ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 824/799/17-а
адміністративне провадження №К/9901/49584/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.11.2017 (суддя - Боднарюк О.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі №824/799/17-а.
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 27.06.2017 № 10164-13.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.11.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, на час звернення позивача до контролюючого органу відповідні відомості про площу будинку в розмірі 484,40 кв.м. були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, однак відповідачем не вчинено дій, передбачених нормами підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України - не здійснено перерахунок сум податків та не прийнято нове податкове повідомлення-рішення розраховане відповідно до рішення №58/3-2016 від 29.01.2016 Заставнівської міської ради та наявної площі об`єкта нерухомості.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.11.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нарахований за 2016 рік, а тому враховано загальну площу нерухомого майна станом на 2016 рік на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що свідчить про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема, вказує, що зміна площі будинку відбулася не у зв`язку з його реконструкцією, зносом будівлі чи його перебудовою, а внаслідок виправлення помилки, яка була допущена при первинній реєстрації будинку. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, за ОСОБА_1 зареєстровані об`єкти житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_3 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 13.11.2008 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20907589 від 13.11.2008 ОСОБА_1 належить житловий будинок, 1989 року побудови, розташований по АДРЕСА_2, загальною площею 506,70 м.
27.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 10164-13, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" за 2016 рік у сумі 25550,28 грн.
22.08.2017 позивачем виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 згідно якого: загальна площа приміщення (підрахована за формулами розрахунку площ (кв.м.)) становить - 484,40 кв.м., із них житлова площа становить 234,20 кв.м., допоміжна площа 250,20 кв.м.
Згідно довідки БТІ №273 від 28.08.2017 при проведенні первинної інвентаризації вказаного нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_2 була допущена помилка, а саме - до загальної площі житлового будинку була врахована площа господарської будівлі гаража, тому при проведені поточної інвентаризації житлового будинку загальну площу будинку змінено з 506,70 кв.м. на 484,40 кв.м.
31.08.2017 державним реєстратором зареєстровано заяву та внесено зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності із занесенням відомостей про фактичну площу нерухомого майна позивача - житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Вважаючи невірним розрахунок податку на нерухоме майно, та суму відображену в податковому повідомленні-рішенні позивач 13.09.2017 на адресу відповідача направив заяву про перерахунок податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до листа від 26.09.2017 №581/Б/24-13-13-02-19 відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку суми податку, мотивуючи це тим, що наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності для врахування при перерахунку податку, свідчить про зміну площі житлового будинку (484,40 кв.м.) 13.08.2017, а податок на нерухоме майно з об`єктів житлової нерухомості сплачується фізичними особами у 2017 році за 2016 рік, а тому нарахований податок у сумі 25550,28 грн. за площу житлового будинку 506,7 кв.м.
Також вказаним листом позивача було одночасно повідомлено, що згідно наданих ним оригіналів та копій документів внесено зміни до бази даних ІТС "Податковий блок", які будуть враховані при перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у 2018 році
Положення підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 263 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як встановлено судами, відповідач сформував податкове повідомлення рішення від 27.06.2017 № 10164-13, яким позивачу визначив податкове зобов`язання за платежем (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) за 2016 рік у сумі 25550,28 грн. за житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_2, використавши при розрахунку загальну площу будинку 506,70 кв.м.
ОСОБА_1, виявивши розбіжності, звернулася до відповідача з заявою про перерахунок сум податку, надавши при цьому оригінали та копії документів, які спростовували наявну у власності позивача площу будинку в розмірі 506,70 кв.м.
Згідно довідки БТІ №273 від 28.08.2017 при проведенні первинної інвентаризації вказаного нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_2 була допущена помилка, а саме - до загальної площі житлового будинку була врахована площа господарської будівлі гаража, тому при проведені поточної інвентаризації житлового будинку загальну площу будинку змінено з 506,70 кв.м. на 484,40 кв.м.
При цьому, на час звернення до контролюючого органу відповідні відомості про площу будинку в розмірі 484,40 кв.м. були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно з абзацом 2 підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи щодо площі об`єкта нерухомості, яка підлягає оподаткуванню, та з урахуванням норм підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -