Постанова суду № 910/17183/20 від 03.02.2022 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним...

ДОДАТКОВА УХВАЛА

03 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/17183/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/17183/20

за позовом ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ-2000"

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків, завданих господарському товариства його посадовою особою

за касаційною скаргою Бондаренка Олега Борисовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ-2000"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Босого В. П.

від 12 квітня 2021 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Барсук М. А., Руденко М. А., Пономаренка Є. Ю.

від 15 вересня 2021 року

за участю представників:

позивача: Мельникової Л. В.

відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ-2000" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 824 836,78 грн, завданих господарському товариству його посадовою особою.

Господарський суд міста Києва рішенням від 12 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року, відмовив у задоволенні позову повністю.

Позивач - ОСОБА_2 не погодився з ухваленими судами попередніх інстанцій зазначеними судовими рішенням та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

05 січня 2022 року відповідач - ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача, що надійшов до Верховного Суду 06 січня 2022 року, у якому заявив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи та зазначив про те, що орієнтовний розмір цих його витрат складає 130 000,00 грн. Також заявник зазначив про те, що докази в підтвердження остаточного розміру понесених ним витрат у суді касаційної інстанції будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом касаційної інстанції відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

13 січня 2022 року відбулося судове засідання з розгляду касаційної скарги позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року у справі № 910/17183/20, за наслідками розгляду якої Верховний Суд у зазначеному судовому засіданні постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ-2000" на рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року у справі № 910/17183/20.

За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

20 січня 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідача - ОСОБА_1 надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій відповідач просить стягнути з позивача - ОСОБА_2 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 910/17183/20 у суді касаційної інстанції, в розмірі 130 000,00 грн, а також додає до заяви докази на підтвердження понесення та розміру цих витрат, а саме:

- копію (належним чином завірену) договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" та ОСОБА_1 ;

- копію (належним чином завірену) акта приймання-передачі наданих послуг від 14 січня 2022 року;

- копію (належним чином завірену) додатку № 2 до договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року.

Відповідно до відомостей Акціонерного товариства "Укрпошта" на конверті, в якому зазначена заява про винесення додаткового рішення була надіслана до Верховного Суду, ця заява та додані до неї документи були надіслані відповідачем 18 січня 2020 року, тобто в установлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 21 січня 2022 року призначив заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/17183/20, до розгляду на 03 лютого 2022 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду.

25 січня 2022 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява про зменшення заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17183/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, Верховний Суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ-2000" постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРМ-2000" на рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року у справі № 910/17183/20.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.

За результатом розгляду касаційної скарги позивача Верховний Суд постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою, тобто фактично касаційний розгляд справи відбувся на користь відповідача.

Проте, як вбачається, питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, понесених у касаційному провадженні з розгляду касаційної скарги позивача, що також є судовими витратами, про стягнення яких заявив відповідач, не було вирішене судом касаційної інстанції, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової ухвали з цього питання.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається відповідач у підтвердження обставин надання йому професійної правничої допомоги у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи та розміру витрат на таку правничу допомогу надав суду касаційної інстанції належним чином завірені копії:

- договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" та ОСОБА_1 ;

- акта приймання-передачі наданих послуг від 14 січня 2022 року;

- додатку № 2 до договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні.

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21.

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 16 березня 2020 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" (далі - Об`єднання) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), на умовах, передбачених даним договором, Клієнт доручає, а Об`єднання зобов`язується надавати за винагороду Клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.

За змістом пунктів 5.1., 5.2. цього договору Клієнт згідно з цим договором сплачує Об`єднанню гонорар за фактично надану Об`єднанням правову допомогу згідно завдання. Розмір гонорару визначається сторонами у відповідному додатку до договору.

Згідно з визнанням термінів, що містяться у договорі, завдання - отримане Об`єднанням в усній та / або письмовій формі доручення Клієнта (його представника) щодо надання правової допомоги з питань його діяльності; гонорар - грошова винагорода Об`єднання за виконання завдання Клієнта.

