ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 420/2709/20
адміністративне провадження № К/9901/26890/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участю серетаря Касяневич О.В.
представників:
позивача Александрової Н.М.
відповідача Коперсак М.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (головуючий суддя: Кравченко М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (колегія суддів: Танасогло Т.М., Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі №420/2709/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бизнес Консалтинг" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:
- визнати протиправними та скасувати наказ від 18.02.2020 №651 про проведення документальної позапланової перевірки;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2020 №0000380402;
- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "Бизнес Консалтинг" у розмірі 35 167 416,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" (вул. Успенська, буд. 22, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 41427754) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.02.2020 року № 651, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2020 № 0000380402, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.03.2020 №0000380402.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 41427754) судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 21020,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання положень п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України 06.02.2020 ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" звернулось із листом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому повідомило про втрату первинних документів із наданням підтверджуючих документів, що підтверджується відміткою контролюючого органу про прийняття документу. Під час проведення перевірки представник підприємства додатково в усному порядку повідомляв представнику податкового органу про те, що підприємством були втрачені документи, і станом на сьогодні вживаються заходи для їх відновлення, тому надати їх у підприємства немає можливості. Проте, вказані аргументи представником Головного управління ДПС в Одеській області було проігноровано, про що свідчать складені акти про ненадання документів. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вжито заходів, спрямованих на виконання положень Податкового кодексу України щодо перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених законом строків.
Висновки Головного управління ДПС в Одеській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що призвело до завищення від`ємного значення (р.19 декларації з ПДВ) з ПДВ за грудень 2019 року у розмірі 35 167 416 грн, що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за грудень 2019 року) у розмірі 35 167 416 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за грудень 2019 року у сумі 35167416 грн, суд визнав необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки такі здійснені контролюючим органом без аналізу первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Також суд указав, що в даному випадку рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2020 № 0000380402, що набрало законної сили, буде самостійною підставою для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Тобто, вимога позивача зобов`язати відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" у розмірі 35167416,00 грн не належить до задоволення, оскільки є передчасною, так як відсутній спір з даного питання.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" 20.01.2020 подало до Головного управління ДПС в Одеській області декларацію з податку на додану вартість за грудень 2019 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 35 167 416,00 грн.
18 лютого 2020 року Головного управління ДПС в Одеській області видало Наказ №651, яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п.178.1 ст.78 Податкового Кодексу України та згідно доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Борболюка Максима від 13.02.2020 №39/11/15-32-04-02-11 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів з 24.02.2020.
На підставі направлень від 19.02.2020 та від 21.02.2020, наказу від 18.02.2020 №651, у період з 24.02.2020 по 28.02.2020 співробітники Головного управління ДПС в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року.
За результатами цієї перевірки 06.03.2020 Головне управління ДПС в Одеській області склало акт №182/15-32-14-02/41427754 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року.
В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:
- пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України, а саме підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ, що призвело до завищення від`ємного значення (р.19 декларації з ПДВ) з ПДВ за грудень 2019 року у розмірі 35167416 грн, що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за грудень 2019 року) у розмірі 35167416 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за грудень 2019 року у сумі 35167416 грн.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що під час перевірки позивач не надав необхідних первинних документів на підтвердження здійснення господарської діяльності.
За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" на підставі акту перевірки від 06.03.2020 №182/15-32-14-02/41427754 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:
- від 25.03.2020 № 0000380402, яким позивачеві за порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.189.1 ст.189, абзацу г) п.198.5 ст.198, п.200.1, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2019 року на 35167416 грн.
В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки оригінали (засвідчені копії) первинних документів, які є підставою для нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке у подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства по декларації з ПДВ за грудень 2019 року посадовими/yповноваженими особами TOB "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" не надано, також посадовими особами TOB "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" інформація про втрату оригіналів первинних документів не надавалась, про що складено акти від 25.02.2020 №113/15-32-04-02, від 26.02.2020 № 120/15-32-04-02, від 27.02.2020 №129/15-32-04-02, від 28.02.2020 №138/15-32-04-02.
В акті перевірки відповідач зазначив, що у підприємства обліковуються залишки ТМЦ па загальну суму без ПДВ 175837078 грн, сума ПДВ складає 35167416 грн, встановити фактичні залишки придбаного товару неможливо, відповідне свідчить про відсутність господарської діяльності, наміру одержати економічного ефекту по реалізації TMЦ на адресу нерезидентів або резидентів України та унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий підприємства по декларації з ПДВ.
Контролюючий орган прийшов висновку, що залишки придбаних ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" товарів не використовувались в господарській діяльності, але і не залишилися у підприємства у зв`язку з їх відсутністю (підтверджуючі фінансово-господарські документи не надано, інвентаризацію не проведено), а також зазначив, що відсутність наявних залишків придбаного товару свідчить про їх реалізацію без відображення у регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності, або відсутність їх зв`язку з господарською діяльністю підприємства при відсутності фінансового результату.
Позивач зазначає, що посадові особи ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" не відмовлялись надати запитувані документи до перевірки, оскільки не мали можливості їх надати. Причиною цьому стало те, що підприємством було втрачено документи: податкові накладні, видаткові накладні, договори, карточки складського обліку, виписки з банку та інше за період з 23.08.2017 до моменту звернення із заявою до правоохоронного органу. Указані обставини підтверджується довідкою Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.03.2020 №36/ЕО-5153.
Суд установив, що на виконання положень п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України 06.02.2020 ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" звернулось із листом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому повідомило про втрату первинних документів із наданням підтверджуючих документів, що підтверджується відміткою контролюючого органу про прийняття документу.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДПС у в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.01.2019 у справі №816/38/16, від 02.07.2019 у справі №826/3304/17, від 06.11.2018 у справі №815/4320/17, від 15.08.2018 у справі №808/2593/13-а у подібних правовідносинах.
Указує на те, що позивач ані до початку перевірки, ані під час її проведення не надав контролюючому органу, який здійснював перевірку, акт комісії з переліком документів, які втрачені, та результати розслідування причин їх пропажи. Зазначає, що з огляду на недотримання позивачем процедури повідомлення контролюючого органу про втрату первинних документів останнім не було перенесено терміни проведення перевірки.
Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 02.11.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
Згідно з п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
Як уже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2019 у справі №816/38/16, від 02.07.2019 у справі №826/3304/17, від 06.11.2018 у справі №815/4320/17, від 15.08.2018 у справі №808/2593/13-а у подібних правовідносинах.
За висновком Верховного Суду, викладеним у вказаних судових рішеннях, у разі втрати первинних документів платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Крім того, у разі пропажі або знищення первинних документів керівник господарюючого суб`єкту письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, а його копія в 10-денний строк надсилається зокрема і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи. Також платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Водночас, Суд звертає увагу на те, що розглядаючи зазначену адміністративну справу (№420/2709/20), суди установили, що 06.02.2020 (тобто до призначення відповідачем перевірки) позивачем було повідомлено контролюючий орган про втрату документів, на підставі яких формувались показники податкової звітності підприємства. При цьому, в матеріалах справи також наявний лист Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 03.02.2020 №36/ЕО-5153, за підписом т.в.о начальника відділу, з якого вбачається, що звернення ТОВ "Бизнес Консалтинг" щодо втрати документації зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за №5153 та розглянуте. Органом поліції повідомлено, що в ході проведення перевірки за вказаним зверненням співробітниками Приморського ВП в м. Одесі було проведено ряд заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження втрачених документів ТОВ "Бизнес Консалтинг" за період з 23.08.2017 по теперішній час, але встановити їх місцезнаходження не надалось можливим.
При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання скаржника на недотримання позивачем вимог п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88, згідно з яким у випадку втрати документів керівник підприємства призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі, та посилання не надання акту комісії, складеного за наслідками роботи останньої, затвердженого керівником підприємства, оскільки відсутність акта про перелік втрачених документів не може свідчити про відсутність підстав для перенесення термінів проведення перевірки, за умови належного повідомлення контролюючого органу про втрату документів відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені діючим законодавством.
Зважаючи на те, що наказом ГУ ДФС в Одеській області №651 від 18.02.2020 податковим органом було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року, тобто перевірка була призначена та проведена до спливу 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу про втрату документів, а саме з 06.02.2020, ТОВ "БИЗНЕС КОНСАЛТИНГ" було позбавлено можливості надати в повному обсязі відновлені документи саме на час проведення перевірки.
Таким чином, наведені скаржником постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №816/38/16, від 02.07.2019 у справі №826/3304/17, від 06.11.2018 у справі №815/4320/17, від 15.08.2018 у справі №808/2593/13-а ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а тому посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду, є безпідставними.
Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Щодо заявленого відповідачем у суді касаційної інстанції клопотання про долучення доказів у справі Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, долучення нових доказів та урахування їх при розгляді справи на стадії касаційного провадження суперечить нормам процесуального законодавства.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -