ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 120/7546/20-а
адміністративне провадження № К/9901/14622/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду 23.12.2020 (суддя Бошкова Ю.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 02.03.2021 (колегія суддів: Сушко О.О., Залімський І.І., Мацький Є.М.) у справі №120/7546/20-а за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценка Євгенія Васильовича про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Стрижавської селищної ради Луценка Є.В., в якому просив скасувати реєстраційний запис від 05.02.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про внесення відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника Кредитної спілки "Злагода" і зміни складу підписантів, в якому зазначено ОСОБА_2 .
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що звернення позивача до суду із даним позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Так, у справі що розглядається, оскаржуються реєстраційна дія, якій передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни керівника та складу підписантів, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не враховано, що ОСОБА_2 подано неналежні документи, необхідні для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки збори засновників з приводу зміни керівника не відбувались. Вказує, що відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди чинять перешкоди в доступі до правосуддя.
Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 відкрито касаційні провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - виданий ним акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
<