Завдання на надання правової допомоги, її обсяги, строки надання визначаються за домовленістю сторін, виходячи з потреб Клієнта. У випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в додатках до даного договору, які є невід`ємною частиною даного договору (пункт 2.2. договору № 16/03-20)

Як вбачається 16 грудня 2021 року між Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" (далі - Об`єднання) та ОСОБА_1 як Клієнтом був укладений додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року, в якому сторони визначили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди, а саме:

1) вивчення касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року та додатків до неї по справі № 910/17183/20. Підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з аналогічних справ, надання Клієнту правових консультацій, роз`яснень щодо можливих варіантів дій та розроблення стратегії захисту прав Клієнта. Розмір винагороди за виконання цих завдань сторони погодили у розмірі 50 000,00 грн;

2) підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року. Розмір винагороди за виконання цих завдань сторони погодили у розмірі 35 000,00 грн;

3) участь адвокатів Об`єднання в судових засіданнях у Верховному Суді щодо представництва інтересів Клієнта у справі № 910/17183/20. Розмір винагороди за виконання цих завдань сторони погодили у розмірі 45 000,00 грн.

Проаналізувавши наведені положення укладеного між Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" (далі - Об`єднання) та ОСОБА_1 як Клієнтом договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року та додатку № 2 до нього, Верховний Суд зазначає про те, що сторони у зазначених договорі та додатку № 2 до нього визначили саме фіксований розмір адвокатського гонорару, тобто без прив`язки до обсягу витраченого Об`єднанням часу на надання послуг з правничої допомоги.

З огляду на викладене Верховний Суд не бере до уваги посилання позивача у заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на те, що надані відповідачем документи в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не містять інформації щодо витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг.

Також відповідач в обґрунтування надання йому послуг з правничої допомоги у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи надав акт приймання-надання послуг від 14 січня 2022 року, складений та підписаний на виконання умов договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року між Об`єднанням та Клієнтом. Згідно з цим актом Адвокатське об`єднання "УНІЛЕКС" надало ОСОБА_1 (відповідачу) послуги з правової допомоги за переліком, що є аналогічним переліку, погодженому у додатку № 2 до договору про надання правової допомоги № 16/03-20 від 16 березня 2020 року, який наведений вище по тексту цієї додаткової ухвали.

Дослідивши зазначений акт, Верховний Суд зазначає про те, що акт містить детальний опис наданих Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" відповідачу у цій справі послуг з правничої допомоги на стадії розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції та розмір винагороди за кожним видом послуги.

Верховний Суд зазначає про те, що відображена у зазначеному акті інформація щодо наданих адвокатом Адвокатського об`єднання "УНІЛЕКС" відповідачу послуг та обставини надання відповідачу його адвокатом таких послуг підтверджується матеріалами справи, а саме: адвокатом відповідача Дядюрою Н. О. до Касаційного господарського суду був поданий відзив на касаційну скаргу від 05 січня 2022 року. Цей відзив був поданий з дотриманням встановлених Верховним Судом строків, прийнятий до розгляду та міститься в матеріалах справи (т. 2, а. с. 198 - 218). Зміст відзиву викладений на 16 (шістнадцяти) аркушах, містить посилання на норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, на висновки Верховного Суду, що стосуються спірних правовідносин сторін у справі, доводи відзиву стосуються правильності висновків судів попередніх інстанцій та безпідставності доводів касаційної скарги. З огляду на викладене Верховний Суд вважає доведеними обставини надання відповідачу його адвокатом послуг з вивчення касаційної скарги, підбору нормативно-правової бази, аналізу судової практики в аналогічних спорах, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, зазначених у пунктах 1 та 2 акту від 14 січня 2022 року.

Крім того Верховний Суд зазначає про те, що адвокат відповідача Дядюра Н. О. була присутня у судовому засіданні Верховного Суду у цій справі, що відбулося 13 січня 2022 року, надавала пояснення щодо касаційної скарги, про що свідчить протокол судового засіданні від 13 січня 2022 року. Наведене підтверджує факт надання відповідачу послуги, зазначеної у пункті 3 акту від 14 січня 2022 року.

Однак Верховний Суд не погоджується із заявленим відповідачем до стягнення розміром витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Отже при перевірці та дослідженні розміру понесених стороною спору заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд керується принципами співмірності, достовірності, пропорційності та обґрунтованості цих витрат. При цьому у разі встановлення обставин того, що заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає визначеним законом критеріям співмірності, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони.

25 січня 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від позивача надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якій позивач заперечує проти заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 130 000,00 грн та просить зменшити цей розмір до 1 000,00 грн.

Проаналізувавши доводи, наведені позивачем у зазначені заяві, в обґрунтування необхідності зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката, Верховний Суд частково погоджується з доводами позивача.

Верховний Суд уже зазначав вище по тексту цієї додаткової ухвали про безпідставність посилань позивача на те, що відповідач у документах, наданих в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу, не вказав витрачений адвокатом відповідача час на надання таких послуг, з огляду на що не бере до уваги ці доводи позивача.

Разом з цим Верховний Суд вважає, що позивач обґрунтовано послався на те, що представником відповідача у цій справі в усіх трьох інстанціях була адвокат Дядюра Н. О., яка була обізнана у повному обсязі зі спірними правовідносинами.

Верховний Суд також зазначає про те, що судова практика у спорах про стягнення збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, є сталою, спірні правовідносини цієї категорії спорів не вимагають дослідження та аналізу великої кількості законів та підзаконних актів.

Касаційне провадження у справі не допускає встановлення обставин справи, подання нових доказів, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Матеріали справи, сформовані під час касаційного розгляду цієї справи, не містять великої кількості документів для дослідження.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що для адвоката відповідача, який брав участь в якості представника відповідача в усіх попередніх інстанціях та був обізнаний зі спірними правовідносинами та позицією позивача у справі, ця справа під час її розгляду на стадії касації за характером спору не була складною.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що відповідач не довів співрозмірність заявленого до стягнення розміру витрат на надання послуг, зазначених у пункті 1 акта приймання-передачі послуг від 14 січня 2022 року, у сумі 50 000,00 грн, зі складністю розгляду справи в касаційному порядку та з обсягом наданих адвокатом відповідача послуг з підбору нормативно-правової бази, аналізу судової практики з аналогічних спорів.

Крім того Верховний Суд вважає, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на надання послуг, зазначених у пункті 1 акта приймання-передачі послуг від 14 січня 2022року, у сумі 50 000,00 грн, є необґрунтовано завищеним та нерозумним.

Верховний Суд також погоджується з твердженнями позивача про те, що складений адвокатом відповідача відзив на касаційну скаргу за своїм змістом відображав позицію відповідача, викладену у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу, а також містив доводи, які у своїй більшості дублювалися з доводів, викладених адвокатом відповідача у відзиві на апеляційну скаргу.

Крім того підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник визначив пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Однак відзив на касаційну скаргу не містить доводів щодо цієї визначеної скаржником підстави касаційного оскарження

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на надання послуг (підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу), зазначених у пункті 2 акта приймання-передачі послуг від 14 січня 2022року, у сумі 35 000,00 грн, є необґрунтовано завищеним, нерозумним та неспіврозмірним з обсягом наданих адвокатом відповідача послуг з підготовки та подачі відзиву на касаційну скаргу.

Також Верховний Суд зазначає про те, що хоча обставини участі адвоката відповідача в судовому засіданні Верховного Суду є доведеними, проте, суд касаційної інстанції бере до уваги, що розгляд касаційної скарги у цій справі був здійснений в одному судовому засіданні, яке розпочалося майже у визначений судом час та тривало 20 хвилин. Розгляд справи не відкладався, перерва в судовому засіданні не оголошувалася. Отже адвокат відповідача взяв участь лише в одному судовому засіданні суду касаційної інстанції у цій справі та не допустив значних витрат часу на таку участь, з огляду на що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на надання послуг щодо участі адвоката в судовому засіданні, зазначених у пункті 3 акта приймання-передачі послуг від 14 січня 2022року, у сумі 45 000,00 грн за одне судове засідання, є необґрунтовано завищеним, нерозумним та неспіврозмірним з обсягом наданих адвокатом відповідача таких послуг.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на надання йому професійної правничої допомоги у зв`язку з касаційним розглядом справи у розмірі 130 000,00 грн не мають характеру необхідних, їх розмір є нерозумним та необґрунтованим.

Разом з цим при визначенні розміру витрат відповідача на надання йому професійної правничої допомоги у зв`язку з касаційним розглядом справи, що підлягають задоволенню, Верховний Суд враховує, що відповідач після здійснення розгляду справи в суді першої інстанції заявив до стягнення такі витрати також у розмірі 130 000,00 грн, з яких місцевий господарський суд визнав розумними, реальними та задовольнив витрати у розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає, що у даному випадку розумними, реальними, обґрунтованими та співмірними є витрати відповідача на надання йому професійної правничої допомоги у зв`язку з касаційним розглядом справи у розмірі 20 000,00 грн, які підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

................

Перейти до повного тексту