ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 420/13948/20
адміністративне провадження № К/9901/14158/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 (суддя Цховребова М.Г.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 (колегія суддів: Яковлєв О.В., Градовський Ю,М., Крусян А.В.) у справі №420/13948/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій Міністерства соціальної політики України щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивачу; зобов`язання Міністерства соціальної політики України перерахувати кошти для виплати разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2011 до 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за десять років, а саме: з 2011 до 2020 року, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, повернуто адміністративний позов в частині вимог про зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за десять років, а саме з 2011 по 2019 рік, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду відповідно до вимог статті 122 КАС України, оскільки, отримавши разову грошову допомогу до 5 травня, позивач не вчиняв жодних дій до березня 2021 року щодо вирішення питання про перерахунок отриманої разової грошової допомоги.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення позовної заяви та постановою апеляційного суду за наслідками її перегляду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що про порушення своїх прав у межах спірних правовідносин позивач дізнався після отримання відмови відповідача у виплаті сум одноразової грошової допомоги за попередні періоди від 28 жовтня 2020 року. На його переконання, невиплата у повному розмірі грошової допомоги до 5 травня є триваючим порушенням прав позивача на соціальний захист, а тому при зверненні до суду з даним адміністративним позовом не застосовуються встановлені КАС України строки звернення до суду. Посилається на практику Верховного Суду щодо застосування строків у соціальних спорах.
Ухвалою Верховного Cуду від 06.09.2021 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство соціальної політики України просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Абзацом 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Із наведеного убачається, що разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач, зокрема, бажає за необхідне отримати від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, які на його переконання протиправно не виплачено у період з 2011 року по 2020 рік.
Водночас з позовом звернувся у грудні 2020 року.
Як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись при отриманні щорічної допомоги до 5 травня або щорічно до 30 вересня кожного року.
Відтак, посилання касатора на триваючий характер бездіяльності відповідача щодо невиплати разової допомоги у тому розмірі, який, на думку позивача, мав бути йому нарахований, є необґрунтованими.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що на дані спірні правовідносини поширюються вимоги щодо шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011-2019 роки та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.11.2020 у справі № 380/5202/20, 11.11.2021 у справі № 260/611/21 та ін.
Колегія суддів не приймає посилань позивача на практику Верховного Суду, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин.
За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -