 03 листопада 2015 року), а 26 грудня 2018 року під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0935417 від 26 грудня 2018 року). Ураховуючи, що між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках та втратою працездатності у вигляді встановлення II групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки, немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги.
16. Листом від 01 серпня 2019 року № 0290/Б- 1215/1068 Департамент фінансів Міноборони України повідомив позивача, що йому було відмовлено у призначенні одноразової допомоги.
17. Не погоджуючись із рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, викладеним у пункті 11 протоколу № 40 від 29 березня 2019 року щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, суперечить правовій позиції, яка була сформована Верховним Судом у схожих справах, а саме: постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 806/2187/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 806/714/18 та від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19, відповідно до якої якщо з дня первинного встановлення військовослужбовцю ступеню втрати працездатності до дня встановлення групи інвалідності минуло понад два роки, то він не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
19. Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
20. Оскільки з дня первинного встановлення позивачу III групи інвалідності (27 січня 2015 року) до дня встановлення II групи інвалідності (26 грудня 2018 року) минуло понад два роки, відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
21. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
22. Згідно із частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
23. Пунктом "б" частини першої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
24. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який вперше запроваджений з 01 січня 2014 року шляхом доповнення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" статтею 16-3 (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04 липня 2012 року № 5040-VI).
25. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
26. Пунктом 3 Порядку № 975 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі також - МСЕК).
27. З огляду на це, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.
28. Згідно з пунктом 8 Порядку № 975 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ступеня втрати особою професійної працездатності) та абзацу 1 зазначеного пункту, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.