ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 822/2249/17
адміністративне провадження № К/9901/47290/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів -Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2017 (суддя - Лабань Г.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (головуючий суддя - Сапальова Т.В., судді: Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б.) у справі №822/2249/17.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0011071303, №0011081303 та №0011091303 в частині нарахування в сумі 48775,50 грн.; рішення від 27.06.2017 №0011051303 про застосування штрафних санкції та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.06.2017 №0011051303.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0011071303 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 39024,42 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення від 27.06.2017 №0011051303 про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 8863,60 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.06.2017 №0011051303 за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 50014,12 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0011081303 за платежем військовий збір на суму 3057,85 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0011091303 за платежем податок на додану вартість в частині визначення суми 48775,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Хмельницькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Хмельницькій області посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України та зазначає, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат вартість паливно-мастильних матеріалів, використання в межах господарської діяльності яких не підтверджено.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 0231/22-01-13-03/ НОМЕР_1 від 10.03.2017, на який позивачем подано заперечення.
24.05.2017 згідно наказу за №1165 від 24.05.2017, працівники контролюючого органу провели документальну виїзну перевірку з питань що стали предметом оскарження.
За результатами цієї перевірки складено акт №0868/22-01-13-07/ НОМЕР_1 від 13.06.2017, в якому зафіксовано ряд порушень ФОП ОСОБА_1, а саме:
занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015 - 2016 в сумі 26016,28 грн., чим порушено п.177.2., п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.
занижено податкове зобов`язання з ПДВ за 2015 - 2016 в сумі 380345,36 грн.;
не нарахований та відповідно не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності в сумі 50014,12 грн.;
не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір від здійснення підприємницької діяльності за 2015 - 2016 роки на суму 2446,28 грн., в т.ч.: 2015 рік - 1669,53 грн., 2016 рік - 776,75 грн., чим порушено пп. 1.6. п.16-1 підрозділу XX Податкового кодексу України, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.
Згідно акту перевірки №0868/22-01-13-07/ НОМЕР_1 від 13.06.2017 відповідачем прийнято:
податкове повідомлення-рішення №0011071303 від 27.06.2017 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 39024,42 грн., в тому числі 26016,28 грн. - основний платіж, 13008,14 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
рішення від 27.06.2017 №0011051303 про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 8863,60 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.06.2017 №0011051303 за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 50014,12 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0011081303 за платежем військовий збір на загальну суму 3057,85 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0011091303 за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 168480,32 грн. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним в частині нарахування в сумі 48775,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження прийнятих рішень, скаргу ФОП ОСОБА_1 від 07.07.2017 ГУ ДФС у Хмельницькій області залишено без розгляду згідно рішення від 19.07.2017 №9524/Б/22-01-10-05-14.
Згідно з пунктами 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що до витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать, зокрема: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Одночасно, згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Таким чином, з врахуванням вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, однією з умов для врахування витрат на придбання товарів (робіт, послуг) при визначенні оподатковуваного доходу платника є спрямованість таких операцій на одержання доходу (економічної вигоди), на підтвердження економічної доцільності та господарської мети понесених витрат та використання отриманих благ у власній господарській діяльності.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 зареєстрований як платник ПДВ в Шепетівському відділенні Славутської ОДПІ, свідоцтво платника ПДВ від 09.01.2007 №100010369.
Згідно реєстраційних даних основними видами діяльності за КВЕД є: виробництво сухарів та сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; діяльність посередників у торгівлі товару широкого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; збирання безпечних відходів.
Згідно акта, складеного за результатами проведеної перевірки, контролюючий орган зазначив, що позивач при здійсненні господарської діяльності використовував частково власний транспорт, яким здійснював перевезення напої, пиво та інші ТМЦ (товарно-матеріальні цінності). До витрат відносив придбані паливно-мастильні матеріали.
Разом з тим, на підтвердження вказаного факту, суд встановив наявність у ФОП ОСОБА_1 наступних транспортних засобів: вантажний автомобіль ЗІЛ-130СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (користування на підставі Довіреності від 07.05.2008); вантажний автомобіль ЗІЛ 5301, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (право власності - технічний паспорт від 01.08.2015); вантажний автомобіль НАZ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (право власності - технічний паспорт від 18.11.2008); вантажний автомобіль АС-G 3302 АКHU-1, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 (право власності - технічний паспорт від 18.11.2008); вантажний автомобіль ЗІЛ 5301, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 (право власності - технічний паспорт від 08.05.2015); вантажний автомобіль ЗІЛ 431410, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 (користування на підставі Довіреності від 24.05.2006).
Використання транспортних засобів пов`язане з договірними зобов`язаннями з покупцями та виїзною торгівлею товарами.
Так, ФОП ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності уклав ряд договорів постачання товару, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема: Договір №6 від 02.03.2015 з ФОП ОСОБА_3 ; Договір №3 від 10.03.2015 з ФОП ОСОБА_4 ; Договір №4 від 19.03.2015 з ФОП ОСОБА_5 ; Договір №5 від 16.03.2015 з ФОП ОСОБА_6 ; Договір №12 від 02.04.2015 з ФОП ОСОБА_7 ; Договір №9 від 01.04.2015 з ПрАТ "Славутський хлібозавод"; Договір №25 від 29.06.2015 з ФОП ОСОБА_8 ; Договір №13 від 01.04.2015 з ФОП ОСОБА_9 ; Договір №11 від 20.04.2015 з ПрАТ "Славутський пивзавод"; Договір №15 від 23.04.2015 з ФОП ОСОБА_10 ; Договір №24 від 25.05.2015 з ФОП ОСОБА_11 ; Договір №33 від 25.12.2015 з ФОП ОСОБА_12 ; Договір №30 від 14.09.2015 з ФОП ОСОБА_13 ; Договір №4 від 19.01.2016 з ФОП ОСОБА_14 ; Договір №5 від 20.01.2016 з ПАТ "Ізяславський хлібозавод"; Договір №9 від 01.02.2016 з ТОВ "Маяк"; Договір №8 від 01.02.2016 з КП "Вачівське"; Договір №7 від 10.03.2016 з ПрАТ "Славутський пивзавод"; Договір №13 від 08.02.2016 з ФОП ОСОБА_15 ; Договір №17 від 16.03.2016 з ФОП ОСОБА_16 ; Договір №27 від 10.11.2016 ФОП ОСОБА_17 .
Згідно з п.2.2. розділі 2 "Умови поставки" Договорів передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом Постачальника.
Використання паливно-мастильних матеріалів в господарській діяльності підтверджується документами, які є в матеріалах справи, зокрема: шляхові листи вантажного автомобіля; товарно-транспортні накладні; акти на списання запасних частин та ПММ; наявності автопарку в платника; водіїв в штатному розписі.
Враховуючи вказані обставини, позивач правомірно включив до валових витрат використання паливно-мастильних матеріалів в сумі 163085,23 грн.
Таким чином, понесені ФОП ОСОБА_1 витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для перевезення товарів на загальну суму 163085,23 грн. за 2015-2016 роки правомірно включені до складу витрат, а тому відповідач дійшов помилкового висновку про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 163085,23 грн., в зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькі області від 27.06.2017 №0011071303 та №0011091303 в оскаржуваній є протиправними і підлягають скасуванню.
Пунктом 16.1, підрозділу 10, розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Отже об`єктом оподаткування військового збору є чистий оподатковуваний дохід.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі, ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 2 статті 7 цього Закону передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 статті 4 Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від здійснення господарської діяльності, що обкладається податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Оскільки, під час судового розгляду підтверджено правильність формування ФОП ОСОБА_1 витрат в періодах, які перевірялись, а також відсутність факту заниження ним податку з доходів фізичних осіб, необґрунтованими є нарахування єдиного внеску в цих періодах.
Отже, є вірним висновок судів попередніх інстанцій, що прийняті Головним управлінням ДФС у Вінницькій області рішення від 27.06.2017 № 0011051303 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 8863,60 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога від 26.06.2017 №0011051303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 50014,12 грн. №0011081303 від 27.06.2017 щодо визначення суми грошового зобов`язання по сплаті військового збору в сумі 3057,85 грн. також є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій в частині задоволення позову при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -