ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/18504/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Бакуліна С.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
за результатами касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Лиськов М.О.)
від 14.04.2021
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя -Лиськов М.О.)
від 28.04.2021
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.)
від 26.10.2021
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.)
від 11.11.2021
у справі № 910/18504/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання недійсним одностороннього правочину,
за участю представників учасників справи:
позивача - Черненко І.В.
відповідача - Копанчук М.В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - ТОВ "Васт-Транс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого АТ Комерційний банк "Приватбанк" щодо розірвання договору № БО065-19 на брокерське обслуговування від 05.04.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/18504/20, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" щодо розірвання договору №БО065-19 на брокерське обслуговування від 05.04.2019 та всіх договорів банківського обслуговування, за якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" було відкрито рахунки № НОМЕР_1 - українська гривня; № НОМЕР_2 - долар США; № НОМЕР_3 - євро та інші рахунки.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/18504/20 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/18504/20 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/18504/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" про ухвалення додаткової постанови задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" 5 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 та додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/18504/20, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" визначило пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд постановою від 20.01.2022 у справі №910/18504/20 за результатом розгляду касаційної скарги АТ "Комерційний банк "Приватбанк" в частині оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України закрив касаційне провадження; в частині оскарження на підставі пунктів 2 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/18504/20 - без змін.
До постановлення Верховним Судом постанови відповідач ТОВ "Васт-Транс" у відзиві на касаційну скаргу в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України заявив про стягнення з АТ "Комерційний банк "Приватбанк" понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 25 000,00 грн.
ТОВ "Васт-Транс", в межах встановлених процесуальним законом строків, подано заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просив стягнути з АТ "Комерційний банк "Приватбанк" на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду
У цій справі інтереси ТОВ "Васт-Транс" в суді касаційної інстанції представляв адвокат Черненко Ігор Валерійович на підставі договору про надання правової допомоги від 24.12.2021 №11 (далі - договір) та ордеру про надання правничої (правової) допомоги № 1190970 від 24.12.2021.
За умовами договору адвокат в порядку та на його умовах, бере на себе зобов`язання надати клієнту (ТОВ "Васт-Транс") професійну правничу допомогу при розгляді касаційної скарги Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі №910/18504/20. Даним договором повноваження адвоката не обмежуються. Адвокат у даній справі здійснює представництво клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду та надає іншу професійну правничу (правову) допомогу, пов`язану зі справою (пункти 1.1, 1.2, 1.3 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору за професійну правничу (правову) допомогу, яка передбачена пунктом 1.1 договору, клієнт сплачує у безготівковій формі фіксований гонорар у розмірі 25 000,00 грн на банківській рахунок адвоката протягом 2 робочих днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження факту надання товариству правової допомоги у суді касаційної інстанції при розгляді справи № 910/18504/20 подано: договір про надання правової допомоги від 24.12.2021 №11, ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1190970 від 24.12.2021, підписаного сторонами акта виконаних робіт (наданих послуг) від 20.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 24.12.2021 №11; детальний опис робіт (наданих послуг) від 20.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 24.12.2021 №11, платіжне доручення № 103 від 20.01.2022, відповідно до яких адвокат надав товариству професійну правничу допомогу при розгляді касаційної скарги АТ "Комерційний банк "Приватбанк" у справі №910/18504/20 на загальну суму 25 000,00 грн у вигляді підготовки відзиву на касаційну скаргу від 29.12.2021, представництво товариства в судовому засіданні 20.01.2022 в Касаційному господарському суді.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
У судовому засіданні представником АТ "Комерційний банк "Приватбанк" в усній формі заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 3 000,00 грн. Представник обґрунтував своє клопотання тим, що: детальний опис робіт не містить розшифровки виконання робіт почасово, що не дає змогу відстежити, скільки часу витратив адвокат на підготовку документів; в попередніх судових інстанціях адвокатами було заявлено до відшкодування витрат в меншій сумі, аніж до суду касаційної інстанції, хоча роботи виконано більше; адвокат Черненко І.В. не входить до рейтингу топ-100 адвокатів.
Колегія суддів вважає доводи клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу необґрунтованими.
Згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатський гонорар може існувати у фіксованій формі.
Верховним Судом у справах №923/726/18, №910/14371/18 викладено правову позицію, відповідно до якої від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
З огляду на що, відхиляються доводи Банку про те, що позивачем не зазначено скільки часу витратив адвокат у зв`язку з наданням відповідних послуг. Оскільки договором визначено суму гонорару саме в такий спосіб, позивач не зобов`язаний посилатись на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.
Крім того, жодна норма Господарського процесуального кодексу України не ставить визначення розміру заявленого до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у співвідношення до заявленого розміру відшкодування цих витрат у попередніх інстанціях. До того ж не має вирішального значення доводи Банку стосовно особистості адвоката.
Разом з тим, беручи до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зміст відзиву до касаційної скарги, який полягає у незмінності правової позиції, підтриманих адвокатами у судах попередніх інстанцій, проаналізувавши детальний опис наданих товариству адвокатом Черненко І.В. послуг, а також подані документи, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, задоволення заяви ТОВ "Васт-Транс" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн, а у решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд касаційної інстанції відмовляє.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд