ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 2а-1970/2607/11
адміністративне провадження № К/9901/37798/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 (суддя - Ходачкевич H.l.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 (головуючий суддя - Ліщинський А.М., судді - Довга O.I., Запотічннй І.І.) у справі № 2a-1970/2607/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИБА" (далі у тексті - ТОВ "САДИБА", Товариство) до ДПІ у Гусятинському районі (правонаступник - Чортківська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, далі у тексті - Інспекція, Чортківська ОДПІ, відповідач) про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
13.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИБА" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гусятинському районі (правонаступник - Чортківська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області) від 26.08.2011 №0000442308, яким на позивача накладено штрафні санкції у сумі 106 250, 00 грн.
Свої позовні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що в акті перевірки зазначено, що Товариством одержано готівкові кошти у сумі 21 250, 00 грн за відпущений товар і вказана сума невідображена в касовій книзі. Однак, зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки до керівництва Товариства 31.05.2011 звернувся житель смт. Гусятин ОСОБА_1 з метою замовлення товару у них, якому було видано накладну, де вказано вартість і кількість продукції, яку він мав би одержати. Про те, що вказана накладна не є бухгалтерським документом, а лише пропозицією щодо кількості та вартості продукції свідчить хоча б те, що вона навіть не підписана керівником та бухгалтером Товариства. Факт отримання позивачем коштів може бути підтверджено лише одним бухгалтерським документом - приходним касовим ордером. Даний документ ОСОБА_1 не видавався, а видавався його дружині значно пізніше після отримання товару та його оплати. Так, протягом 08.06.2011 - 11.07.2011 дружиною ОСОБА_1 8 разів одержано продукцію, про що видано відповідні, оформлені накладні, останньою здійснено оплату одержаної продукції, керівництвом Товариства зроблені відповідні записи у касовій книзі.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 касаційну скаргу ТОВ "САДИБА" задоволено частково, скасовано рішення попередніх інстанцій і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2016, із висновками якої погодився Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.01.2017, позов Товариства задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.08.2011 №0000442308 Державної податкової інспекції в Гусятинському районі про застосування штрафних санкцій на суму 106 250, 00 грн.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своїх вимог Інспекція зазначає, що в порушення пункту 2.6, 4.2 та 4.3 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, при розгляді справи судами не враховано несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі.
Позивач своїм процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.03.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 31.01.2022 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 01.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни відповідача у справі з Державної податкової інспекції у Гусятинському районі її правонаступником - Чортківською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Інспекцією проведено перевірку TOB "САДИБА" за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт від 11.08.2011 №00691904/28/32015589, у якому встановлено не оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі за 31.05.2011 у сумі 21 250, 00 грн, чим порушено вимоги пунктів 2.6, 4.2, 4.3 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 (далі у тексті - Положення № 637). Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1, попередньо оплатив 31.05.2011 директору TOB "САДИБА" Монастирському З.С. 21 250, 00 грн за отримання цегли, однак останній не оприбуткував їх у касовій книзі.
На підставі названого акту перевірки, Інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.08.2011 №0000442308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки - 106 250, 00 грн за не оприбуткування у касі готівки - п`ятикратний розмір не оприбуткованої готівки, оскільки під час отримання 31.05.2011 грошових коштів у сумі 21 250, 00 грн за реалізовану цеглу, не здійснено їх оприбуткування у касовій книзі.
Рішення судів про задоволення позову мотивовано тим, що відповідачем не надано, а у ході судового розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про не оприбуткування позивачем у касовій книзі 31.05.2011 готівкових коштів у розмірі 21 250, 00 грн за реалізовану цеглу. Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, що на момент проведення перевірки касова книга відповідно до Статуту Товариства була на перевірці у учасників Товариства у м. Києві. Однак, даний факт не був взятий до уваги контролюючим органом при винесенні рішення про накладення фінансових санкцій. Крім того, факт надходження до каси позивача коштів у розмірі 21 250, 00 грн від ОСОБА_1 підтверджується наявною у матеріалах справи копією касової книги.
Згідно з п.2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і