ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/2761/19
адміністративне провадження № К/9901/33871/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Рибачука А.І.,
суддів: Мороз М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/2761/19
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов`язання вчинити дії,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Карпушової О.В., Єгорової Н.М.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 18.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на виплату відшкодування у розмірі 200 000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29.11.2019 у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_1, не погодившись із цим судовим рішенням, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху з метою надання строку для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2020 відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції.
4. 09.12.2020 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на наявність передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставин, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до цього суду для продовження розгляду.
5. Верховний Суд ухвалою від 29.12.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що ОСОБА_1 є вкладником АТ "Дельта Банк", а відповідач не включив його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, визнавши нікчемним його договір банківського вкладу на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що і було підставою для звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу були встановлені індивідуальні умови за договором банківського вкладу, зокрема, він отримав окремі переваги в порівнянні з іншими вкладниками; оскільки у порушення вимог пункту 1.8 договору та пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" поповнення його депозитного рахунку було здійснено шляхом перерахування третьою особою 8 000,00 дол. США, тому у відповідача були правові підстави для застосування до такого правочину наслідків нікчемності.
Відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд послався на те, що позивач ні в апеляційній скарзі, ні в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне провадження не навів жодних вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, про те, що він об`єктивно був позбавлений можливості у межах розумного інтервалу часу дізнатися про стан відомого йому судового провадження і вжити відповідних заходів для забезпечення своєчасної реалізації наявного у нього права на апеляційний перегляд справи.
При цьому цей суд виходив із того, що повний текст рішення суду першої інстанції був опублікований та доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 02.12.2019, а позивач понад десять місяців не проявляв зацікавленості у результаті розгляду справи у суді першої інстанції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що судом апеляційної інстанції помилково не враховано, що провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 21.02.2019, а розглянуто без виклику сторін 29.11.2019; копію рішення суду першої інстанції йому не було надіслано, а отримано його представником лише 12.10.2020 після звернення останнього з клопотанням до суду.
При цьому він зауважив, що посилання апеляційного суду про можливість ознайомлення з оскаржуваним рішенням на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень з 02.12.2019 є безпідставним, оскільки це не звільняє суд від обов`язку надсилання судових рішень сторонам у справі, а можливість ознайомлення з цим рішенням на веб-порталі залежить від технічних можливостей та навичок користувача, які у нього відсутні.
Окрім того, позивач зазначає, що протягом певного часу він постійно цікавився справою, але у зв`язку з тим, що вона не була розглянута протягом розумного строку, який не повинен перевищувати шістдесят днів, а також у зв`язку із розірванням договору з попереднім представником, він на деякий час припинив звертатися до суду та почав очікувати на повідомлення його судом щодо результатів розгляду його позову, а з моменту укладення договору щодо надання правової допомоги його новий представник знову звернувся до суду першої інстанції, який 12.10.2020 надав копію рішення суду першої інстанції від 29.11.2019.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із наступного.
10. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
11. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
12. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
13. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
14. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник вказує на те, що копію оскаржуваного рішення суд першої інстанції йому не надсилав, воно було отримано ним лише 12.10.2020 за його заявою від 09.10.2020.
15. За правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
16. Недотримання судом першої інстанції вимог наведеної норми може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень або надіслати їх учасникам справи.
17. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
18. За правилами частин десятої, одинадцятої статті 251 КАС України судові рішення вручаються шляхом їх надсилання (видачі) відповідній особі.
19. З матеріалів справи видно, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлене в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас копію цього рішення позивачу судом не надіслано.
20. На думку колегії суддів, за наведених обставин апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, пославшись на наявність можливості у скаржника ознайомитися з рішенням цього суду від 29.11.2019, зокрема за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
21. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № П/811/13/17 та від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19.
22. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
23. Ураховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до цього суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд