ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 420/14101/20
адміністративне провадження № К/9901/41084/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року (суддя-доповідач - Стас Л.В., судді: Турецька І.О., Шеметенко Л.П.) у справі № 420/14101/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 1485 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 1485 (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виключно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування лютого 2015 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 66 305,01 грн із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня по 31 жовтня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 203,84 грн відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячно фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 203,84 грн за період з 01 березня по 31 жовтня 2018 року у загальній сумі 33 630,72 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На вказану ухвалу представником позивача подано апеляційну скаргу, яка ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року залишена без руху із установленням апелянту десятиденного строку з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Приймаючи означену ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалу апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року направлено на електронну адресу представника позивача Дяченка О.В., що зазначена в апеляційній скарзі. Протягом дня, наступного за днем надсилання електронного повідомлення, підтвердження про отримання електронного повідомлення від учасника судового процесу не надійшло, а тому, за правилами пункту 3 статті 129 КАС України, 05 жовтня 2021 року секретарем судового засідання складено довідку, що підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу. Разом з тим, недоліки зазначені в ухвалі апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року, апелянтом ані у визначений судом строк, ані станом на день постановлення даної ухвали не усунуто. Зокрема, до суду апеляційної інстанції не надходило документів та заяв від апелянта на виконання ухвали суду. Так само, не надходило до суду заяв про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. З огляду на це, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись з ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 16 рудня 2020 року та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позивачка подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі та розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, у касаційній скарзі її автор зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які полягають у наступному: 1) суд першої інстанції неправильно застосував пункт 2 частини першої статті 170 КАС України, оскільки не врахував, що у справах № 420/6014/19 та № 420/14101/20 предмети спірних правовідносин є різними; 2) суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину третю статті 129 КАС України, адже нормами цього Кодексу передбачено направлення обов`язок суду направляти копію судового рішення у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Тому, на думку скаржника, дії апеляційного суду не відповідають встановленому приписами процесуального закону порядку вручення судового рішення.
Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 квітня 2021 року у справі № 802/118/17-а, від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/10044/18.
Ухвалою від 30 листопада 2021 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, оскільки вказана ухвала не була переглянута судом апеляційної інстанції. Водночас, Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року.
Військова частина 1485 не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою від 27 січня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами з 31 січня 2022 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 341 КАС України закріплено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Отже, законом визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, а також підстави, за яких такий може бути поновлений у разі його пропуску.
Так, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, суд апеляційної інстанції установив, що така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
У зв`язку із цим, ухвалою від 01 жовтня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу позивачки без руху з установленням десятиденного строку з моменту отримання цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції слідує, що підставою відмови у відкритті апеляційного провадження слугувало те, що позивачка не усунула недоліки, зазначені в ухвалі від 01 жовтня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Зокрема, апеляційний суд зазначив про те, що ухвалу від 01 жовтня 2021 року було надіслано 04 жовтня 2021 року на електронну адресу представника позивачки Дяченка О.В., указану в апеляційній скарзі.
05 жовтня 2021 року на підставі частини третьої статті 129 КАС України секретарем судового засідання складено довідку, що підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу.
Виходячи з наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Між тим, у касаційній скарзі позивачка зазначає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належним чином на її адресу направлена не була, про її наявність вона дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень 19 жовтня 2021 року.
Колегія суддів вважає обґрунтованими наведені доводи скаржника з огляду на наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною сьомою статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до змісту апеляційної скарги позивачки, поданої до суду, жодних відомостей про наявність у позивача та/або її представника офіційних електронних адрес вона не містить, а відомостей про те, що вказана електронна адреса представника позивача Дяченка О.В. зареєстрована як офіційна, скарга також не містить.
Роздруківка щодо направлення ухвали, яка міститься в матеріалах справи не може вважатись належним повідомленням про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу представника позивача у розумінні пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції, копія якої була надіслана судом на електрону адресу представника позивача Дяченка О.В., датована 01 жовтня 2021 року.
Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII "Перехідні положення" КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
04 жовтня 2021 року Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, які почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Отже, на час винесення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та її направлення представнику позивача Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
Варто зазначити, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи КАС України встановлює особливі вимоги щодо надсилання та вручення рішення суду.
Так, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використання підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, зокрема, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Положеннями підпункту 15.15 цього пункту встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Понад те, доказів направлення позивачці або її представнику ухвали від 01 жовтня 2021 року в паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять.
Отже відомості, наявні у матеріалах справи, не дають колегії суддів обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі щодо ухваленого судового рішення, та не встановлюють факту вручення ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху позивачці (її представнику), що відповідно слугує початком перебігу процесуального строку для усунення відповідних недоліків.
Колегія суддів зауважує, що питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 01 липня 2021 року у справах № 522/3546/20, №802/118/17-а, від 17 червня 2021 року у справі № 420/2097/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/10044/18, Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.
Верховний Суд також ураховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08 листопада 2018 року у справі "Созонов та інші проти України", у якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
З огляду на викладене Верховний Суд уважає, що направлення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надсилання її на електронну адресу представника позивача, яка не є офіційною електронною адресою у розумінні частини третьої статті 251 КАС України, не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та, як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків скарги, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.
За наведеного правового регулювання колегія суддів дійшла висновку про передчасність застосування апеляційним судом до спірних правовідносин наслідків, установлених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відтак, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Переглянувши оскаржуване судове рішення у межах своїх повноважень та підстав відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.