ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.001107
адміністративне провадження №К/9901/15913/20
адміністративне провадження №К/9901/29939/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.001107 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Малоголосківська 8д" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал Град", про визнання протиправним та скасування рішення,
провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Малоголосківська 8д"
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2020, ухвалене у складі головуючого судді Лунь З.І., постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючої судді Матковської З.М., суддів Бруновської Н.В., Макарика В.Я., та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючої судді Матковської З.М., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Малоголосківська 8д" (далі - ОСББ "Малоголосківська 8д") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал Град" (далі - ТОВ "Імперіал Град") багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом в урочищі "Голоско" обслуговуючому кооперативі "Садове товариство "Промінь Голоско".
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оспорюване рішення не відповідає вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної документації", оскільки рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 визнано судом протиправним та нечинним, а план зонування території залишився незмінним; функціональне призначення земельних ділянок, на яких проектується будівництво, відносяться до зони Ж-3 (землі багатоповерхової забудови) відповідно до плану зонування території (зонінгу) Шевченківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 21.05.2015 № 4657 та від 25.01.2018 № 2914, водночас згідно з планом зонування території це територія Ж-1 (землі садибної забудови); забудова багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоголосківській порушує будівельні норми, створює загрозу життю і здоров`ю мешканців цього мікрорайону.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.01.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Додатковою постановою від 16.09.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд заяву ТОВ "Імперіал Град" задовольнив частково, стягнув з ОСББ "Малоголосківська 8д" на користь ТОВ "Імперіал Град" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
3. 25.06.2020 та 05.11.2020 ОСББ "Малоголосківська 8д" подало до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись про неправильне застосування норм матеріального права, а також наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог та відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.
4. Верховний Суд ухвалами від 26.08.2020 та 17.11.2020 відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
5. 18.09.2020 та 09.12.2020 до Верховного Суду надійшли відзиви ТОВ "Імперіал Град", в яких воно просить залишити касаційні скарги без задоволення, ухвалені у справі судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 року № 3924 затверджено генеральний план м. Львова, відповідно до якого прилеглі з півночі до будинку земельні ділянки на вул. Малоголосківській, 8д у м. Львові розташовані в межах проектованої житлової забудови змішаного характеру (багатоквартирна та садибна забудови).
Зонування території забудови будівництва по вул. Малоголосківській визначено ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 року № 4657 "План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4,5. Залізничний та Шевченківський райони". Цією ухвалою територія, до якої входять земельні ділянки, щодо забудови яких прийнято оскаржувані в межах справи рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень, віднесена до зони Ж - 1 "зона садибної забудови".
18.08.2017 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 737 "Про внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоском", яким затверджено зміни до детального плану житлового району "Під Голоском", зокрема територію, до якої входять земельні ділянки, щодо забудови яких прийнято оскаржувані в межах справи рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень, віднесена до зони Ж - 3 "зона багатоповерхової житлової забудови (5-9 пов. вкл.)".
ТОВ "Імперіал Град" звернулося до управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради із заявою від 05.05.2018 № 2-12670/АП-2401 щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на проектування та будівництво об`єктів архітектури та містобудування на вул. Малоголосківській у м. Львові.
Виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням від 10.08.2018 № 892 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ "Імперіал Град" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом в урочищі "Голоско", обслуговуючому кооперативі "Садове товариство "Промінь Голоско" затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Ухвалою Львівської міської ради від 20.12.2018 № 4444 затверджено рішення Виконавчого комітету від 18.08.2017 № 737 "Про затвердження внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоском" та затверджено зміни до містобудівної документації, що затверджені вказаним рішенням виконавчого комітету, зазначеними вище, як частину зміни плану зонування.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2019 у справі № 466/1264/18 визнав протиправним і нечинним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 "Про внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоcком", пославшись на те, що план зонування території повинен затверджуватись міською радою, а не виконавчим органом цієї ради.
Ухвалою від 09.12.2020 Верховний Суд у справі № 466/1264/18 прийняв відмову ОСББ "Малоголосківська 8д" від позову до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, визнав нечинними рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, провадження у справі №466/1264/18 закрив.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва, затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892 відповідають вимогам частини п`ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; позивачем не наведено обґрунтованих мотивів порушення оскаржуваним рішенням його прав.
Ухвалюючи додаткове рішення, апеляційний суд виходив із того, що гонорар адвоката у цій справі у розмірі 48 250,00 грн не є співпірним та розумним, є необґрунтованим відносно наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг є витрати у сумі 10000,00 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. У касаційній скарзі ОСББ "Малоголосківська 8д" посилається на помилкове неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові від 28.10.2019 Восьмого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 "Про внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоcком".
