ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 697/467/19
провадження № 51-3718км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Анісімова Г. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Круценко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 ? адвоката Огороднього А. Б. на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 6 липня 2021 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада
2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, зач. 2 ст. 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, за ч. 1 ст. 357 КК - до покарання у видіобмеження волі на строк
1 рік. На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 6 липня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, маючи незняту та непогашену судимість знову вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.
26 грудня 2018 року о 14:30 ОСОБА_1, у приміщенні шинку "На околиці", що на вул. Київській, 34, в у м. Каневі Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою викрадення чужого майна, умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито викрав з поліетиленового пакета ОСОБА_2 планшет марки "Nomi Corsa 2 СО070011" вартістю 1332,66 грн, із сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ Україна" вартістю 25 грн, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1357,66 грн. На прохання потерпілої та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 повернути планшет не реагував та, вийшовши з приміщення шинку, сів у автомобіль таксі й поїхав у бік центру міста, де відкрито збув викрадене в ОСОБА_4 майно, заклавши до ломбарду ПТ "Ломбард
Сіндікат-Плюс Гульцов та Компанія".
Крім цього, 17 січня 2019 року о 18:00 ОСОБА_1 у тому ж місті, будучи раніше судимим за вчинення розбою, після спільного розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння майном останнього, умисно, з корисливих мотивів, заманив ОСОБА_5, у безлюдне місце - до містка поблизу р. Лимарка, в районі
вул. Залізничної та застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров`я, вчинив напад на нього, завдав одного удару в обличчя, від якого потерпілий упав, після чого продовжив заподіювати йому численні удари ногами в обличчя і по тулубу. Такими діями спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами, саднами, травматичним набряком м`яких тканин голови та обличчя, травми носа з переломом його кісток, що за висновком судово-медичної експертизи від 8 лютого 2019 року
№ 02-01/137 належать до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Коли потерпілий перестав чинити опір, ОСОБА_1 заволодів його майном: забрав із кишені штанів банківську картку ЗАО "Альфа-Банк" та мобільний телефон "SamsungDuos" вартістю 850 грн із картою пам`яті "Аgata"
на 4 Гб вартістю 65 грн і двома картками "МТС" та "Київстар" вартістю 25 грн кожна. Таким чином, ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_5 на загальну суму 965 грн. Після цього, залишивши ОСОБА_5 лежати на снігу, зник із місця вчинення злочину.
Крім цього, під час нападу на ОСОБА_5 . ОСОБА_1 викрав з кишені його штанів банківську картку ЗАО "Альфа-Банк", якою 17 і 18 січня
2019 року розрахувався в магазинах м. Канева за покупки напоїв та продуктів харчування на загальну суму 173,75 грн.
Вимоги та доводи, викладені у касаційній скарзі та у запереченнях прокурора
У касаційній скарзі захисникзасудженого, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК, є передчасним, зробленим без повного, всебічного та об`єктивного аналізу наявних у справі доказів, що перешкодило ухвалити законне й обґрунтоване рішення.Зазначає про непослідовність показань потерпілого, фальсифікацію матеріалів справи працівниками поліції та незаконні методи ведення досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту.
Від прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції Радченка Ю. В. надійшли заперечення, у яких він просить залишити вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 06 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1, за
ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК- без змін, а касаційну скаргу захисника - адвоката Огороднього А. Б. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Прокурор посилається, що заява ОСОБА_1, про тиск на нього з боку працівників правоохоронних органів була перевірена під час розслідування кримінального провадження №42019251150000107 від 24 грудня 2019 року за ч. 2 ст. 365 КК, яке закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.
Відповідно до ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За змістом ст. 438 вказаного Кодексу при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати оскаржені рішення через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи,
а виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
У касаційній скарзі захисник заперечує повноту судового розгляду, правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, достовірність окремих доказів та показань потерпілого. Розгляд цих питань з урахуванням положень ст. 433 КПК до повноважень Верховного Суду законом не віднесено, а тому вони не підлягають перевірці, оскільки не є предметом касаційного розгляду.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За змістом ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Натомість зазначені засудженим доводи були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій, які надали їм оцінку в сукупності з іншими доказами.
У свою чергу, положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за
ч. 2 ст. 186 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Свій висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК суд першої інстанції належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону і в сукупності правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку. Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок місцевого суду, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, винуватість у вчиненні яких оспорюється, ґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими за критеріями, які визначено ч. 1 ст. 94 КПК.
Відповідний висновок місцевий суд зробив на підставі аналізу показань потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що з 17 на 18 січня 2019 року, зустрівся зі ОСОБА_1 у м. Каневі неподалік магазину "Любава", з ними були ще люди, але скільки всього і хто саме крім ОСОБА_1, він не пам`ятає. Було вже темно, вони відійшли недалеко вбік від магазину в безлюдне місце і хтось його вдарив якоюсь трубою по голові, чи це був ОСОБА_1, точно не знає. Він упав, потім бачив, як ОСОБА_1 бив його ногами по голові, питаючи пін-код від банківської картки. Йому зв`язали руки, і засуджений бив його руками і ногами по голові й тулубу. ОСОБА_1 забрав у нього мобільний телефон "SamsungDuos" із двома сім-картами, паспорт і зарплатну банківську картку. Після цього ОСОБА_1 його покинув і пішов, а він залишився лежати на снігу; показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що в січні 2019 року в м. Каневі неподалік зупинки "Любава", коли ще було темно, він почув, як незнайомий чоловік гукав на допомогу, це був
ОСОБА_5, він був у куртці, без шапки і взуття, на обличчі в нього була кров, очі підпухли; показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що взимку 2019 року, коли саме, точно не пам`ятає, в м. Каневі увечері він зайшов у магазин "Любава", де незнайомий хлопець запропонував йому купити мобільний телефон "Samsung Duos".
Він купив цей телефон за 200 грн. Наступного дня він віддав цей телефон працівникам поліції. Пояснив, що в поліції він упізнав за фотокартками чоловіка, який продав йому телефон, це був ОСОБА_1 ; свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які пояснили, що були понятими в райвідділі поліції під час затримання та обшуку ОСОБА_1, і зазначили, що в останнього в ході обшуку було вилучено банківську картку, яка належала не йому.
Крім того, ухвалюючи рішення, суд урахував:
· протокол огляду місця події від 18 січня 2019 року з фототаблицею до нього;
· протокол огляду місця події від 18 січня 2019 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 видав працівникам поліції мобільний телефон "Samsung Duos", який він придбав напередодні у невідомого чоловіка за 200 грн;
· протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 січня
2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав на фото № 1, на якому зображений ОСОБА_1, чоловіка, який напередодні продав йому мобільний телефон "Samsung Duos" за 200 грн;
· протокол проведення слідчого експерименту від 19 січня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 відтворив на місці обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК стосовно
ОСОБА_5 ;
· відеозапис проведення слідчого експерименту від 19 січня 2019 року, переглянутий судом та учасниками процесу в судовому засіданні, з якого видно, що ОСОБА_1 у присутності захисника Сліпченко С. А. і двох понятих відтворив на місці обставини вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК стосовно ОСОБА_10, показав, як бив потерпілого, забрав у нього мобільний телефон "SamsungDuos" і карточку банку "Альфа-Банк". Телефон він продав наступного дня за 200 грн, а карточкою розрахувався за придбання продуктів харчування і цигарок у різні дні на кілька сотень гривень. На відео ОСОБА_1 сказав, що ніякого насильства до нього не застосовувалось;
· протокол затримання ОСОБА_1 від 18 січня 2019 року, згідно з яким під час затримання в нього виявлено та вилучено зокрема банківську картку банку "Альфа-Банк", видану на ім`я ОСОБА_5 ;
· виписку по картковому рахунку банку "Альфа-Банк" ОСОБА_5, якою підтверджено зняття коштів з карткового рахунку 17, 18 січня 2019 року за придбання продуктів у магазинах м. Канева.
Також суд першої інстанції встановив, що винуватість засудженого об`єктивно підтверджується фактичними даними висновків експерта від 8 лютого 2019 року
№ 02-01/137, від 4 лютого 2019 року № 10/144 та іншими доказами.
Отже, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд першої інстанції надав їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
У вироку місцевого суду проаналізовано й оцінено всі розглянуті в судовому засіданні докази у їх сукупності з урахуванням того, що судовий розгляд проведено згідно з приписами ч. 1 ст. 337 КПК лише в межах висунутого обвинувачення, дії
ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК.
Посилання сторони захисту на неодноразову зміну та непослідовність показань потерпілого ОСОБА_5 є необґрунтованими та спростовуються змістом його показань й матеріалами кримінального провадження.
Так, як убачається зі звукозаписів судових засідань, потерпілий ОСОБА_5 послідовно вказував, що він не бачив, хто завдав йому удару трубою по голові, від якого він упав, однак і під час першого розгляду в суді першої інстанції, і в ході другого наполягав, що ОСОБА_1 бив його ногами по голові й питав при цьому пін-код від банківської картки. Підстав обмовити засудженого потерпілим судом не встановлено. Показання потерпілого ОСОБА_5 обґрунтовано визнано логічними, послідовними і такими, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім цього, як видно зі звукозапису судового засідання, сторона захисту з`ясовувала у потерпілого щодо послідовності його показань, на це ОСОБА_5 наполягав, що показання не змінює, а розбійний напад на нього вчинив саме
ОСОБА_1 .
Не заслуговують на увагу доводи захисника про визнання недопустимими фактичних даних отриманих під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, до якого, як стверджує захисник, застосовувались незаконні методи впливу.
Ці доводи були предметом ретельної перевірки апеляційного суду, який, оцінивши всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про необґрунтованість доводів захисту, а слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 проведений у відповідності до вимог ст. 240 КПК, за участю захисника та понятих, без будь-яких ознак примусу.
Крім цього, за дорученням місцевого суду доводи ОСОБА_1 про тиск на нього з боку працівників правоохоронних органів були перевірені під час розслідування кримінального провадження №42019251150000107 від 24 грудня 2019 року за ч. 2
ст. 365 КК. Згідно наданої прокурором інформації вказане кримінальне правопорушення закрито з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутністю складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК.
Згідно змісту протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 було здійснено перевірку і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обставин події. У зв`язку з цим висновок про визнання допустимими фактичних даних отриманих під час його проведення узгоджується з правовими висновками об`єднаної палати Касаційного кримінального суду викладеними у постанові від 14 вересня 2020 року (провадження № 51-6070кмо19, справа № 740/3597/17).
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам зазначеної норми КПК, та погоджується з наведеними у ній висновками про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є підставами для безумовного скасування судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд