ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6840/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" - Григор`євої К.Є.,
відповідача - державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство) в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Підприємства
на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2021
(суддя Карабань Я.А.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021
(головуючий суддя - Тищенко А.І., судді Скрипка І.М. і Михальська Ю.Б.)
зі справи № 910/6840/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Омега-Київ" (далі - Товариство)
до Підприємства
про стягнення 2 197 037, 20 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення суми 2 197 037, 20 грн., з яких: 551 921,44 грн. - 3% річних та 1 645 115, 76 грн. "інфляційні втрати".
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки в частині своєчасної оплати поставленого товару.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства в особі відокремленого підрозділу (далі - ВП) "Централізовані закупівлі" на користь Товариства 328 555,11 грн. - 3% річних, 1 640 635, 34 грн. "інфляційних втрат" та 31 649, 99 грн. судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовлено; відстрочено виконання даного рішення (за клопотанням Підприємства) до 31.12.2021.
4. Рішення та постанову мотивовано наявністю підстав для задоволення позову саме в зазначених сумах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення ними норм процесуального права, недослідження ними обставин справи, які мали суттєве значення для прийняття рішення зі справи, просить: скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; судові витрати зі справи покласти на позивача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 173, 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у подібних правовідносинах, дана ситуація потребує особливої уваги, враховуючи, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули декілька позовних вимог, які не пов`язані між особою підставою виникнення, оскільки вони виникли з різних правовідносин, що, в свою чергу, виникли на підставі окремих договорів, не пов`язаних один з одним, чим підмінили поняття "підстава виникнення" з поняттям "ідентичність правовідносин". Також скаржник вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 625 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, а саме щодо стягнення з боржника 3% річних та "інфляційних втрат" за умови наявності у боржника фактично законодавчо встановлених обмежень у сфері здійснення господарської діяльності (відповідач позбавлений можливості самостійно обирати покупця електричної енергії). Крім того, скаржник зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду стосовно необхідності врахування господарськими судами частини першої статті 19 ГПК України при ухваленні рішення, зокрема, але не обмежуючись, у частині вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами, оскільки позивач, не дотримавшись порядку досудового врегулювання спору, спричинив відповідачу додаткові витрати у вигляді покладення на відповідача судових витрат.
7. Судами порушено норми процесуального права - статті 11, 173, 174, 236, 237 ГПК України та норми матеріального права - статтю 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і неправильно застосовано норму матеріального права щодо наявності вини Підприємства в особі ВП "Централізовані закупівлі" - частину першу статті 614 ЦК України.
Доводи іншого учасника справи
8. Товариство у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. У 2018 Товариством (постачальник) і Підприємством (покупець) укладено три договори поставки: від 02.07.2018 №53-129-01-18-01445, від 09.07.2018 №53-129-01-18-01459, від 19.09.2018 за №53-129-01-18-01554 (далі - Договори). Вони є ідентичними за формою й змістом та відрізняються лише ціною і строком оплати. Строк дії Договорів: від 02.07.2018 №53-129-01-18-01445 - до 31.12.2018; від 09.07.2018 №53-129-01-18-01459 - до 31.12.2018; від 19.09.2018 №53-129-01-18-01554 - до 31.12.2019, а в частині оплати - до повного розрахунку. Згідно з Договорами постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорах, поставити пристрої теплотехнічного контролю та допоміжні електромонтажні вироби для ПТК САР УСБ, низьковольтну електроапаратуру (далі - продукція), виробництва "ПрАТ "Самбірський приладобудівний завод "Омега", для ВП "Хмельницька АЕС" Підприємства, ВП "Запорізька АЕС" Підприємства, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах Договорів.
10. На виконання умов Договорів Товариством було поставлено Підприємству товар і ними підписано акти приймання-передачі ТМЦ.
11. Підприємством несвоєчасно сплачено Товариству вартість отриманої продукції в загальному розмірі 18 291 600 грн., що підтверджується банківською довідкою про надходження коштів.
12. Видаткові накладні та згадані акти приймання-передачі ТМЦ підписані представниками Товариства і Підприємства без будь-яких заперечень і скріплені їх печатками.
13. У зв`язку з неналежним, на думку Товариства, виконанням Підприємством свого грошового зобов`язання за Договорами в частині своєчасної оплати поставленої продукції Товариство й звернулося з позовом у даній справі.
14. Відповідні обставини (пункти 9-12 цієї постанови) не заперечуються учасниками справи.
15. У перевірці розрахунків суми 3% річних та "інфляційних втрат", здійснених позивачем, судом першої інстанції встановлено арифметичні помилки, у зв`язку з чим цим судом (з яким погодився й апеляційний господарський суд) здійснено перерахунок відповідних сум.
16. Відповідачем (Підприємством) заявлялося клопотання про зменшення 3% річних, і рішенням місцевого господарського суду їх розмір зменшено на 30%.
Також відповідачем заявлялося клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2021. Суд апеляційної інстанції дане клопотання задовольнив.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
18. За приписом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
19. Відповідно до частини першої статті 173, частини першої статті 174, частини першої статті 175, частин першої та сьомої статті 179 Господарського суду України (далі - ГК України) цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
20. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, як це передбачено договором; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Також пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
21. Відповідно до положення статті 712 ЦК України, яке кореспондується з частиною першою статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
22. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є, зокрема, його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
23. Попередні судові інстанції з огляду на наведені законодавчі приписи та встановивши обставини неналежного виконання відповідачем (Підприємством) своїх зобов`язань за Договорами щодо своєчасної оплати поставленої позивачем (Товариством) продукції (що не заперечується учасниками справи), дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог (з урахуванням здійсненого судом перерахунку заявлених до стягнення сум та зменшення заявленої до стягнення суми 3% річних).
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
24. Так, скаржником заявлено про порушення судом правил об`єднання заявлених вимог за трьома Договорами, оскільки такі вимоги, на думку скаржника, не пов`язані між собою підставою виникнення.
Відповідно до положень ГПК України:
- в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 173);
- суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу; пункт 2 частини п`ятої статті 174).
Поряд з тим Верховний Суд бере до уваги припис частини другої статті 311 ГПК України, за якою порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Також частиною другою статті 309 названого Кодексу встановлено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З установлених судами обставин справи не вбачається та скаржником не доведено, що об`єднання позовних вимог у даному разі мало б наслідком прийняття незаконного та/або необґрунтованого рішення по суті даної справи.
25. Також скаржник посилався на приписи статті 614 ЦК України та, в зв`язку з цим, на брак у нього коштів внаслідок нерозрахунку з ним за вироблену електроенергію з боку ДП "Гарантований покупець" та ПрАТ "НЕК "Укренерго".
З даного приводу Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 614 ЦК України:
- особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання;
- відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Згідно з положеннями ГПК України:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша, третя, четверта статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються, зокрема, сторонами (частини перша, третя статті 74).
Скаржником (відповідачем у справі) у судах попередніх інстанцій не було доведено (з урахуванням наведеної частини другої статті 614 ЦК України) відсутності своєї вини у неналежному виконанні договірних зобов`язань.
Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд також враховує положення частини першої статті 625 ЦК України, згідно з якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
До того ж у разі невиконання (неналежного виконання) контрагентами Підприємства своїх договірних зобов`язань перед ним Підприємство не позбавлене ні права, ні можливості притягнути їх до визначеної законом і/або договорами відповідальності; протилежного Підприємством не зазначено й не обґрунтовано.
26. Судом не приймається посилання скаржника на недотримання претензійного порядку врегулювання спору.
Так, скаржник зазначає, що згідно з умовами Договорів у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій; у разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку, передаються у відповідний господарський суд України за місцем знаходження відповідача, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
У зв`язку з цим Суд звертається до таких законодавчих приписів:
- учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 222 ГК України);
- сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (стаття 19 ГПК України).
Таким чином, ГК України визначає звернення з письмовою претензією як захід досудового врегулювання спору виключно правом (а не обов`язком) учасника господарських відносин.
До того ж обома зазначеними законодавчими актами передбачається обов`язок особи, яка порушила права і законні інтереси інших осіб, поновити їх, не чекаючи пред`явлення, зокрема, претензії.
27. У зв`язку з наведеним Суд не вбачає підстав для формування правових висновків з питань, зазначених у касаційній скарзі.
28. Судом беруться до уваги доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тій частині в якій вони узгоджуються з даною постановою.