На думку скаржника, судами помилково не враховано, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження не відповідали містобудівній документації, а саме Плану зонування Шевченківського району м. Львова, оскільки рішенням Львівської міської ради 18.08.2017 № 737 "Про внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоском" затверджено зміни до детального плану житлового району без затвердження у встановленому законом порядку таких змін до плану зонування; внесення змін до містобудівної документації одного типу з одночасним внесенням змін в іншу - законом не передбачено; зазначене рішення Львівської міської ради не могло змінити план зонування території, оскільки суб`єктом прийняття такого рішення є Виконавчий комітет Львівської міської ради, а не Львівська міська рада; подальше затвердження рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737, зокрема, в частині змін до плану зонування території ухвалою Львівської міської ради від 20.12.2018 №4444, є таким що здійснене всупереч закону.
Щодо наявності порушення прав, позивач зазначив, що ОСББ утворюється для захисту прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку (будинків), пов`язаних з реалізацією права спільної власності на будинок, прибудинкову територію. Захист вказаних прав може здійснюватися ОСББ у тому числі шляхом звернення до суду для представництва інтересів співвласників.
Щодо підстав для скасування додаткового рішення апеляційного суду, позивач послався на те, що ця справа є справою незначної складності з немайновим спором; стягнення з ОСББ (яке є неприбутковою організацією) коштів може призвести до припинення його діяльності у зв`язку з неможливістю належного утримання будинку та прибудинкової території; заявлена третьою особою та частково стягнута судом сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності та співмірності.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з частиною другою статті 29 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - Закон № 3038-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
12. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника. Вичерпний перелік документів, що додаються до заяви замовника, визначений частиною третьою статті 29 цього Закону.
13. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина шоста статті 29 Закону № 3038-VI).
14. Відповідно до частини четвертої статті 29 Закон № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
15. Суди встановили, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892 прийнято відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737.
16. За доводами позивача оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.08.2018 № 892 є протиправним, оскільки прийнято відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737, яке суперечить плану зонування територій (зонінгу) Шевченківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657.
17. Так, рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 затверджено внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоском" у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (з внесенням змін до плану зонування Шевченківського району), із визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
18. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 визнано протиправним і нечинним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 "Про внесення змін до детального плану житлового району "Під Голоcком".
19. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення від 10.08.2018 № 892, рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 було чинним; за формою та змістом містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва відповідають вимогам частини п`ятої статті 29 Закону № 3038-VI (якою встановлено вичерпний перелік містобудівних умов та обмежень), дійшли правильного висновку про відсутність підстав для відмови у затвердженні містобудівних умов і обмежень.
20. Також суди виходили з того, що позивачем на підтвердження своїх доводів про те, що забудова багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоголосківській порушує будівельні норми, створює загрозу життю і здоров`ю мешканців даного мікрорайону, в якому відсутня необхідна інфраструктура для такого виду діяльності, не надано належних та допустимих доказів, як і не наведено обґрунтованих мотивів щодо того, яким чином оскаржуване рішення відповідача порушує права позивача, тобто породжує, змінює або припиняє його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.
21. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи рішення про затвердження ТОВ "Імперіал Град" містобудівних вимог та обмежень, відповідач діяв в межах, на підставі та у спосіб, передбачений чинним, на дату вчинення такої дії, законом.
22. Щодо доводів позивача про наявність підстав для скасування додаткового рішення апеляційного суду, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.
23. Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
24. Згідно з частиною третьою цієї статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
25. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
26. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
27. При цьому частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
28. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
29. За правила частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
30. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
31. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункт 2 частини дев`ятої статті 139 КАС України).
32. Частиною одинадцятою статті 139 КАС України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
33. Суди встановили, що третьою особою надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатами Адвокатського об`єднання "Західна правова група" у межах представництва інтересів ТОВ "Імперіал град" у справі №1.380.2019.001107 у суді апеляційної інстанції (щодо розгляду апеляційної скарги ОСББ "Малоголосківська 8д" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року).
34. Задовольняючи частково вимоги про стягнення з позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу, апеляційний суд виходив із того, що виконання представником позивача робіт, зазначених в Акті виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №б/н від 10.12.2019 та їх оплата, не викликає сумнівів, оскільки підтверджується матеріалами справи, аналогічно не викликають сумнівів і судові витрати на правову допомогу, понесені при розгляді апеляційної скарги на ухвалу від 26.11.2019 щодо забезпечення позову в сумі 7250,00 грн.
35. Водночас апеляційний суд, ураховуючи положення пункту 2 частини дев`ятої статті 139 КАС України, з огляду на зміст документів, що подані представником третьої особи до суду апеляційної інстанції, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, дійшов висновку про те, що гонорар адвоката у цій справі, який пов`язаний із підготовкою до розгляду у Восьмому апеляційному адміністративному суді справи №1.380.2019.001107 та написанням відзиву на апеляційну скаргу у загальній сумі 48 250,00 грн не є співпірним та розумним, а розмір такого гонорару є необґрунтованим відносно наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
36. Колегії суддів погоджується з апеляційним судом, що при визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим.
37. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
38. Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи позивача, викладені у касаційних скаргах, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
40. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд