ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 226/2587/18
провадження № 51- 3421 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
прокурора Чагарного М. П.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Пономарьова Р. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Донецького апеляційного суду від 18 травня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Димитров Донецької області, громадянина України, працюючого директором Мирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ст. Мильна Безенчуцького району Самарської області, громадянина України, працюючого головним інженером Мирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Димитров Донецької області, громадянина України, працюючого начальником дільниці водопостачання та водовідведення Мирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 28 листопада 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та призначено йому покарання за ч.2 ст.272 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у сфері охорони праці та виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві на строк два роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання, встановлено йому іспитовий строк тривалістю два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та призначено йому покарання за ч.2 ст.272 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у сфері охорони праці та виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві на строк два роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного основного покарання, встановлено йому іспитовий строк тривалістю два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи від 30 травня 2018 року № 1828-1831 в сумі 1907 (одна тисяча дев`ятсот сім) грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи від 30 травня 2018 року № 1828-1831 в сумі 1907 (одна тисяча дев`ятсот сім) грн.
Витрати у справі на проведення судової почеркознавчої експертизи від 18.05.2018 № 1/6-96 в сумі 3146,00 грн, судової комплексної інженерно-технічної експертизи від 07 вересня 2018 року № 2911-2922 в сумі 5720,00 грн та судової інженерно-технічної експертизи від 30 травня 2018 року № 1828-1831 в сумі 1907,00 грн віднесено на рахунок держави.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Вироком Донецького апеляційного суду від 18 травня 2021 року вирок Димитровського міського суду Донецької області від 28 листопада 2019 року, в частині визнання ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 272 КК України та його виправдання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення - скасовано.
Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у сфері охорони праці та виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової інженерно-технічної експертизи від 30 травня 2018 року № 1828-1831 у сумі 1 907,00 грн. та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи від 18 травня 2018 року № 1/6-96 у сумі 3 146,00 грн., а всього стягнуто з ОСОБА_1 5 053,00 грн.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вироком суду встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду головного інженера Мирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі ВУВКГ) КП "Компанія "Вода Донбасу" (далі Мирноградське ВУВКГ), пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та будучи службовою особою, яка зобов`язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, 30 жовтня 2017 року, знаходячись на своєму робочому місці за адресою розташування Мирноградського ВУВКГ: вул. Соборна, 40, м. Мирноград Донецької області, видав наряд начальнику дільниці водопостачання і водовідведення Мирноградського ВУВКГ ОСОБА_3 на проведення робіт з ремонту трубопроводу водопостачання діаметром 500 мм 1-го Димитровського водоводу, який перебуває на балансі Мирноградського ВУВКГ (інвентарний № 174) за адресою: Донецька область, м. Мирноград, вул. Шмідта, 6. Після проведених ремонтних робіт котлован засипаний не був, що спричинило тяжкі наслідки, а саме загибель малолітньої ОСОБА_4 ..
Згідно вироку суду встановлено, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника дільниці водопостачання та водовідведення Мирноградського ВУВКГ, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи службовою особою, яка зобов`язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на виробництві, знаходячись 30 жовтня 2017 року на своєму робочому місці за адресою розташування Мирноградського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу": вул. Соборна, 40, м. Мирноград Донецької області, порушив вимоги законодавства про охорону працю, а саме під час виконання робіт з підвищеною небезпекою по усуненню аварії щодо пориву на трубі водопроводу діаметром 500 мм по вул. Шмідта, 6, м. Мирнограда Донецької області, очолюючи бригаду, не створив умови праці відповідно до вимог нормативних актів, не забезпечив заходів щодо усунення причин, що викликають нещасні випадки, а саме: після закінчення земляних робіт не засипав землею котлован, не забезпечив місце виконання робіт відповідною огорожею, не встановив освітлення огорожі в нічний час, виконував роботи підвищеної небезпеки без оформлення наряду-допуску та, знаючи, що земляні роботи ведуться з порушенням нормативно-правових актів з охорони праці, дав команду на їх продовження (не зупинив роботи), що спричинило тяжкі наслідки, а саме загибель малолітньої ОСОБА_4 .
За вироком апеляційного суду ОСОБА_1, знаходячись 30 жовтня 2017 року на своєму робочому місці за адресою розташування Мирноградського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу": вул. Соборна, 40, м. Мирноград Донецької області, будучи службовою особою, яка зобов`язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на виробництві, порушив вимоги законодавства про охорону праці, що спричинило тяжкі наслідки за таких обставин.
Мирноградським ВУВКГ 30 жовтня 2017 року під керівництвом начальника дільниці водопостачання і водовідведення ОСОБА_3 проводились земляні роботи з ремонту трубопроводу водопостачання діаметром 500 мм 1-го Димитровського водоводу, який перебуває на балансі Мирноградського ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу" (інвентарний № 174) за адресою: Донецька область, м. Мирноград, вул. Шмідта, 6, відповідно до наряду, виданого головним інженером Мирноградського ВУВКГ ОСОБА_2, які відповідно до п. 1, п. 5, п. 9 Переліку робіт підвищеної небезпеки КП "Компанія "Вода Донбасу", затвердженого директором Мирноградського ВУВКГ 20.12.2016 року та п. 1, п. 88, п. 89 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26 січня 2005 року № 15, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 було затверджено особистим підписом складений та наданий начальником дільниці водопостачання і водовідведення Мирноградського ВУВКГ ОСОБА_3 акт виконаних робіт вказаною дільницею за листопад 2017 з поточного ремонту водопровідних мереж діаметром 500 мм по вул. Шмідта, 6, в м. Мирнограді Донецької області, до якого ОСОБА_3 вніс запис про склад робіт, зокрема і засипку ґрунту екскаватором, виконання планування поверхні місця робіт, таким чином, зазначивши, що котлован після ремонту трубопроводу нібито був засипаний.
Під час проведення розшукових заходів за зверненням 16 квітня 2018 року до Мирноградського ВП Покровського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_5, направлених на встановлення місцезнаходження зниклої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, було здійснено обстеження прилеглої до місця її мешкання території, в ході якого навпроти будинку АДРЕСА_5 виявлено котлован, який був заповнений водою, не мав по периметру огороджувальних засобів та попереджувальних знаків про небезпеку. При обстеженні котловану шириною 2,5 м, довжиною 3,5 м та глибиною 2,2 м на його дні 17 квітня 2018 року було виявлено труп ОСОБА_4, причиною смерті якої стала механічна асфіксія.
Засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок суду першої інстанції та вирок апеляційного суду не оскаржується.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду апеляційного суду щодо нього скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений зазначає про безпідставне покладення в основу вироку апеляційним судом показань обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, а також висновку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 30 травня 2018 року № 1828-1831.
На думку засудженого, вирок апеляційного суду щодо нього ґрунтується на припущеннях. Зазначає про упередженість суду під час розгляду кримінального провадження щодо нього.
Засуджений зазначає, що судом не взято до уваги та не надано оцінки показанням експерта ОСОБА_7, наданих ним у суді першої інстанції, та безпідставно взято до уваги акт виконаних робіт, підписаний засудженим, що, на його думку, є фактично калькуляцією та не свідчить про його обізнаність з виконаними роботами.
На думку засудженого, безпідставно апеляційним судом не взято той факт, що підприємство, яке він очолює, не є самостійною юридичною особою, а лише підрозділом ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу"". Не відповідає висновкам апеляційного суду, на думку засудженого, твердження, що він не сприяв постійному вдосконаленню системи суцільного контролю за станом охорони праці підприємства.
Розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на думку засудженого, був неповним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях прокурор Малюга В. В. просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Пономарьов Р. О. підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити, прокурор Чагарний М. П. заперечував проти задоволення скарги та просив вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не має процесуальних повноважень встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно зі статтями 404, 407, 420 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 КПК.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати приписи статті 420 КПК.
Як регламентовано ч. 2 ст. 420 КПК, вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у ньому зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Зі змісту вказаних норм та статей 7, 404 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на все вичерпну відповідь й у випадку незгоди з ними зазначити підстави їх необґрунтованості.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Доводи касаційної скарги засудженого про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, суд апеляційної інстанції послався на безпосередньо досліджені докази, що зібрані у встановленому законом порядку, та не погодився з викладеною оцінкою доказів судом першої інстанції.
Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтував:
- показаннями засудженого ОСОБА_1, який, заперечуючи висунуте обвинувачення в інкримінованому кримінальному правопорушенні, спростовував фактичне проведення ремонтних робіт, та зазначив, що про обставини усунення у жовтні 2017 року проривів трубопроводу йому стало відомо під час слідства. Також він зазначив, що наприкінці 2017 року з виконкому Мирноградської міської ради він отримав звернення від мешканця вул. Шмідта про заміну першого Димитровського водоводу протяжністю 4,6 км, який перетинає вул. Шмідта, у якому про прорив нічого не значилося. У відповіді на дане звернення було повідомлено про виготовлення відповідного проекту, який через відсутність фінансування не реалізується. Інших звернень щодо пориву він не отримував. Дійсно підписав акт виконаних робіт, але цей документ не є документом про виконання робіт, а є фактично документом про списання матеріалів, які були використані при усуненні аварії на об`єкті;
- показаннями засудженого ОСОБА_3, який пояснював суду, що він працює начальником дільниці водопостачання та водовідведення Мирноградського ВУВКГ та до його повноважень входить формування бригад, контроль за виконанням ними робіт з дотриманням техніки безпеки, своєчасне швидке реагування на усунення аварій. 30 жовтня 2017 року він особисто контролював процес виконання всіх робіт по усуненню аварії по АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 у відповідь на його запитання дозволив повністю котлован не засипати. На скільки не засипати котлован, вказівок не було, далі він діяв на свій розсуд. Котлован залишився не засипаним на 1 м у глибину, 1,5 м у довжину та 1 м у ширину, по периметру якого було встановлено чотири гілки, які було обмотано огороджувальною стрічкою, при цьому диспетчеру він відзвітувався, що роботи виконані і котлован засипаний. Ніякого паркану або огорожі встановлено не було;
- показаннями засудженого ОСОБА_2, що пояснив суду, що з 2011 року працює головним інженером Мирноградського ВУВКГ та до його повноважень входять виробничі питання, зокрема, створення найбільш сприятливих і безпечних умов праці, повсякденний контроль за дотриманням проектної технічної дисципліни, правил і норм з охорони праці, забезпечення виконання робіт з ліквідації аварії на мережах водопостачання і каналізації. 30 жовтня 2017 року аварійна бригада виїхала на вул. Шмідта б. 6, де на трубопроводі діаметром 500 мм першого Димитровського водоводу було зварено два свищі, шляхом розкопки котловану розміром 2 х 3 м. Він особисто видав наряд начальнику дільниці ОСОБА_3, який виїжджав разом зі слюсарями на місце аварії та керував роботами. Наприкінці робочої зміни він прочитав у книзі нарядів звітів про те, що роботи виконані у повному обсязі, у тому числі і засипка котловану. Особисто він на місце робіт не виїжджав і не знав про результати проведених ремонтних робіт. Акт виконаних робіт він не підписував, а підписав його директор ОСОБА_1 ;
- показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснювала, що 16 квітня 2018 року біля 16-00 год. вона з чоловіком почали шукати свою доньку ОСОБА_8, 2012 року народження, яка гуляла на вулиці біля буд. АДРЕСА_5 . Не знайшовши дитину, приблизно о 18-00 год. подзвонили до поліції. Під час пошуків була викликана пожежна машина, яка викачала воду з неогородженого великого котловану, розташованого навпроти буд. АДРЕСА_5, на дні якого було знайдено тіло її дитини, померлої від утоплення. Вказаний котлован утворився восени 2017 року внаслідок прориву водопровідної пластикової труби. З метою усунення прориву котлован був виритий трактором працівниками міськводоканалу, серед яких вона бачила ОСОБА_3, які після здійснення робіт котлован не закопали, огороджувальних пристроїв не встановили, та, який наповнився водою, яка струмом текла по всій вулиці та завдавало незручностей її мешканцям, які неодноразово зверталися до місцевої влади та до працівників міськводоканалу з проханням усунути прорив та закопати котлован;
- показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у судовому засіданні пояснювала, що вона є жителькою по АДРЕСА_5, де на цій вулиці постійно виникають аварії на водоводі. Восени 2017 року міськводоканал трактором викопав котлован в районі будинку АДРЕСА_5, який закопали лише тільки після того, як в ньому потанула дитина. Котлован був дуже широким, біля 2-х м глибиною, нічим не огороджувався, та огороджувальна стрічка з`явилася після загибелі дитини. Стосовно закопування цього котловану були неодноразові особисті звернення до директора міськводоканалу ОСОБА_1 ;
- показаннями свідка ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які пояснювали, що вони є працівниками Мирноградського ВУВКГ. 30 жовтня 2017 року він у складі бригади виконував виданий начальником дільниці ОСОБА_3 наряд по усуненню поривів на водопровідній трубі в районі АДРЕСА_5 . На місці аварії вода вже вимила котлован розміром приблизно 1,5 х 1,5 м, який екскаватором розкопали ще більше по діаметру 2,5 х 2,5 м. Під час проведення ремонтних робіт пошкодили пластикову трубу. Але витік води здійснювався з іншої металевої труби діаметром 500 мм, яка була розташована нижче. Після усунення всіх пошкоджень котлован був частково засипаний приблизно на одну третину. При здійсненні робіт, які закінчилися приблизно о 16.00 годині, був присутній ОСОБА_3, який привозив запчастини та стрічку. Котлован огородили гілками та стрічкою. За правилами зазначений котлован повинен бути огороджений парканам і знаками;
- показаннями свідка ОСОБА_14, яка суду пояснювала, що виїзд на місце виконання робіт відбувається у разі здійснення великих об`ємів робіт, наприклад, по заміні трубопроводів. Восени 2017 року звіт щодо виконаних робіт фіксувався у бланку акту виконаних робіт, хоча по суті це була калькуляція, тобто документ на підтвердження витрат, здійснених при виконанні робіт по усуненню аварій. Акт виконаних робіт за листопад 2017 року щодо усунення у жовтні 2017 року поривів по АДРЕСА_5, складений начальником дільниці ОСОБА_3, підписала інженер служби ОСОБА_15, яка перевірила кількість задіяних людей та використаних матеріалів. Далі на підпис акт було передано економісту для розрахунку заробітної плати та в бухгалтерію для оцінки матеріалів. Оскільки головний інженер часто знаходиться на об`єктах, зазначений акт міг підписати директор. Як було встановлено у квітні 2018 року, з переліку здійснених робіт засипка ґрунту екскаватором та планування не проводилися. При підписанні нею та начальником дільниці ОСОБА_3 дефектного акту вона вважала, що всі роботи були здійснені. У дефектному акті фіксуються роботи, які повинні бути виконані, а в акті виконаних робіт - затрати на їх виконання;
- показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, які пояснювали, що витрати з проведення ремонтів у 2017 року фіксувалися в актах виконаних робіт, які по своїй суті були калькуляціями. Підписуючи такі акти, свідок ОСОБА_15 перевіряла витратну частину на відповідність встановленим нормам. Акт виконаних робіт за листопад 2017 року затвердив директор, хоча рекомендовано підписувати такі акти головним інженером. Після нещасного випадку з`ясувалося, що засипка грунта екскаватором і планування фактично не були здійснені. При здійсненні поточних і капітальних ремонтів на трубопроводі підприємство керується положенням про проведення планово-попереджувальних ремонтів. Поточні ремонти з усунення течії на трубопроводах не потребують складання проекту організації робіт. Підписуючи акти виконаних робіт, свідок ОСОБА_16 відповідає за оцінку вартості використаних матеріалів, виконання робіт вона не перевіряє. За станом на жовтень 2017 року на підприємстві огороджувальні паркани були відсутні. Натомість, у наявності були залізні прольоти, дерев`яні дошки та брус, акумуляторні ліхтарі, огороджувальна стрічка;
- показаннями свідка ОСОБА_17, яка пояснювала, що вона працює інженером з охорони праці Мирноградського ВУВКГ, до її обов`язків входить обстеження стану охорони праці, техніки безпеки і здоров`я працівників. На підприємстві розроблені всі необхідні документи з охорони праці, З цими документами начальники дільниць ознайомлені під підпис. Заходи у цьому напрямку щомісячно контролюються директором, головним інженером та іншими керівниками служб. За період керівництва ОСОБА_1 на підприємстві не було жодного нещасного випадку. Після нещасного випадку, що стався у квітні 2018 року, на підприємстві була проведена службова перевірка, в якій вона брала участь. Були виявлені порушення з боку головного інженера та начальника дільниці при виконанні осінню 2017 року земляних робіт, оскільки яма не була закопана, тоді як у документах було відображено, що її закопали. Також був відсутній наряд-допуск на ці роботи. ОСОБА_3 пояснював, що яма не була закопана за проханням мешканців. Також він пояснював, що яму огородили гілками та стрічкою, яка завжди є на складі. За правилами яму потрібно було огородити щитами та червоними ліхтарями, яких на складі не вистачало, оскільки забезпечення ВУВКГ огороджувальними засобами, знаками та ліхтарями здійснюється шляхом оформлення заявок на адресу КП "Компанія "Вода Донбасу", яке, як юридична особа, розпоряджується фінансами підприємства. Такі заявки оформлюються відповідними службами ВУВКГ по декілька разів на рік.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що показання засудженого ОСОБА_3 підтверджують факт того, що мала місце телефонна розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, під час якої останній дав вказівку не здійснювати повну засипку ґрунту котловану по АДРЕСА_5 . Показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_11 підтверджують факт того, що котлован після закінчення ремонтних робіт не був засипаний ґрунтом повністю та не огороджений спеціальними захисними засобами. Котлован, який продовжував наповнюватися вродою, тривалий час, протягом більше 5 місяців, залишався не засипаним, ніякі ремонтні роботи не проводилися, захисні засоби встановлені не були, що призвело до загибелі людини.
За висновками апеляційного суду показання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та свідків є послідовними, логічними і узгоджуються з іншими доказами у справі, які суд першої інстанції не взяв до уваги: висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 30 травня 2018 року № 1828-1831 і дійшов передчасного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, які підтверджують факт того, що ОСОБА_1, як керівник підприємства, був обізнаний про ситуацію з котлованом, оскільки надав команду ОСОБА_3 його до кінця не засипати, тобто знаючи про небезпечну ділянку не здійснив загальний контроль, як керівник підприємства, для усунення причини, що призвела до нещасного випадку, а свідків, допитаних в судовому засіданні, в тому числі інженера з техніки безпеки, бухгалтера, які підтвердили факт того, що питання охорони праці, перелік робіт з підвищеною небезпекою, заходи безпеки з цього напрямку щомісячно повинен контролювати керівник підприємства ОСОБА_1, головний інженер та інші керівники служб, що не завершені роботи на об`єктах повинні забезпечуватись спеціальними охоронними засобами: огорожею, ліхтарями, чого не було зроблено.
Посилання засудженого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_15, на те, що акт виконаних робіт фактично є калькуляцією та актом списання використаних при здійсненні ремонту на трубопроводі матеріалів, а, отже, не підтверджує винуватості ОСОБА_1, на думку апеляційного суду, не ґрунтуються на вимогах закону, з висновками якого погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не знав про вказану у вироку аварію та роботи, які там проводились, спростовуються його особистим підписом на акті виконаних робіт за листопад 2017 року щодо ремонту водопровідних мереж за адресою АДРЕСА_5, яким останній затвердив документ про виконання робіт, які фактично не були виконані, що призвело до загибелі малолітньої ОСОБА_4 .
Використання матеріалів при проведенні ремонтних робіт за зазначеною адресою, як встановив апеляційний суд, підтверджує інший документ, наявний в матеріалах справи та затверджений ОСОБА_1 - "Дефектний акт", в якому перелічені використані матеріали. Належність підпису саме ОСОБА_1 підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 18 травня 2018 року № 1/6-96.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 30 травня 2018 року № 1828-1831.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, висновок інженерно-технічної експертизи від 30 травня 2018 року був складений експертом ОСОБА_7, який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК за завідомо неправдивий висновок та надавав у суді першої інстанції показання у якості свідка і був попереджений про кримінальну відповідальність за завідому неправдивість показань.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що зазначений висновок інженерно-технічної експертизи від 30 травня 2018 року відповідає вимогам статей 101, 102 КПК, проведений експертною установою відповідно до вимог ст. 242 КПК, зокрема Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, за дорученням слідчого судді Димитровського міського суду Донецької області, обґрунтовано поклав його в основу вироку, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду. Допитаний у якості свідка експерт ОСОБА_7 підтвердив викладені в експертизі висновки і не давав показань як свідок події злочину. Тому покладення в основу вироку апеляційного суду висновків зазначеної експертизи без безпосереднього допиту в якості свідка експерта ОСОБА_7 не суперечить вимогам закону.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що орган, який він очолює, не є самостійною юридичною особою, а лише підрозділом ВУВКГ КП "Компанія "Вода Донбасу", а тому не міг самостійно виділяти кошти на придбання огорожі, та не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, спростовуються матеріалами кримінального провадження та дослідженими судом доказами.
Колегією суддів Верховного Суду встановлено, що згідно Додатку 2 до Системи управління в Мирноградському ВУВКГ, затвердженої наказом директора Мирноградського ВУВКГ КП "Компанія Вода Донбаса" від 9 січня 2018 року № 28 однією з відповідальних осіб з охорони праці є генеральний директор підприємства (директор відокремленого підрозділу). Згідно п. 10 Переліку осіб, відповідальних за безпечну організацію робіт з підвищеною небезпекою в Димитровському ВУВКГ КП "Компанія Вода Донбаса", затвердженого директором ОСОБА_18 8 лютого 2017 року, такою особою є останній як директор управління.
Таким чином, факт вчинення засудженим ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК, підтверджено дослідженими судом апеляційної інстанції доказами, яким надано правильну юридичну оцінку.
Щодо доводів засудженого ОСОБА_1 про неправильне застосування щодо нього закону України про кримінальну відповідальність в частині застосування закону, який не підлягає застосуванню, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
Основним безпосереднім об`єктом злочину за ч. 2 ст. 272 КК України є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи.
Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження певних об`єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов`язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам, правоохоронюваним інтересам. При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються. Ці правила стосуються не загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі народного господарства та види виробничої діяльності, а лише тих правил, що стосуються окремих видів робіт.
Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - порушенням правил безпеки підчас виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272); 3) причинним зв`язком між діянням і наслідками. Крім того, обов`язковими ознаками об`єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.
Порушення правил безпеки може полягати у вчиненні дії, забороненої правилами (чи сукупності таких дій), або бездіяльності - невиконанні дій, які особа могла і повинна була вчинити. При цьому не має значення, яким нормативно-правовим актом вони встановлені - це можуть бути не лише акт під назвою "правила", а й закон, постанова, інструкція, положення, наказ, стандарт тощо.
На підставі аналізу вищевказаних доказів, виходячи з конкретних обставин провадження, дослідивши обставини кримінального провадження відповідно до вимог закону, провівши оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме в порушенні вимог законодавства про охорону праці, зокрема ст. 13 Закону України "Про охорону праці", п. 8.3.3 "Положення про Мирноградське ВУВКГ КП "Компанія вода Донбасу", п. 12.4. ДБН В.2.5.-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", п. 2.11, п. 2.2.10 "Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах", в частині того, що він не сприяв усуненню причин, що призводять до нещасних випадків, не забезпечив виконання робіт із підвищеною небезпекою на виробництві відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, у зв`язку з чим дільниця не була забезпечена інвентарною огорожею для огородження місць виконання робіт та червоними ліхтарями для освітлення огорожі в нічний час, роботи, які виконувались 30 жовтня 2017 року щодо усунення аварії, а саме прориву на трубі водопроводу діаметром 500 мм проводились без дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що спричинило тяжкі наслідки, а саме: загибель малолітньої ОСОБА_4 .
При цьому суд установив причинний зв`язок між діянням, що полягає у порушенні ОСОБА_1 вищезазначених конкретних правил і тяжкими наслідками, що настали.
Суд касаційної інстанції погоджується з вищевказаними висновками апеляційного суду та вважає, що за встановлених цим судом обставин дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 272 КК кваліфіковано правильно.
Таким чином, апеляційний суд встановив причинний зв`язок між діянням, що полягає у порушенні ОСОБА_1 конкретних правил безпеки виконання робіт з підвищеною небезпекою і тяжкими наслідками, що настали.
Перегляд судового рішення в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Вирок апеляційного суду вмотивований та відповідає вимогам статей 370, 404, 420 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачено ст. 412 КПК, та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегія суддів Верховного Суду не встановила.
Касаційна скарга засудженого не містить доводів, які би давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанцій про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
За таких обставин касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд