ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 420/4376/20
касаційне провадження № К/9901/7982/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (головуючий суддя - Токмілова Л.М.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бітов А.І.; судді - Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.)
у справі № 420/4376/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В. Карго"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "М.В. Карго" (далі - ТОВ "М.В. Карго"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2020 року № 0005730501, від 26 лютого 2020 року № 0005740501, від 26 лютого 2020 року № 0005750501, від 26 лютого 2020 року № 0005720505.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22 липня 2020 року адміністративний позов задовольнив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.
Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.
09 червня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на реальності оспорюваних поставок.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "М.В. Карго" за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 року, за результатами якої складено акт від 30 січня 2020 року № 57/15-32-05-01/32834564.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання комплексу залізничних послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС", а також робіт з видобутку на морському підводному кар`єрі, транспортування та рефулірування піску в тіло причалу № 25 (створення території) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій належним чином оформленою первинною документацією.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач звертав увагу на те, що складені за наслідками господарських операцій між платником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС" акти виконаних робіт не містять у собі деталізації виконаних робіт, а носять загальний характер. Також, контролюючий орган наголошував на тому, що із наданих на перевірку актів виконаних робіт, оформлених між ТОВ "М.В. Карго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс", неможливо встановити, яку кількість піску фактично видобуто на кар`єрі; для здійснення контрольного заходу не надано документів, які б фіксували фактичний розмір добутого та завантаженого на судно піску, як і інформації щодо часу, коди добування та завантаження піску відбувалося; не представлено документації, яка б свідчила про транспортування піску.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області 26 лютого 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0005730501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 6096621,00 грн за основним платежем та 3048311,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0005740501, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного періоду, в розмірі 15175722,00 грн; № 0005750501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 13292593,00 грн за основним платежем та 3323148,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0005720505, згідно з яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 2210,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: щодо господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС" - актів виконаних послуг із розшифровками до них; картки бухгалтерського обліку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; залізничних накладних; відомостей плати за користування вагонами, де зазначено кількість вагонів, вантаж з яких був вивантажений завдяки послугам Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС"; накопичувальних карток, в яких зазначено відомості плати за користування вагонами; відомостей передачі вагонів у комерційному відношенні від станції Чорноморська Одеської залізниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС", в яких зазначено номери вагонів, що відповідають номерам вагонів за залізничними накладними; натурних листів (прибуття), в яких зазначено номери вагонів, що відповідають номерам вагонів за залізничними накладними; довідок про кількість вагонів, оброблених на станції Хімічна; довідок про рух грошових коштів; журналів реєстрації зважування на вагонних вагах; актів надання послуг про відшкодування залізничних послуг за подачу прибирання вагонів; накопичувальних карток станції Чорноморська ОД-40010 (платник Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС"), в яких зазначено відомості плати за додатковими зборами залізниці; відомостей плати за користування вагонами станції Чорноморська Одеської залізниці - 40010 (платник Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС") з переліком вагонів; довідки про кількість залізничних вагонів, поданих на навантаження/вивантаження по станції Хімічна на терміналі ТОВ "М.В. Карго"; додатка до акта-журналу реєстрації зважування вагонів; документів залізничної станції Чорноморська Одеської залізниці; податкових накладних; щодо господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" - актів виконаних робіт; схеми руху самовідвізного землесосу від місця забору піску до місця рефілювання; проміжних актів засипки причалу; відомостей підрахунку об`єму намивних робіт при будівництві причалу № 25; проекту виконання робіт з будівництва причалу № 25, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" та погодженого Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРБУДПРОЕКТ"; даних промірів глибини; лабораторних визначень гранулометричного (зернового складу) ґрунтів; протоколу визначення якісних характеристик піску; паспортів радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу, а також визначення характеристик міцності ґрунту; лабораторних визначень характеристик фізико-хімічних властивостей піску; листа філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 31 січня 2020 року № 282, відповідно до якого землесос "UMD Hercules", зафрахтований Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс", рухався з та до акваторії морського порту "Південний", де розміщений причал № 25, а також зазначено місце видобутку піску та місце його засипки - "Район будівництва ПР25", "Південна ділянка МПОБ", вказано мету - "будівництво причалу"; податкових накладних.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб, відповідальних за здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентів ТОВ "М.В. Карго" в охоплений перевіркою період, щодо їх непричетності до останньої, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервіс" господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -