Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 210/3429/17
провадження № 61-14076св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінстрим",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінстрим" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточнивши який, просила визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладений 28 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінстрим" (далі - ТОВ "Фінстрим", товариство) і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І., який зареєстрований у реєстрі за № 405 та скасувати державну реєстрацію зміни умов обтяження нерухомого майна, яке знаходиться на АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 33, що були здійснені державним реєстратором Марченко О. І. у зв`язку із зміною іпотекодержателя з ТОВ "Фінстрим" на ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, що укладений 28 лютого 2017 року.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що 20 квітня 2006 року між ОСОБА_1 і Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (далі - АППК "Аваль"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") укладено генеральну кредитну угоду № 014/03-03/15/1565 (далі - генеральна угода), за умовами якої загальний розмір позичкової заборгованості за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати 80 000,00 дол. США строком на 84 місяці.
На забезпечення належного виконання зобов`язань за генеральною угодою та кредитним договором № 014/03-03/1566, укладеним на підставі генеральної між позивачем і банком, укладено договір іпотеки № 014/03-03/15/1565/1 (далі - договір іпотеки).
28 лютого 2017 року укладені договори відступлення права вимоги за договором іпотеки, а саме: між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансовий Партнер" (далі - ПАТ "КБ "Фінансовий Партнер"; між ПАТ "КБ "Фінансовий Партнер" і ТОВ "Фінстрим"; між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2 .
За умовами договорів права вимоги за договором іпотеки вважаються переданими з моменту попереднього здійснення розрахунків, згідно з договором відступлення прав вимоги за договорами кредиту. Отже, уступка прав вимоги за цими договорами відбулася в обмін на плату, тому відбулося фінансування під відступлення права грошової вимоги в порядку, що визначений статтею 1074 ЦК України.
Ураховуючи наведене, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПАТ "КБ "Фінансовий Партнер" є договором факторингу, адже укладався з обох сторін спеціальними суб`єктами - банківськими установами, за плату. Аналогічно, укладений між ПАТ "КБ "Фінансовий Партнер" і ТОВ "Фінстрим" договір відступлення є також факторингом.
Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, що укладений 28 лютого 2017 року між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2 суперечить актам цивільного законодавства та порушує публічний порядок, адже в супереч імперативно визначеному порядку виводить кредитний договір з-під правового регулювання Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринку фінансових послуг", Закону України "Про захист прав споживачів", породжує правову невідповідність суб`єктного складу учасників кредитних правовідносин, що встановлена у параграфі 2 Глави 71 ЦК України.
ОСОБА_2 отримала право вимоги в обмін на грошові кошти і здійснення такого платежу є обов`язковою умовою отримання новим кредитором права вимоги за кредитними договорами.
Крім того, спірний договір порушує конституційне право (гарантію) передбачене статтею 42 Конституції України, позбавляючи державного захисту як споживача фінансових послуг, що є самостійною підставою для визнання (встановлення) договору про відступлення прав вимоги, що укладений між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2 28 лютого 2017 року нікчемним.
Аналогічні умови містяться у договорі відступлення прав вимоги за договором іпотеки, який укладений між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2 .
Штучна зміна назви грошової операції, яка відбувається в межах цього договору в обмін на право вимоги, не змінює суті таких дій та їх правової кваліфікації.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 15 серпня 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 28 лютого 2017 року, укладений між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О. І., який зареєстрований у реєстрі за № 405. Скасував державну реєстрацію зміни умов обтяження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 33, що були здійснені державним реєстратором Марченко О. І. у зв`язку із зміною іпотекодержателя з ТОВ "Фінстрим" на ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28 лютого 2017 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час укладення договору відступлення права вимоги за договором іпотеки з ОСОБА_2, ТОВ "Фінстрим" не набуло права вимоги за генеральною угодою та договором іпотеки. Крім того, право вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором перейшло до ОСОБА_2 як фізичної особи, яка не має статусу фізичної особи - підприємця та повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 25 серпня 2020 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 23 вересня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 401/2467/14-ц та від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що на момент укладення ТОВ "Фінстрим" договору відступлення права вимоги за договором іпотеки з ОСОБА_2, ТОВ "Фінстрим" не набуло права вимоги за договором відступлення права вимоги укладеним з ПАТ КБ "Фінансовий партнер", адже не здійснило оплату вартості права вимоги за цим договором, оскільки 28 лютого 2017 року ТОВ "Фінстрим" перерахувало 451 000,00 грн з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2, який також належить ТОВ "Фінстрим".
З огляду на викладене оспорюваний договір від 28 лютого 2017 року відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20 квітня 2006 року № 014/03-03/15/1565/1, який укладений між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2 є недійсним.
Згідно з умовами договору відступлення права вимоги, який укладений між ПАТ КБ "Фінансовий партнер" і ТОВ "Фінстрим" уступка прав вимоги відбулася в обмін на плату, яка загалом становить 451 000,00 грн, отже відбулося фінансування під відступлення права грошової вимоги в порядку, що визначений статтею 1074 ЦК України, тому цей договір є договором факторингу.
Всі інші договори відступлення права вимоги за договором іпотеки є договорами факторингу, а відтак ОСОБА_2 не могла набувати прав нового кредитора за договором іпотеки, який укладений між АККП "Аваль" і ОСОБА_1, адже не є спеціальним суб`єктом, який згідно зі статтею 1077 ЦК України має право укладати такі правочини.
06 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивований тим, що постанова апеляційного суду винесена з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 грудня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 квітня 2006 року між АППБ "Аваль", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого в свою чергу є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), і ОСОБА_1 укладено генеральну кредитну угоду № 014/03-03/15/1565, предметом якої є надання позичкової заборгованості позичальнику за наданими в рамках цієї угоди кредитами, який не повинен перевищувати 80 000,00 дол. США, строком на 84 місяці.
На забезпечення виконання умов генеральної угоди та кредитного договору № 014/03-03/1566 укладеного між АППБ "Аваль" і ОСОБА_1, який є його невід`ємною частиною, між цими ж сторонами 20 квітня 2006 року укладено договір іпотеки № 014/03-03/15/1565/1, предметом якого є нежитлове приміщення № 33 загальною площею 84,5 кв. м на АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 24 січня 2004 року.
26 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_1 в межах генеральної угоди укладено кредитний договір № 014/03-03/15-528, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 35 000,00 дол. США зі сплатою 14,5 % річних, строком на 70 місяців.
28 травня 2008 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_1 в межах генеральної угоди укладено кредитний договір № М014/03-03/261, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 30 000,00 дол. США зі сплатою 15 % річних, строком на 59 місяців.
28 лютого 2017 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПАТ "КБ "Фінансовий Партнер" укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до пункту 1.1 якого відступлення права вимоги укладено за генеральною угодою з урахуванням всіх додаткових угод, які є невід`ємними частинами, що укладені між первісним кредитором і ОСОБА_1, іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за договором іпотеки № 014/03-03/15/1565/1, який виступає на забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з генеральної кредитної угоди.
28 лютого 2017 року між ПАТ "КБ "Фінансовий партнер" і ТОВ "Фінстрим" укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. За умовами пункту 1.1 договору відступлення права вимоги укладено за генеральною угодою від 20 квітня 2006 року № 014/03-03/15/1565, з урахуванням всіх додаткових угод, які є невід`ємними частинами, що укладені між АППБ "Аваль" і ОСОБА_1 іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за договором іпотеки № 014/03-03/15/1565/1, що укладений між АППБ "Аваль" і ОСОБА_1, який виступає як забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з генеральної угоди.
28 лютого 2017 року між ТОВ "Фінстрим" і ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги, за пунктом 1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги за кредитними договорами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.