ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 357/7197/17
адміністративне провадження № К/9901/56354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Дороганя Володимира Леонідовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2018 у складі судді Ярмоли О.Я. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у складі головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В. у справі №357/7197/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Дороганя Володимира Леонідовича.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Дороганя Володимира Леонідовича (далі - Відповідач, Начальник відділу архбудконтролю) в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.06.2017 року №З-0706/2/1, №З-0706/2/2, №З-0706/2/3, №З-0706/2/4.
2. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року позов задоволено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року змінено у мотивувальній частині, в іншій частині залишене без змін.
4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
4.1. У травні 2017 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. на підставі доручення міського голови від 05.05.2017 №2-14-29 та направлення від 23.05.2017 №2 було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень 1, 2, 3, 4 по АДРЕСА_1". Результати даної перевірки зафіксовані в акті від 29.05.2017.
4.2. В акті перевірки зазначено, що позивач на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 виконав будівельні роботи по реконструкції нежитлових приміщень 1, 2, 3, 4 без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт). Замовником будівництва не забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду на об`єкті будівництва. На момент проведення перевірки об`єкт будівництва експлуатується без введення його в експлуатацію.
4.3. На підставі викладених в акті перевірки висновків головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. 29.05.2017 винесені приписи:
- №С-2905/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому міститься вимога усунути допущені порушення у термін до 30.12.2017;
- №С-2905/2/2 про зупинення експлуатації об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію, в якому міститься вимога зупинити експлуатацію нежитлових приміщень 1, 2, 3, 4 з моменту вручення припису.
4.4. Крім того, головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. 29.05.2017 складені чотири протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в яких зазначено про порушення позивачем вимог статей 29, 31, 34, частини 8 статті 36, статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", що має наслідком встановлення відповідальності, передбаченої абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2, пункту 8 частини 2 статті 2, пункту 7 частини 2 статті 2, абзацу 2 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". У протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 07.06.2017 о 10:00 у приміщенні відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради. Указані протоколи Позивачем отримано 01.06.2017, що підтверджується підписом останнього.
4.5. За результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Начальником відділу архбудконтролю 07.06.2017 прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- №З-0706/2/1 за порушення статей 29, 31, 34, частини 8 статті 36, статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" у відповідності до абзацу 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі 60 624,00 грн. (далі - Постанова №2/1);
- №З-0706/2/2 за порушення статей 29, 31, 34, частини 8 статті 36, статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" у відповідності до пункту 8 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі 75 780,00 грн. (далі - Постанова №2/2);
- №З-0706/2/3 за порушення статей 29, 31, 34, частини 8 статті 36, статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" у відповідності до пункту 7 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі 60 624,00 грн. (далі - Постанова №2/3);
- №З-0706/2/4 за порушення статей 29, 31, 34, частини 8 статті 36, статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" у відповідності до абзацу 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі 75 780,00 грн. (далі - Постанова №2/4).
5. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що: експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта не може тлумачитися як триваюче правопорушення; матеріали справи не містять доказів складання протоколів про правопорушення у присутності Позивача; ФОП ОСОБА_1 не є замовником будівництва, а відтак не належить до суб`єктів містобудування та не може бути притягнутий до відповідальності як замовник будівництва; зі змісту акту перевірки неможливо встановити, у чому саме полягала реконструкція приміщень, а також у ньому не вказано на докази, які б підтверджували її проведення; Відповідачем не спростовано пояснення Позивача щодо проведення поточного ремонту нежитлової будівлі без зміни її параметрів чи функціонального призначення.
6. Задовольняючи апеляційну скаргу частково, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, однак обґрунтував його з помилковим застосуванням норм матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин положення КУпАП, які у межах даного спору не підлягають застосуванню, не надав повної та всебічної оцінки доводам Відповідача щодо виявлених порушень, не досліджував питання правомірності постанов №№ 2/1, 2/3 та 2/4, а також неправильно визначив статус ФОП ОСОБА_1 для цілей містобудівного законодавства. Наведені вище обставини стали підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
7. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
7.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій всупереч вимогам статті 242 КАС України не надали належної правової оцінки тим обставинам, на які посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову та апеляційній скарзі і як наслідок неправильно застосували норми статей 29, 31, 34, частини 8 статті 36, статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" у взаємозв`язку з нормами Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
8. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, у яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року. Мотивами заперечень проти касаційної скарги позивач зазначає обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про неправомірність оскаржених ним рішень відповідача, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права з урахуванням при цьому висновків Верховного Суду за аналогічних правовідносин.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 08.02.2020.
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, Законом України №3038-VI, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
13. Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
14. Згідно пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога ДАБІ про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
15. Суд апеляційної інстанції встановив, що перевірка відповідачем позивача проведена відповідно до вказаних правових норм без порушення строків, підстав та порядку її проведення і оформлення результатів та змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанцій в цій частині. Учасники справи ці висновки суду апеляційної інстанції не заперечують і не спростовують.
16. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
17. Згідно пунктів 9 та 10 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.
18. Відповідно до пунктів 11, 13-14 Порядку №244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності кількома суб`єктами містобудування протокол складається стосовно кожного з них окремо.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.
До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
19. Відповідно до пунктів 15-17 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
20. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач під час складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача дотримав вимог вказаних нормативно-правових актів. Висновки суду в цій частині учасники справи не заперечують і не оскаржують.
21. На підставі аналізу норм частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та досліджених по справі доказів цей суд також встановив, що позивач як фізична особа-підприємець може бути суб`єктом містобудування - замовником і може нести відповідальність відповідно до цього Закону. Ці висновки суду також не оспорюються учасниками справи.
22. Спірним питанням, що стосується предмета спору, є питання застосування строків притягнення позивача до відповідальності на підставі норм Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
23. З цього приводу суд апеляційної інстанції на підставі письмових доказів та показань свідків установив, що об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 набутий ФОП ОСОБА_1 30.04.2002 за договором купівлі-продажу. Зі змісту дослідженого судом апеляційної інстанції технічного паспорту вбачається, що нежитлове приміщення загальної площею 95,6 кв. м складалося з приміщень №№1, 2, 3, 4, розділених побудованими з цегли та непоштукатуреним перегородками (п. 3 графи "Найменування конструктивних елементів).
Водночас, зі змісту наданих Відповідачем та приєднаних до протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності доказів цим судом установлено, що у зазначеному приміщенні загальною площею 95,6 кв. м перегородки виконані у вигляді металевих колон з балками, що свідчить про те, що у даному приміщенні була проведена реконструкція (перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачала зміну його геометричних розмірів, спрямованих на зміну основних техніко-економічних показників) без належних на те дозвільних документів.
Також суд апеляційної інстанції встановив, що реконструкція цих приміщень здійснювалася у період з 2011 по 2013 роки.
24. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України №3038--VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
25. Частинами 1 та 2 статті 36 цього Закону визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
26. Відповідно до частин 1, 5, 8 статті 39 Закону України №3038--VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
27. Приписами статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
28. Згідно абзацу 3 пункту 4, пункту 8, пункту 7, абзацу 3 пункту 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
- виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об`єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів II категорії складності - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
29. Згідно частин 11 і 12 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
У разі вчинення суб`єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.
30. З приводу застосування строків притягнення до відповідальності на підставі Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2018 року (справа 826/3592/16) від 21 лютого 2018 року (справа №826/5/16) було підтримано позицію Верховного суду України, висловлену у постанові від 04 березня 2014 року (справа №21-433а13), суть якої зводиться до того, що експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта не може тлумачитись як триваюче правопорушення.
31. За таких обставин, з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції факту проведення реконструкції позивачем нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та експлуатації цих приміщень у 2011-2013 роках, притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності на підставі Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" 07.06.2017 відбулось поза строками притягнення до відповідальності, визначеними частиною 11 статті 2 цього Закону.
32. Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржених постанов Начальника відділу архбудконтролю від 07.06.2017 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: №З-0706/2/1, №З-0706/2/2, №З-0706/2/3, №З-0706/2/4.
33. Тому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення апеляційного суду у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, змінивши при цьому мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 359 КАС України, суд, -