?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9907/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 (головуючий суддя Пашкіна С. А., судді Сітайло Л. Г., Хрипун О. О.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 (суддя Ковтун С. А.) у справі
за позовом Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс",
третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна,
про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння.
СУТЬ СПОРУ
1. Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людину "Україна" (далі - Університет) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані" (далі - ТОВ "Алтея Компані") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" (далі - ТОВ "Офіс Сервіс Люкс").
2. Після подання позовної заяви Університет направив до суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, задоволено частково.
3. ТОВ "Алтея Компані" не погодилося з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
4. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та обставин справи
5. У червні 2021 року Університет звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Алтея Компані" та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", в якому просило:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.02.2020, серія та номер 329, укладений між ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та ТОВ "Алтея Компані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Людмилою Володимирівною (далі - приватний нотаріус Джуринська Л. В.), за яким право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А" загальною площею 3495 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000 (далі - об`єкт нерухомості) набуло ТОВ "Алтея Компані";
- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за ТОВ "Алтея Компані";
- визнати недійсним договір іпотеки від 18.02.2020, серія та номер 330, укладений між ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та ТОВ "Алтея Компані", за яким об`єкт нерухомості переданий в іпотеку ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", посвідчений приватним нотаріусом Джуринською Л. В.;
- скасувати державну реєстрацію іпотеки на об`єкт нерухомості, запис про іпотеку: 35540679 від 18.02.2020, підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки від 18.02.2020, серія та номер 330, іпотекодавець: ТОВ "Алтея Компані", іпотекодержатель: ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51192390 від 18.02.2020, приватний нотаріус Джуринська Л. В.;
- скасувати державну реєстрацію обтяжень на об`єкт нерухомості, запис про обтяження: 35540841 від 18.02.2020, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51192712 від 18.02.2020, приватний нотаріус Джуринська Л. В.;
- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Алтея Компані" об`єкт нерухомості на користь Університету.
6. У липні 2021 року Університет звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- заборонити ТОВ "Алтея Компані" та ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду, у тому числі заборонити змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його перебудову, поділ, тощо щодо об`єкта нерухомості;
- накласти арешт на об`єкт нерухомості, зареєстрований за ТОВ "Алтея Компанія".
7. Заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", вчиняючи ряд незаконних реєстраційних дій та укладення протиправних правочинів, незаконно перепродало об`єкт нерухомості дружній компанії ТОВ "Алтея Компані", яка в той же день передала об`єкт нерухомості в іпотеку ТОВ "Офіс Сервіс Люкс", та наклало додаткові обтяження на майно шляхом внесення запису про іпотеку та запису про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
8. Університет також зазначає, що, зважаючи на вже фактично вчинені протиправні маніпуляції з оскаржуваним майном, яке, на думку Університету, належить йому, наявна обґрунтована вірогідність ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду про витребування майна з незаконного володіння шляхом його подальшого перепродажу або руйнування, або інших протиправних дій.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
9. Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.07.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021, заяву про забезпечення позову задовольнив частково і заборонив ТОВ "Алтея Компані", ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду об`єкта нерухомості, у тому числі заборонив змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його перебудову, поділ тощо щодо об`єкта нерухомості. У частині вимог заяви про накладення арешту на нерухоме майно відмовлено.
10. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Університетом доведено можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення з огляду на пов`язаність предмета спору із заходами забезпечення позову, мотиви викладені Університетом, а також попередні дії ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та ТОВ "Алтея Компані" з продажу нерухомого майна та передачі його в іпотеку.
11. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також зазначив, що оскільки Університет у даній справі вимагає витребування майна в конкретної особи - ТОВ "Алтея Компані", то у випадку, якщо до закінчення розгляду цієї справи об`єкт нерухомості буде реалізовано на користь іншої особи чи вказане майно буде обтяжено у будь-який спосіб, то в разі задоволення позову рішення суду виконати буде неможливо, а Університет не зможе захисти або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
12. Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на об`єкт нерухомості мотивована тим, що вжитих заходів достатньо для забезпечення запобігання порушенню права позивача на час вирішення спору та забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
13. У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Алтея Компані", в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 у справі № 910/9907/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Університету в задоволенні заяви про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
14. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Алтея Компані" посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що регулюють відносини власності - частини четвертої статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, порушення норм процесуального права, зокрема, статті 75, частин першої, четвертої статті 139, статей 140, 141, 236 Господарського процесуального кодексу України, а також суперечність між оскаржуваними судовими рішеннями та правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.
15. Так, скаржник вважає, що суд першої інстанції зробив два кардинально протилежних висновки про наявність доказів щодо можливого утруднення або неможливості виконання майбутнього судового рішення при ідентичному обґрунтуванні двох поданих Університетом заяв про забезпечення позову (від 17.06.2021 та від 29.07.2021).
16. ТОВ "Алтея Компані" також вважає, що заходи забезпечення позову вжиті за відсутності дотримання Університетом вимог до змісту заяви про забезпечення позову, оскільки в ній не наведено обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з яким пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову.
17. Крім того, скаржник вважає, що вжиті заходи забезпечення позову зумовлюють завдання збитків ТОВ "Алтея Компані" без можливості їх відшкодування, а також суди попередніх інстанцій не врахували преюдиційні факти, встановлені судами у справі № 910/10440/19.
18. Університет подав до суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Алтея Компані", в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
19. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
20. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
23. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
24. За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
25. При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
26. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
27. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
28. За частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
29. Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
30. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20).
31. За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
32. Водночас адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
33. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зменшення його вартості.
34. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).
35. При цьому умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача чи третіх осіб, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
36. Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
37. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
38. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
39. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19).
40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) також викладено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
41. У даній справі (№ 910/9907/21) предметом позовних вимог, серед іншого, є вимога Університету про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Алтея Компані" об`єкта нерухомості.
42. Звертаючись із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, Університет, зокрема, зазначав про те, що відповідачами вчиняються незаконні дії щодо об`єкта нерухомого майна, який, на думку заявника, належить йому.
43. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Дідичук І. А., індексний номер: 38074926, до Державного реєстру прав 10.11.2017 внесено запис № 23311264 про право власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на об`єкт нерухомості.
44. Університет зазначає, що правомірність реєстрації спірного майна за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" досліджується у справі № 910/10440/19, предметом позову в якій є вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.11.2017, індексний № 38074926, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на об`єкт нерухомості. Провадження у справі № 910/10440/19 триває, тобто спір щодо права власності ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" на об`єкт нерухомості є невирішеним.
45. Водночас 18.02.2020 ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" розпорядився спірним майном - за договором купівлі-продажу продав об`єкт нерухомості ТОВ "Алтея Компані", за яким у Державному реєстрі прав було зареєстроване право власності на це майно.
46. У той же день - 18.02.2020 ТОВ "Алтея Компані" передало спірний об`єкт нерухомості в іпотеку ТОВ "Офіс Сервіс Люкс". На підставі договору іпотеки відбулась державна реєстрація іпотеки на об`єкт нерухомості та державна реєстрація обтяжень на об`єкт нерухомості.
47. Наведеним підтверджується висновок судів попередніх інстанцій про те, що з огляду на пов`язаність предмета позову із заходами його забезпечення, і враховуючи мотиви, викладені Університетом, а також попередні дії ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та ТОВ "Алтея Компані" з продажу нерухомого майна та передачі його в іпотеку, Університетом доведено можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення.
48. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про застосування заходів забезпечення позову до спірного об`єкта нерухомості, невжиття яких може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
49. Звідси суд касаційної інстанції відхиляє доводи ТОВ "Алтея Компані", викладені в касаційній скарзі, про те, що судами попередніх інстанцій порушено положення частин першої, четвертої статті 139 та статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
50. До того ж встановлення заборони ТОВ "Алтея Компані", ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду об`єкта нерухомості, у тому числі заборони змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його перебудову, поділ тощо не завдасть шкоди та збитків відповідачам, не позбавить ТОВ "Алтея Компані" прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідачів передавати вказане майно третім особам. Скаржником не доведено протилежного.
51. У зв`язку з цим судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування частини четвертої статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, які передбачають непорушність права власності та заборону протиправного позбавлення права власності.
52. При цьому скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу неправильним застосуванням положень частини четвертої статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, зазначає, що в позові відсутні належні та допустимі докази того, що позивач є неволодіючим власником нерухомого майна, а відповідач є незаконним володіючим невласником і у незаконний спосіб набув право власності на спірну будівлю.
53. Тобто ТОВ "Алтея Компані" в касаційній скарзі викладає заперечення щодо суті позовних вимог, однак під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
54. Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування ухвалених у цій справі судових рішень, скаржник зазначав про те, що місцевий господарський суд порушив положення частини першої статті 139 та статті 141 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлю завдання скаржнику збитків без забезпечення можливості їх відшкодування.
55. Так, ТОВ "Алтея Компані" вважає, що суд першої інстанції проігнорував припис процесуального законодавства вирішити питання зустрічного забезпечення.
56. Відповідно до частин першої, третьої статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
57. Зі змісту даної норми процесуального законодавства вбачається, що вона надає суду саме право, а не встановлює обов`язок визначити зустрічне забезпечення.
58. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що ТОВ "Алтея Компані" не повідомлено суду, яких саме збитків, спричинених забезпеченням позову, воно може зазнати.
59. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що він був позбавлений можливості надати суду свої доводи, оскільки заява про забезпечення позову була розглянута без виклику сторін та за один день.
60. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
61. Згідно із частиною четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
62. Звідси судом першої інстанції заява про забезпечення позову була розглянута у строк та у порядку, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, а ТОВ "Алтея Компані" не позбавлено можливості звернутися до суду із клопотання про зустрічне зобов`язання і після постановлення ухвали про забезпечення позову, якщо вважає, що йому можуть бути завдані збитки.
63. За таких обставин вказані доводи касаційної скарги відхиляються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки відсутність в ухвалі про забезпечення позову вимоги для особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, за умови неподання останнім такого клопотання, не може бути підставою для скасування ухвали про забезпечення позову.
64. Скаржник також вважає хибними твердження суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Алтея Компані" не позбавлений права здійснювати господарську діяльність, оскільки оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції йому заборонено передавати об`єкт нерухомості в оренду.
65. На підтвердження порушення права на здійснення господарської діяльності ТОВ "Алтея Компані" посилається на те, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ "Алтея Компані" є, зокрема, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
66. З цього приводу колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Тобто КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
67. Інших доказів на підтвердження того, що вжиті заходи забезпечення позову у справі № 910/9907/21 перешкоджають нормальній господарській діяльності ТОВ "Алтея Компані" під час перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 30.07.2021, ТОВ "Алтея Компані" надано не було.
68. ТОВ "Алтея Компані" в касаційній скарзі також стверджує, що судами порушено положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховано обставини, встановлені судами у справі № 910/10440/19, які, на думку скаржника, є преюдиційними при розгляді заяви про забезпечення позову.
69. Так, скаржник зазначає, що у справі № 910/10440/19, яка стосується об`єкта нерухомості, за аналогічних обставин суд апеляційної інстанції скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суд міста Києва від 02.02.2020, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення у справі № 910/9907/21 підлягають скасуванню.
70. Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з такими доводами касаційної скарги з огляду на таке.
71. Відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
72. У справі № 910/10440/19 Університет звернувся до суду з позовом до ТОВ "Офіс Сервіс Люкс" про скасування запису про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та відновлення реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за Університетом.
73. При цьому у справі № 910/10440/19 ТОВ "Алтея Компані" бере участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; заходи забезпечення позову відносно ТОВ "Алтея Компані" не вживалися.
74. Водночас скаржником у касаційній скарзі не зазначено, які саме обставини були встановлені судами у справі № 910/10440/19 та які підлягали врахуванню при розгляді заяви про забезпечення позову у справі № 910/9907/21. Посилання скаржника на те, що в іншій справі стосовно об`єкта нерухомості розглядалася заява про забезпечення позову, не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки фактичні обставини справи, предмет та підстави позову у вказаних справах є різними.
75. Більше того, обґрунтування кожної заяви про забезпечення позову може суттєво відрізнятися, а суд вживає заходи забезпечення позову (або відмовляє в них), виходячи з обґрунтованості доводів заявника з урахуванням обставин справи. Наведене підтверджується тим, що заява про забезпечення позову від 17.06.2021 у справі № 910/9907/21, подана Університетом, залишена судом першої інстанції без задоволення, а повторно 29.07.2021 подана заява про забезпечення позову містила, як зазначено судами попередніх інстанцій, додаткові доводи, які не були зазначені у попередній заяві.
76. ТОВ "Алтея Компані" в касаційній скарзі додатково стверджує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.
77. Так, у справі № 910/16370/20 до пред`явлення позову була подана до суду заява про забезпечення позову. Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанцій, заяву задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно та заборонено визначеним особами вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.
78. Суд касаційної інстанції, змінюючи судові рішення у справі № 910/16370/20, зазначив, що вжиті судами заходи забезпечення позову, окрім арешту, очевидно є неспівмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог та стосуються осіб, які не є учасниками даного спору. Верховний Суд у цій справі зазначив, що встановленими заходами забезпечення позову обмежено реалізацію третіми особами права користування спірним майном, яке є похідним від права власності та не має жодного відношення до предмета заявленого у цій справі віндикаційного позову, оскільки на час постановлення ухвали про забезпечення позову вони правомірно користувалися спірним майном.
79. Натомість у справі № 910/9907/21 заходи забезпечення позову встановлені відносно зареєстрованого власника майна та іпотекодержателя. У касаційній скарзі ТОВ "Алтея Компані" не наведені будь-які інші конкретні особи, права яких порушуються або можуть бути порушені вжитими заходами забезпечення позову.
80. Таким чином, постанова Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20 ухвалена за інших встановлених фактичних обставин, що унеможливлює застосування правових висновків, викладених в ній.
81. Зважаючи на наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій правильно надали оцінку обґрунтованості доводів Університету, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, і не порушили положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.
82. Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
83. Звідси касаційна скарга ТОВ "Алтея Компані" є необґрунтованою, з огляду на що правові підстави для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 відсутні.