ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 560/8097/20
адміністративне провадження № К/9901/20510/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 26.04.2021 (колегія суддів: Сторчак В.Ю., Іваненко Т.В., Граб Л.С.) у справі №560/8097/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, в якому просив:
визнати протиправним дії (бездіяльність) відповідача щодо незабезпечення позивача житлом відповідно до норм п. 18 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
зобов`язати відповідача розглянути питання надання позивачу житла відповідно до норм п. 18 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та з урахуванням висновків суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху з підстав несплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду позивачем не надано жодного документу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали від 18 березня 2021 року. Водночас при залишенні апеляційної скарги без руху судом апеляційної інстанції не прийнято посвідчення інваліда війни ІІІ групи, оскільки від сплати судового збору звільнені особи з інвалідністю І та ІІ групи.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням. Вказує, що п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено звільнення інвалідів війни від сплати судового збору, що не було враховано судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2021 відкрито касаційні провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлений вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 23 статті 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 (справа №800/203/17) Суд дійшов такого правового висновку:
"Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
За статтею 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 23 статті 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, позивач додав до позовної заяви копію посвідчення інваліда ІІІ групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02 липня 2020 року (справа №620/2075/19) в ухвалі 19 серпня 2019 року (справа №520/2047/19) та постанові від 20 травня 2020 року(справа №640/14679/19) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових висновків.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини у цій справі цілком подібні названим, оскільки позивач є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 . Таким чином позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору.
Судом апеляційної інстанції помилково ототожнено звільнення від сплати судового збору інвалідів війни (п. 8 ч. 1 ст. 5), де не встановлюються вимоги до групи інвалідності та пільги, надані особам з інвалідністю І та ІІ групи (п. 9 ч. 1 ст. 5).
Ураховуючи викладене, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги через невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху допустив порушення норм процесуального права, а відтак її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -