Постанова суду № 915/1473/20 від 08.02.2022 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 915/1473/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

представників учасників справи:

позивача - громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" - не з`явився,

відповідача - приватного підприємства "Дикий Сад" - не з`явився,

розглянувши заяву громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 915/1473/20

за позовом громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка, позивач)

до приватного підприємства "Дикий Сад" (далі - Підприємство, відповідач)

про визнання договору укладеним.

ВСТАНОВИВ:

Спілка звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до Підприємства про визнання укладеним з 10.04.2020 договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення № 08-08/10/20 на умовах та у редакції, викладеній у позовній заяві.

Рішенням господарського Миколаївської області від 13.05.2021, позов задоволено; вирішено вважати укладеним договір між Спілкою та Підприємством з 10.04.2020, з урахуванням додатків до цього договору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 у справі № 915/1473/20 залишено без змін.

Підприємство, не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) касаційну скаргу Підприємства на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021, додаткове рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 зі справи №915/1473/20, задоволено частково. Змінено рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 зі справи № 915/1473/20, викладено:

- пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 у такій редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково";

- пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021, а також абзац перший підпункту 3.1.2 і пункти 5.1, 5.2 договору, частини першої додатку № 3 до договору в такій редакції:

пункт 2 (абзац перший) резолютивної частини рішення суду: "Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду між громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10 оф. 28, ідентифікаційний код 43080257), та приватним підприємством "Дикий сад", (54029, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект. Леніна, будинок 52, квартира 4, ідентифікаційний код 22426550) договір № 08-08/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, з урахуванням додатків до цього договору";

абзац перший підпункту 3.1.2 договору: "в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів";

пункт 5.1 договору: "Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 915/1473/20";

пункт 5.2 договору: "Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно";

частину першу додатку № 3 до договору № 08-08/10/20: "Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі: з 07 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 0,90 грн.; з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року (включно) - 1,50 грн".

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 зі справи № 915/1473/20 залишено без змін.

Відзив Спілки на касаційну скаргу Підприємства у суді касаційної інстанції підписано адвокатом Неволіною А.Ю., повноваження якої підтверджені довіреністю від 20.09.2020.

21.01.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Спілкою направлено до Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої остання просить Суд стягнути з Підприємства на користь Спілки судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн; розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснити без участі представника позивача.

При цьому, попередньо заяву у відповідності до приписів частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Спілкою зроблено у відзиві на касаційну скаргу.

Заяву Спілки згідно з ухвалою Суду від 27.01.2022 призначено до судового розгляду на 08.02.2022.

Від Підприємства надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому останнє зазначає, що розмір витрат Спілки на професійну правничу допомогу не відповідає вимогам щодо співмірності заявлених витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витрачених адвокатом на виконання робіт. Отже з урахуванням викладеного та з огляду на часткове задоволення Верховним Судом вимог касаційної скарги Підприємство просить зменшити розмір заявлених Спілкою витрат на правничу допомогу за супровід справи у Верховному Суді та здійснити їх розподіл з урахуванням часткового задоволення вимог позивача. Також Підприємство просить розглянути заяву про розподіл судових витрат без участі його представника.

Верховний Суд звертає увагу на те, що подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката є процесуальним правом учасника справи, яким він може скористатись до ухвалення відповідного рішення щодо стягнення/відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене та беручи до уваги те, що судом строк саме щодо надання клопотання про зменшення розміру витрат не встановлювався, то суд касаційної інстанції приймає клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розгляду, а у клопотанні про продовження строку надання вказаного клопотання про зменшення витрат суд відмовляє, з огляду на вищевикладене.

Підприємство вважає, що ознайомлення зі змістом касаційної скарги та підготовка відзиву на касаційну скаргу за своєю суттю є послугами, які дублюються складовими одного завдання, а тому витрати за такі роботи не можуть бути стягнуті у повному обсязі. Окрім того, час витрачений адвокатом на складання відзиву є неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Розглянувши заяву Спілки про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у справі № 915/1473/20 та клопотання Підприємства про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Верховний Суд відзначає, що відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

З урахуванням наведеного встановлено, що заява Спілки про ухвалення додаткового судового рішення подано у порядку та у межах і в строки, визначені чинним законодавством.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Така правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим у відповідності до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.

Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Дослідивши заяву Спілки про стягнення з Підприємства витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та докази, надані на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (договір від 28.02.2020 № 01/02/2020, укладений адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" з клієнтом - Спілкою, який доданий під час розгляду позовної заяви; додаткову угоду від 15.11.2021 № 01-15/11/21 до договору № 01/02/2020, яка укладена Спілкою з адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" та в якій зазначений перелік дій/послуг, що мають бути вчинені адвокатським об`єднанням в інтересах позивача при розгляді справи № 915/1473/20 в суді касаційної інстанції, а також вартість цих дій/послуг; додаткову угоду від 14.01.2022 № 01-14/01/22 до договору № 01/02/2020, яка укладена Спілкою з адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" та в якій змінений перелік дій/послуг, що мають бути вчинені адвокатським об`єднанням в інтересах позивача при розгляді справи № 915/1473/20 в суді касаційної інстанції та вартість цих дій/послуг; акт прийому-передачі наданих послуг від 19.01.2022 № 19/01/22 на суму 15 000 грн.), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.02.2020 між Спілкою та Адвокатським об`єднанням "Гур`єв і партнери" укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 01/02/2020 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити Адвокатському об`єднанню зазначені послуги.

Згідно з пунктом 2.4 договору прийняття кожного доручення оформлюється додатковою угодою до цього договору, яка є окремим договірним зобов`язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати тощо.

Згідно з підпунктом 4.2.6 договору клієнт зобов`язується оплачувати Адвокатському об`єднанню вартість наданої професійної правничої допомоги (юридичних послуг) або вартість її окремих етапів своєчасно, в повному обсязі відповідно до умов договору.

Умовами розділу 10 договору сторонами передбачено, що розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та порядок його сплати визначається сторонами у порядку, передбаченому пунктом 2.4. договору.

Остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання акту.

При розрахунку вартості надання професійної правничої допомоги, вказаної в пунктах 10.1 та 10.2 цього договору, враховується час, витрачений Адвокатським об`єднанням, його адвокатами, помічниками та співробітниками, а також обсяг та складність наданих послуг. Гонорар сплачується клієнтом в гривнях безготівковим переказом.

Цей договір (додаткові угоди) та акти є підставою для здійснення розрахунків. За бажанням клієнта йому може бути наданий окремий рахунок-фактура.

Спілкою та Адвокатським об`єднанням "Гур`єв і партнери" 15.11.2021 укладено додаткову угоду № 01-15/11/21 до договору № 01/02/2020.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовом клієнта до Підприємства у процесі касаційного розгляду справи № 915/1473/20.

За приписами пункту 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що для виконання доручення клієнта Адвокатським об`єднанням надаються наступні види правничої допомоги:

2.1 складання, оформлення та надсилання заперечення проти відкриття касаційного провадження та/або відзиву на касаційну скаргу;

2.2 представництво інтересів клієнта у Верховному Суді;

2.3 аналіз судової практики - за потреби;

2.4 складання інших процесуальних документів (пояснень, клопотань, заяв, заперечень, тощо) - за потреби;

2.5 ознайомлення з матеріалами справи, дослідження процесуальних документів відповідача - за потреби;

2.6 виконання інших дій, які хоча не деталізовані в цій додатковій угоді, проте є необхідними для представництва інтересів клієнта по справі № 915/1473/20 у Верховному Суді.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди загальна сума гонорару (винагороди) складає 20 000,00 грн.

Окрім того, Спілкою та Адвокатським об`єднанням "Гур`єв і партнери" 14.01.2022 укладено додаткову угоду № 01-14/01/22 до договору № 01/02/2020, якою вони вирішили змінити умови додаткової угоди від 15.11.2021 № 01-15/11/21 до договору № 01/02/2020 у зв`язку з неможливістю забезпечити участь адвоката у судовому засіданні, призначеному Верховним Судом на 18.01.2020, зокрема:

- пункт 2.2 виключили;

- пункт 4 виклали у такій редакції: " загальна сума гонорару (винагороди) складає 15 000, 00 грн";

- всі інші умови додаткової угоди від 15.11.2021 № 01-15/11/21 до договору № 01/02/2020 залишили без змін.

19.01.2022 між Спілкою та Адвокатським об`єднанням "Гур`єв і партнери" підписано акт прийому-передачі наданих послуг № 19/01/22 на суму 15 000,00 грн.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що у період з 15.11.2021 по 19.01.2022 Адвокатським об`єднанням "Гур`єв і партнери" в межах касаційного розгляду справи № 915/1473/20 надано клієнту наступні види правничої допомоги з детальним описом наданих послуг. Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги є фіксованою та складає 15 000 грн.

Також встановлено, що фактичним виконавцем таких послуг була адвокат Неволіна Анастасія Юріївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.09.2011 № 4641/10). Відповідно до відомостей з Реєстру адвокатів України Неволіна А.Ю. вона здійснює адвокатську діяльність, зокрема, у складі Адвокатського об`єднання "Гур`єв і партнери". Неволіна А.Ю. здійснювала представництво у Верховному Суді на підставі наданої Спілкою довіреності від 20.09.2020.

Верховний Суд зазначає, що адвокат Неволіна А.Ю. надавала відзив на касаційну скаргу, який був прийнятий судом до розгляду, та заяву про розподіл судових витрат. Оцінивши у порядку статті 86 ГПК України надані позивачем докази судових витрат, Суд, керуючись статтями 74 - 79 ГПК України, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому Суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність наданих Адвокатським об`єднанням "Гур`єв і партнери" послуг до цієї справи Підприємство не надало.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У справі, що переглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Приймаючи постанову від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, Верховний Суд щодо розподілу судових витрат (в частині судового збору) зазначив, що з огляду на те, що предметом спору є вимога немайнового характеру, а судом касаційної інстанції змінено судове рішення не у частині, що стосується необхідності укладення договору між позивачем та відповідачем, ураховуючи вимоги статей 129, 130 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", судові витрати, понесені Підприємством у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Верховним Судом покладено на скаржника. Водночас, суд задовольнив касаційну скаргу відповідача частково, зокрема, змінивши постанову суду апеляційної інстанції з питання щодо правильності застосування норм матеріального права у контексті предмета та підстав позову.

При цьому, беручи до уваги характер спірних правовідносин у справі, враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 18.01.2022 касаційну скаргу Підприємства задоволено частково та змінено рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 зі справи № 915/1473/20 у відповідній частині, Верховний Суд, з огляду на принципи пропорційності та розумності, вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи задоволення заяви Спілки про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат (професійну правничу допомогу) в суді касаційної інстанції у розмірі 7 500,00 грн, у решті заявленої до суду суми витрат на професійну правничу допомогу суд касаційної інстанції відмовляє, що повністю відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

................

Перейти до повного тексту