ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа №420/6852/19
адміністративне провадження № К/9901/15161/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/6852/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису та постанови
за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 (колегія у складі: головуючого судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - відповідач, управління ДАБК Одеської міської ради), в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо проведення у період з 30.09.2019 по 08.10.2019 позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 08.10.2019 №001776;
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019;
- визнати протиправним та скасувати протокол відповідача про адміністративне правопорушення від 08.10.2019;
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019 №776/19.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконання робіт проведених позивачем не потребує документів, що дають право на їх виконання. Також, позивач стверджував, що металевий каркас та піддашшя існували протягом тривалого часу, а їх заміна викликана фізичним зносом та необхідністю виконання поточного ремонту, оскільки ступінь зносу не дозволяв їх збереження. Позивач також посилається на порушення фахівцями контролюючого органу процедури проведення перевірки, оскільки головний спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Найко В.Г. 20.09.2019 відвідав приналежне позивачу приміщення не надавши жодних документів, та здійснивши огляд приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у його відсутності. 26.09.2019 головний спеціаліст здійснив огляд приміщення повторно, вручивши позивачу лише направлення на проведення перевірки від 26.09.2019 №001776, в якому зазначено строк дії направлення з 30.09.2019 і не вказано дати закінчення його дії. До того ж, направлення містить предмет перевірки "дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил", що є загальною фразою, та не може бути підставою для перевірки, а є предметом нагляду (контролю) даного контролюючого органу в цілому, а не предметом конкретної перевірки. У направленні повинні зазначатися питання, необхідність перевірки яких слугувала підставою для здійснення заходу державного нагляду (контролю), однак в направленні вони відсутні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ані приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), ані положеннями Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), не визначено обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попереджати суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. У зв`язку з вказаним, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій Управління ДАБК Одеської міської ради щодо проведення у період з 30.09.2019 по 08.10.2019 позапланової перевірки, за результатами якої складено акт №001776 від 08.10.2019, не є правомірною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Що стосується виявлених під час перевірки правопорушень, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_1, у межах спірних правовідносин, обов`язку подання (надіслання) до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт у спосіб визначений п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових підвальних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки позивачем цього зроблено не було, то відповідачем вірно винесено відносно ОСОБА_1 спірні рішення.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Визнано протиправними дії Управління ДАБК Одеської міської ради щодо проведення у період з 30.09.2019 по 08.10.2019 позапланової перевірки, за результатами якої складено акт №001776 від 08.10.2019. Визнано протиправним та скасовано припис Управління ДАБК Одеської міської ради щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019. Скасовано постанову Управління ДАБК Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019 №776/19.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не довів правомірність проведення спірної позапланової перевірки, а судом встановлено порушення процедури її проведення, що є достатньою підставою для скасування її результатів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020, в якій просив скасувати вказане рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу; присутність під час позапланової перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта містобудування.
Стосовно встановлених відповідачем правопорушень, скаржник наголошує, що втручання у несучі конструкції передбачає здійснення реконструкції, та водночас, зміна площі об`єкта є зміною його техніко-економічних показників, що також є реконструкцією. Враховуючи здійснення вказаних робіт без дозвільних документів, відповідач вважає, що позивача вірно притягнуто адміністративної відповідальності на підставі частини п`ятої статті 96 КУпАП.
Крім того, скаржник звернув увагу на порушення позивачем десятиденного строку звернення до суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 22.06.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
11. Скаржником вимоги ухвали суду виконано, усунуто вказані недоліки.
12. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління ДАБК Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020.
13. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 10.02.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанції, у період з 30.09.2019 по 08.10.2019 головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Найко В.Г., на підставі наказу Управління ДАБК Одеської міської ради від 01.08.2019 №01-13/333ДАБК "Про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ кварталі 2019 року", направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.09.2019 №001776, здійснено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Реконструкція нежитлових підвальних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1".
15. За наслідками вказаного заходу державного нагляду (контролю) Управлінням ДАБК Одеської міської ради складено Акт від 08.10.2019 №001776, у висновках якого наголошено на виявленні факту виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом улаштування каркасу з металевого профілю з подальшим склінням над приямком вхідного вузла, чим створено нове приміщення та збільшено загальну площу нежитлового підвального приміщення, улаштування ніші в капітальній стіні основного приміщення 1, закладення існуючого дверного отвору в основному приміщенні 2, та улаштування санвузла в підсобному приміщенні 3, без отримання права на виконання таких робіт.
16. 08.10.2019 головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Найко В.Г., відповідно до статті 41 Закону Закон № 3038-VI, статей 254, 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення.
17. З урахуванням встановлення фахівцем контролюючого органу під час проведення заходу державного нагляду (контролю), вказаних у Акті перевірки від 08.10.2019 №001776 порушень вимог містобудівного законодавства, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Нейко В.Г., відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI, Порядку №553, ОСОБА_1 видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №619/19 від 08.10.2019, яким від ОСОБА_1 вимагалось одержати право на виконання будівельних робіт у строк до 08.12.2019 або привести об`єкт будівництва до первісного стану відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 08.05.2018.
18. За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №001776 від 08.10.2019, протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2019, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №619/19 від 08.10.2019, письмових заперечень ОСОБА_1, заступником начальника управління начальником інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2019 №776/19, в якій зазначено про виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом улаштування каркасу з металевого профілю з подальшим склінням над приямком вхідного вузла з втручанням в несучі конструкції, закладення існуючого дверного отвору в основному приміщенні 2, та улаштування санвузла в підсобному приміщенні 3, без отримання права на виконання таких робіт, що призвело до порушення вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, у зв`язку з чим ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200 грн.
19. Не погодившись з винесеними Управлінням ДАБК Одеської міської ради приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.10.2019 №619/19, постановою по справі про адміністративне правопорушення №776/19 від 05.11.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з частиною першою та другою статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
24. Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
25. Відповідно до частини першої пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
26. Згідно з пунктом 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
27. Положеннями пунктів 16 та 17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
28. З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
29. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.
30. Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
31. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 822/681/16 та від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а.
32. Разом з тим, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки.
33. Відповідно до вимог статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
34. Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
35. Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
36. Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
37. Відповідно до вимог статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
38. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
39. Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
40. Відповідно до частин першої та третьої статті 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
41. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
42. Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб`єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб`єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб`єкта містобудування з роз`ясненням строків та порядку його оскарження.
43. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №521/21809/16-а.
44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що протокол та акт перевірки від 08.01.2019 містять посилання на те, що при їх складанні був присутній позивач, який пояснень не надав, від підпису та отримання копії акту відмовився, однак зазначені твердження спростовуються матеріалами справи, ні акт, ні прокол у присутності позивача не складались, а тому позивач був позбавлений можливості подати свої пояснення та заперечення, а також його підписати чи відмовитись від підпису.
45. ОСОБА_1 подав свої заперечення після їх отримання поштою 05.11.2019, до яких додав документи в обґрунтування своїх доводів, які, на його думку, спростовують порушення зазначені в акті і протоколі.
46. При цьому, судами встановлено, що вказані заперечення відповідачем враховано не було, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в протоколі зазначено, що виявлено одне порушення, а постановою притягнуто позивача до відповідальності за інше, так як в постанові вказано "...шляхом улаштування каркасу з металевого профілю з подальшим склінням над приямком вхідного вузлу з втручанням в несучі конструкції..." не відповідають порушенням зазначеним у протоколі, а саме " шляхом улаштування каркасу з металевого профілю з подальшим склінням над приямком вхідного вузлу, чим створене нове приміщення та збільшена загальна площа нежитлового підвального приміщення".
47. Як вбачається зі всіх наданих до суду документів, які були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, жоден з них не підписаний позивачем, також відсутні докази його відмови від їх отримання.
48. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
49. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та у постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17.
50. Таким чином, оскільки Судом встановлено порушення процедури проведення перевірки, що є достатньою підставою для скасування її результатів, то позов підлягає задоволенню.
51. Посилання скаржника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 813/578/17 є необґрунтованим, оскільки за встановленими у цій справі обставинами суб`єкт містобудування не допустив перевіряючих до об`єкта будівництва, тобто був присутнім, у справі ж, що розглядається, позивач посилається саме на порушення його права бути присутнім під час здійснення перевірки.
52. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
53. Що стосується доводів скаржника про порушення позивачем десятиденного строку звернення до суду, колегія суддів не бере такі до уваги та зазначає, що вказане питання перевірялось судом першої інстанції, за результатами чого постановлено ухвалу від 03.02.2020 про залишення позову без розгляду. Разом з тим, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Верховний Суд ухвалою від 25.05.2020 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління ДАБК Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №420/6852/19.
54. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
55. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд