ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 908/2925/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтез",
представник позивача - Гайворонський О.Г., адвокат (ордер від 19.12.2021 № 1111387),
відповідач - публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго",
представник відповідача - Кулешова Л.В., адвокат (довіреність від 22.12.2021 № 323),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез"
на рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2021 (головуючий суддя Мірошніченко М.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2021 (головуючий Верхогляд Т.А, судді: Білецька Л.М. і Парусніков Ю.Б.)
у справі № 908/2925/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез" (далі - Позивач)
до публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - Відповідач)
про визнання незаконним та скасування рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача про визнання незаконним та скасування рішення комісії Відповідача з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) від 09.09.2020 № 10002958, яке оформлено протоколом від 15.10.2020 № 157.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт про порушення ПРРЕЕ від 09.09.2020 № 10002958 та рішення комісії Відповідача з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, яке оформлено протоколом від 15.10.2020 № 157, відповідно, складений та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані недоведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах підпункту 3 пункту 8.4.2 та пункту 5.2.23 розділу 5.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.02.2022 № 29.3-02/273 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 908/2925/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю і Селіваненка В.П.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2009 представником Відповідача у присутності представника Позивача складений акт допуску на підключення до електричної мережі електроустановки № 1641.
За змістом вказаного акта, він складений про те, що після монтажу та наладки проведено огляд змонтованого (реконструйованого) електрообладнання ВЛ-10КВ САСЗХ 35,1 = 5 м, КТП 1630КВА, 10/0,4 Кв, Р=500 кВт. Електроустановка належить Позивачу та розташована у с. Кірово, вул. Морозова, 8. У висновку про допуск на підключення електроустановки зазначено, що на підставі наданої технічної документації та огляду електроустановки Позивача, с. Кірово, вул. Морозова, 8, можуть бути підключені до електроустановки.
Представниками сторін 29.05.2009 був складений акт прийняття розрахункового засобу обліку Позивача у с. Кірово, вул. Морозова, 8: трансформатор струму ТПЛ-10-0,5р(75/5) кл. точності 0,5 (а.с.149).
Отже, на об`єкті Позивача розрахунковий засіб обліку було прийнято згідно з актом прийняття розрахункового засобу обліку у травні 2009 року.
Позивачем та Відповідачем 17.10.2013 був укладений договір № 190.
Відповідно до пункту 2.1 договору № 190 під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Згідно з пунктом 3.1.5 договору № 190 постачальник електричної енергії має право доступу у будь-який час доби працівників постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення (з правом заносити і виносити необхідні прилади та інструменти) до засобів (систем) обліку, як власних, так і субспоживачів, приладів контролю навантаження та якості електроенергії, компенсувальних установок, комплектів АЧР, а також для здійснення контролю заданих постачальником електричної енергії режимів споживання електроенергії та потужності і для виконання інших необхідних робіт.
За умовами пункту 4.2.3 договору № 190 споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до пункту 4.2.4 договору № 190 споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Згідно з пунктом 9.5 договору № 190 він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Судами встановлено, що 19.04.2018 набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.04.2018 № 312.
Пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою-приєднанням від 10.12.2018 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 на умовах договору про постачання електричної енергії від 17.10.2013 № 190. Одним з об`єктів електроспоживання є цех виробництва алкідних лаків, с. Таврійське, пр. Морозова, 8а.
Позивач зазначав у позовній заяві, що влітку 2020 року після блискавки згорів трансформатор засобу обліку, протягом певного часу ним був придбаний новий трансформатор для заміни. Для технічної перевірки правильності роботи засобу обліку електричної енергії та його опломбування позивачем були укладені з відповідачем договори - замовлення №570/45 на позаплановий виклик інженера з технічного аудиту за заявою споживача та № 571/45 з надання послуг позачергової технічної перевірки правильності роботи засобу обліку (перевірка приладів обліку еталонним лічильником на місці установки з наступним пломбуванням).
З листа від 26.06.2020 № 17/20 вбачається, що Позивач звернувся до Відповідача з метою направлення представника для розпломбування ТКУ КТП 72/74/135 для виконання припису з перевірки трансформаторів напруги типу НТМІ і трансформаторів струму. Проведення робіт заплановано на 07.07.2020.
Відповідно до акта № 570/45 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору від 06.07.2020 № 570 Позивач прийняв від Відповідача виконані роботи виклик інженера з технічного аудиту за заявою споживача, а за актом № 571/45 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору від 06.07.2020 № 571 Позивач прийняв від Відповідача виконані роботи позачергова технічна перевірка правильності роботи засобу обліку (перевірка приладів обліку еталонним лічильником на місці установки з наступним пломбуванням).
Сторонами 07.07.2020 підписано акт про розпломбування засобу обліку.
Позивач 13.07.2020 надав Відповідачу лист про направлення представника для опломбування засобу обліку. У цей же день згідно з актом про пломбування від 13.07.2020 працівниками Відповідача засіб обліку опломбовано.
Судами встановлено, що всі перераховані дії - роботи за актами № 570/45, № 571/45 не стосувалися технічної перевірки засобу обліку. Заміну елемента вузла обліку було виконано споживачем без залучення представників відповідача, що апелянтом не спростовується.
Представниками Відповідача за участю представника Позивача директора Андропова В.І. 09.09.2020 складений акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В споживача, адреса: с. Таврійське, вул. Морозова, 8, трансформатор напруги НТМІ-10, заводський номер 1370097097. Підставою вказана позапланова перевірка.
В акті зазначено, що при проведенні технічної перевірки встановлено: змінена схема підключення засобу обліку електричної енергії, і на фазу А лічильника приходить вторинна напруга з фази С тн, а на фазу С лічильника приходить вторинна напруга з фази А тн, внаслідок чого недораховується 66% спожитої електроенергії. Зазначено, що після відновлення схема обліку перевірена зразковим лічильником, зауважень немає. Складений акт про порушення від 09.09.2020 № 10002958. Акт підписаний двома представника відповідача та представником позивача (директором Позивача Андроповим В.І.).
Також представниками Відповідача за участю представника споживача (Позивача): директора Андропова В.І. 09.09.2020 проведено перевірку, за результатами якої складений акт про порушення № 10002958.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено, що споживач за адресою: с. Таврійське, вул. Морозова, 8 порушив підпункт 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: змінена схема підключення засобу обліку електричної енергії, шлях зміни послідовності фаз підключення трансформатору напруги НТМІ, внаслідок чого лічильник АСЕ6000 № 84340621 недовраховує спожиту електричну енергію по фазах А та С, при почерговому включенні навантаження фаз А та С лічильний механізм недораховує спожиту електричну енергію та має похибку 66%. Вимір похибки проведено зразковим лічильником CheckMeter № 57371, 27.11.2019. Порушення споживачу продемонстровано, схема обліку електричної енергії відновлена.
У пункті 9 акта зазначено, що порушення усунено на момент складання акта шляхом проведення позачергової технічної перевірки. В акті також зазначено, що паспортні дані струмоприймачів не надані, споживач не забезпечив увімкнення усіх струмоприймачів на повну потужність.
Акт про порушення від 09.09.2020 № 10002958 підписаний п`ятьма представниками постачальника електричної енергії та представником споживача. У графі "Зауваження до складеного акта" зазначено: з виявленими порушеннями згоден, та міститься підпис представника споживача директора Андропова В.І.
В акті міститься повідомлення про те, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 23.09.2020 за вказаною в акті адресою о 13:00 год.; на засідання комісії запрошується споживач. До акта додається: однолінійна схема, виписка з журналу подій АСКОЕ, акт технічної перевірки.
Комісією відповідача 15.10.2020 складено протокол № 127 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, згідно з яким комісією розглянуто акт про порушення від 09.09.2020 № 10002958 та прийнято рішення: порушення підпадає під пункт 8.4.2.3 ПРРЕЕ, застосувати пункт 8.4.8.1 ПРРЕЕ, виконати розрахунок недооблікованої електричної енергії згідно з формулою 4 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ. Виконати розрахунок недооблікованої електроенергії за актом згідно з ПРРЕЕ, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, зі змінами, за період з 13.07.2020 по 09.09.2020, час роботи - 24 години, кількість необлікованої електроенергії складає 328 687 кВт.г. на суму 961 727,94 грн.
При цьому судами встановлено, що Позивач у даному випадку неправильно тлумачить види порушень, які визначені пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ, оскільки Відповідач правильно кваліфікував виявлений під час перевірки вид порушення та застосував приписи ПРРЕЕ.
Так, пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Виявлене Відповідачем 09.09.2020 порушення ПРРЕЕ і підпадає саме під визначення таких інших дій споживача, що призвели до зміни показів вимірювальної техніки, тобто відповідає виду порушення, визначеному приписами ПРРЕЕ.
У свою чергу, Позивач для правильного обліку спожитої електроенергії на високовольтному вузлі обліку був зобов`язаний дотримуватись схеми підключення згідно з паспортними даними та інструкцією заводу-виробника, якими передбачено відповідність фазування і правильного підключення всіх елементів, які беруть участь в обліку спожитої електричної енергії, а саме - трансформаторів струму і трансформаторів напруги.
Крім того, Позивач з виявленим порушенням погодився та підписав акт про порушення, що свідчить про визнання та підтвердження вчиненого ним та зафіксованого в акті порушення підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.
Судами визнані необґрунтованими посилання Позивача на пункт 5.2.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, оскільки така норма матеріального права не може бути застосована, бо не регулює спірні правовідносини сторін.
Так, пунктом 5.2.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що послуга з введення в облік вузла обліку передбачає проведення технічної перевірки ЗВТ та інших складових вузла обліку, схеми їх підключення, а також пломбування ЗВТ пристроїв та місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл комерційного обліку.
Однак дана норма стосується випадків, коли здійснюється безпосередньо введення в облік вузла обліку після їх улаштування та введення в експлуатацію.
Згідно з пунктом 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - це сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захистуʼ (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо).
Відповідно до пункту 5.2.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що вузол обліку вважається введеним в експлуатацію з дати підписання сторонами акта введення у промислову експлуатацію. Також пунктом 5.2.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що введений в експлуатацію вузол обліку має бути опломбованим та прийнятим до розрахунків за електричну енергію (введеним в облік).
Пунктом 5.2.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що вузол обліку вважається введеним в облік з дати підписання сторонами акта пломбування.
Тобто дані норми застосовуються до правовідносин сторін у випадку саме введення в облік вузла обліку після їх улаштування починаючи з 19.04.2018, тобто з дати набрання чинності Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Натомість на об`єкті Позивача розрахунковий засіб обліку було прийнято згідно з актом прийняття розрахункового засобу обліку ще у травні 2009 року.
Таким чином, здійснення Відповідачем 13.07.2020 пломбування комерційного обліку за заявою Позивача не є послугою з введення в облік вузла обліку з проведенням технічної перевірки. Тому приписи пункту 5.2.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, на які помилково посилається Позивач, не розповсюджуються на спірні правовідносини.
За вказаних обставин суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах підпункту 3 пункту 8.4.2 та пункту 5.2.23 розділу 5.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Однак у Суду відсутні підстави для формування висновку щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, оскільки судами встановлені обставини, які визначають індивідуальність правовідносин сторін у даній справі, а саме: акт про порушення підписано директором Позивача, яким було зазначено в акті, що він з виявленим порушенням згоден; зазначене свідчить, що Позивач визнав та підтвердив факт порушення підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ; Відповідачем було проведено технічну перевірку саме 09.09.2020, на підтвердження чого є датований та оформлений Відповідачем акт технічної перевірки, який було підписано Позивачем та Відповідачем; не відповідає дійсності твердження Позивача, що Відповідачем було проведено позапланову технічну перевірку 13.07.2020, оскільки за зверненням Позивача 13.07.2020 було здійснено лише пломбування комерційного обліку, а технічну перевірку було проведено 09.09.2020; Позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про проведення технічної перевірки саме 13.07.2020; Відповідач правильно кваліфікував виявлений під час перевірки вид порушення та застосував приписи ПРРЕЕ, а саме: інші дії споживача, що призвели до зміни показів вимірювальної техніки, що відповідає виду порушення, визначеного приписами ПРРЕЕ: у даному випадку приписи пункту 5.2.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії не можуть бути застосовані, бо не регулюють спірні правовідносини сторін; дана норма застосовується до правовідносин сторін у випадку саме введення в облік вузла обліку після їх улаштування починаючи з 19.04.2018, тобто з дати набрання чинності Кодексом комерційного обліку електричної енергії, а за об`єктом Позивача розрахунковий засіб обліку було прийнято згідно з актом прийняття розрахункового засобу обліку ще у травні 2009 року.
У той же час касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено), покладається на скаржника.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами попередніх інстанцій були ухвалені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд