Постанова
Іменем України
03 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 571/1097/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/802/378/21
Провадження № 51 - 1220 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180190000257 від 21 травня 2018 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 296 ч. 4 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Войтюка А.М. на ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року щодо
ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 296 ч. 4 КК України та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
21 травня 2018 року приблизно о 02 годині ОСОБА_1, перебуваючи у громадському місці на території сільськогосподарського приватного підприємства "Верес" (далі - СГПП "Верес"), розташованого за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, с. Старе Село, вул. Шевченка, 29, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, у присутності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 здійснив кілька пострілів угору з вогнепальної зброї - автомату марки АКС-74У, який мав при собі. У відповідь на зауваження ОСОБА_2 про припинення хуліганський дій ОСОБА_1 не відреагував та погрожував вказаним особам застосуванням насильства.
У подальшому ОСОБА_1 зайшов до приміщення кафе, нелегально пристосованого на території СГПП "Верес", у якому знаходились ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та безпідставно здійснив більше 5 хаотичних пострілів угору із зазначеної вогнепальної зброї. З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_1 та намагались відібрати вогнепальну зброю - автомат марки АКС-74У. У цей час ОСОБА_1, створюючи реальну загрозу для життя та здоров`я осіб, які знаходились у приміщенні, здійснив постріл із вогнепальної зброї - автомату марки АКС-74У, внаслідок чого ОСОБА_2 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді двох вогнепальних ран м`яких тканин тильної поверхні лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Войтюка А.М. та представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Таргонія А.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на невідповідність вироку суду першої інстанції вимогам статей 370, 374 КПК України, оскільки судом не зазначено мотиви, з яких відкинуто докази обвинувачення, у тому числі: показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 із застосуванням вогнепальної зброї, показання свідків, які були очевидцями події, письмові докази про наявність у ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, що виникли внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, а також доказів, отриманих із кримінального провадження № 12019180190000293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України. Вважає, що судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду та порушення принципу безпосередності дослідження доказів. Звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не навів в ухвалі мотивів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора та безпідставно відмовив у повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Мороз Л.С. просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором доводів, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виправдовуючи ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов до висновку, що належних і допустимих доказів наявності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, у межах цього кримінального провадження не здобуто, обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях та не відповідає стандарту доказування "поза розумним сумнівом", а тому він підлягає виправданню на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України. При цьому суд зауважив, що доводи сторони захисту ґрунтуються на належних та допустимих доказах, наявних у матеріалах кримінального провадження, і такі доводи залишились не спростованими прокурором під час судового розгляду.
У апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Войтюк А.М., посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, указував на незаконність та необґрунтованість виправдувального вироку щодо ОСОБА_1, просив його скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги про незаконність виправдання ОСОБА_1 прокурор серед іншого зазначав про те, що суд першої інстанції не врахував та не надав належної оцінки усім доказам у їх сукупності, а також не навів мотивів, з яких відкинуто докази обвинувачення, а висновки суду про те, що обвинувачення ґрунтуються на припущеннях не відповідають дійсності. Так, на думку прокурора, суд першої інстанції фактично відкинув докази обвинувачення, які істотно могли вплинути на висновки суду, у тому числі: - показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 на території СГПП "Верес" та в приміщенні кафе із застосуванням вогнепальної зброї, який на зауваження не реагував, а коли він намагався припинити злочинні дії
ОСОБА_1 і взявся за ствол автомата, після останнього пострілу він відчув біль і з руки пішла кров; - показання свідка ОСОБА_3, який також підтвердив, що ОСОБА_1 здійснював постіли з автомата на території СГПП "Верес" та в приміщенні кафе, потерпілий ОСОБА_2 схопився за дуло і отримав поранення руки; - показання свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_8 в кафе на території СГПП "Верес" здійснював постріли із автомата і потерпілий ОСОБА_2 отримав поранення; - показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтвердили факт перебування ОСОБА_1 на території СГПП "Верес" з автоматом та здійснення останнім пострілів; - показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ; - висновок судово-медичної експертизи від 07 червня 2018 року № 128 про виявлення у ОСОБА_2 двох вогнепальних ран м`яких тканин тильної поверхні лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; - заяву ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 21 травня 2018 року; - протоколи слідчих експериментів з потерпілим та свідками; - протоколи пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, в ході яких потерпілий та свідки вказали на зброю, з якої ОСОБА_1 здійснював постріли; - докази, отримані в ході допуску до речей і документів у кримінальному провадженні № 12019180190000293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, зокрема: - протокол огляду місця події від 07 червня 2019 року, в ході якого виявлено автоматичну зброю; - висновок комплексної дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи від 06 квітня 2020 року № 10/1173; - відповідь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 09 квітня 2020 року № 19/114/14/1-7354-2020 про те, що при проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12019180190000293 встановлено збіг за обласною колекцією генетичних ознак людини ДНК-профілю клітин на поверхнях предметів, схожих на автомат та магазин до автомата (висновок експерта від 06 квітня 2020 року 10/1173) з ДНК-профілем зразка букального епітелію ОСОБА_1 (висновок експерта від
16 травня 2019 року № 10/172) у кримінальному провадженні
№ 12019180190000069 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 пункти 6, 11, 12, ст. 263 ч. 1 КК України.
Суд апеляційної інстанції не надав мотивованих відповідей на зазначені доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність виправдання ОСОБА_1, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України, дійшовши передчасного висновку про законність виправдувального вироку суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Із журналу судового засідання від 04 серпня 2021 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, вбачається, що прокурор заявив клопотання в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема просив допитати потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та дослідити окремі письмові докази, які не були враховані судом першої інстанції, а саме: заяву ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення; протоколи слідчих експериментів з потерпілим та свідками; протоколи пред`явлення речей для впізнання за фотознімками; висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_2 ; документи, отримані в ході допуску до речей і документів у кримінальному провадженні № 12019180190000293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України. У задоволенні зазначеного клопотання апеляційним судом було відмовлено без наведення підстав такої відмови.
Разом з тим, враховуючи загальні засади кримінального провадження, а саме принцип безпосередності дослідження доказів, та вимоги апеляційної скарги прокурора щодо ухвалення нового вироку, прохання прокурора про повторне дослідження доказів у даному конкретному кримінальному провадженні не було необґрунтованим в розумінні ст. 404 ч. 3 КПК України.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково. При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти в точних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, а висновки суду за наслідками розгляду не мають містити суперечностей. Інші доводи касаційної скарги прокурора, які аналогічні доводам його апеляційної скарги, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, сукупністю належних та допустимих доказів, підлягають перевірці та вирішенню при новому розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд