РІШЕННЯ
Іменем України
26 січня 2022 року
Київ
справа №9901/295/21
адміністративне провадження № П/9901/295/21
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
Суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., Хохуляк В.В., Дашутін І.В.,
Секретаря судового засідання: Томах О.О.,
учасників справи:
позивача - не з`явилась,
представника відповідача - Пантюхова Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
22 липня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач), в якому позивач просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України Зеленського Володимира Олександровича стосовно неналежного виконання своїх повноважень, встановлених у частинах 1, 2 статті 102 та пунктах 1, 26 статті 106 Конституції України в частині, що стосується забезпечення державної незалежності та національної безпеки України шляхом видання указів про надання громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі протоколу засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства;
- зобов`язати Президента України Зеленського Володимира Олександровича видати указ про надання громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Президента України Зеленського Володимира Олександровича (вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що пунктом 112 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (далі - Порядок № 215) загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження.
Разом з тим, відповідно до листа з Державної міграційної служби України матеріали про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України 26 березня 2021 року надіслано на розгляд до Комісії при Президентові України з питань громадянства. Листом Департаменту з питань звернення громадян Офісу Президента України від 14 червня 2021 року повідомлено позивача, що матеріали щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_1 розглянуто Комісією при Президентові України з питань громадянства та про прийняте рішення буде проінформовано згідно із законодавством.
Поряд з тим, станом на час звернення з даним позовом відсутня інформація щодо розгляду вказаних матеріалів Президентом України і видання ним на підставі протоколу засідання Комісії при Президентові України відповідного указу про надання громадянства України ОСОБА_1, що свідчить про протиправну бездіяльність Президента України Зеленського Володимира Олександровича у зв`язку з неналежним виконанням повноважень, встановлених частинами 1, 2 статті 102 та пунктах 1, 26 статті 106 Конституції України. До того ж позивач додатково зауважила на тому, що матеріали про прийняття до громадянства України ОСОБА_1, розглядались з грубим порушенням встановлених законодавством строків, зокрема з 2019 року по 2021 рік. Враховуючи викладені обставини просила суд задовольнити позов (а.с. 1-19).
13 вересня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилався на те, що матеріали про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 надійшли до Офісу Президента України 05 серпня 2020 року та після їх попереднього опрацювання управлінням з питань громадянства Офісу Президента України направлено на доопрацювання та усунення недоліків до Державної міграційної служби України на виконання пункту 110 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 року № 215). Після доопрацювання матеріали були розглянуті Комісією при Президентові України з питань громадянства 13 квітня 2021 року, про що прийнято рішення про внесення на розгляд Президента України пропозиції щодо задоволення заяви про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 (протокол № 1 засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства від 13 квітня 2021 року). Посилаючись на вимоги статей 102, 106 Конституції України, статті 9 Закону України "Про громадянство України" відповідач наполягав на дискреційних повноваженнях Президента України приймати рішення про прийняття до громадянства України. З врахуванням викладеного просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 70).
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення Комісії при Президентові України з питань громадянства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
В судове засідання позивач не з`явилась, але надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позов (а.с. 159).
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на відсутність протиправної бездіяльності з боку Президента України, оскільки чинне законодавство не містить встановлених строків видання Президентом України указу про прийняття особи до громадянства і наполягав на тому, що видання відповідного Указу з огляду на вимоги Закону України "Про громадянство України" та Конституції України є дискреційним повноваженням Президента України.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянство Афганістан) отримала в Україні статус біженця відповідно до рішення Державної міграційної служби України від 27.02.2015 року № 89-15, що підтверджується посвідченням біженця серії НОМЕР_2 (а.с. 20-21, 82-87).
07 серпня 2019 року у відповідності до статті 9 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 звернулася до Президента України із заявою про прийняття до громадянства України (а. с. 79). До заяви додала, зокрема: декларацію 07.08.2019 року про відмову від громадянства (підданства) Ісламської Республіки Афганістан у зв`язку з наміром набути громадянство України (а.с. 80); інформаційну довідку до справи № 378800 про прийняття особи до громадянства України, підписану начальником ГУ ДМС України в Одеській області (а.с. 81), посвідчення біженця, проїзний документ (а.с. 82-91, 92).
Після перевірки наданих відомостей, головним спеціалістом відділу з питань громадянства управління з питань громадянства, паспортизації реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Одеській області складено висновок про прийняття до громадянства України громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 (а.с. 112).
Поряд з тим, відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (справа № 420/13243/20) відмовлено з задоволенні позову ОСОБА_1 до Комісії при Президентові України з питань громадянства про протиправну бездіяльність Комісії при Президентові України з питань громадянства у вирішенні питання про прийняття до громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язання Комісію прийняти рішення про внесення пропозиції Президенту України щодо задоволення заяви про прийняття до громадянства України, громадянку Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим рішенням встановлена відсутність протиправної бездіяльності з боку Комісії при Президентові України з питань громадянства, оскільки матеріали про прийняття до громадянства не передавалися на розгляд Комісії та не розглядалися останньою. 22.12.2020 року за вих.19/20-14/48 за підписом заступника керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород - керівника управління з питань громадянства матеріали справи повернуто для доопрацювання та усунення недоліків до ДМС України у відповідності до пункту 110 Порядку № 215.
Судове рішення у справі № 420/13243/20 набрало законної сили 18 травня 2021 року, отже встановлені вказаним судовим рішенням обставини та у відповідності до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді даної справи.
Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 26.03.2021 року матеріали справи про прийняття до громадянства ОСОБА_1, після доопрацювання надіслані до Офісу Президента України (а.с. 115).
13 квітня 2021 року Комісією при Президентові України з питань громадянства прийнято рішення про внесення на розгляд Президента України пропозиції щодо задоволення заяви та прийняття до громадянства України ОСОБА_1 (протокол № 1 засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства від 13 квітня 2021 року) (а.с. 73-74).
Листом Департаменту з питань звернення громадян Офісу Президента України від 14 червня 2021 року повідомлено ОСОБА_1, що матеріали стосовно прийняття до громадянства України ОСОБА_1 розглянуто Комісією при Президентові України з питань громадянства та про прийняте рішення буде проінформовано згідно із законодавством (а.с. 24).
До того ж, в судовому засіданні представник відповідача надав суду службову записку заступника Керівника апарату Офісу Президента України, в якій зазначено, що відповідно до даних СЕД АСКОД проект Указу Президента України "Про прийняття до громадянства України", до якого включено позивача, ОСОБА_1 опрацьовано відповідним профільним структурним підрозділом та 20 травня 2021 року передано на погодження Керівнику Офісу Президента України та для доповіді Президенту України (а.с. 151).
Звертаючись з даним позовом до суду позивач обґрунтовує протиправну бездіяльність Президента України Зеленського Володимира Олександровича порушенням ним строків розгляду заяви про прийняття до громадянства, встановлених пунктом 112 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215.
Надаючи оцінку наявності, або відсутності протиправної бездіяльності з боку Президента України колегія суддів керується наступним.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово визначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Вказана правова позиція викладена також і в постанові Великої палати Верховного Суду у справі від 25 червня 2020 року № 520/2261/19 (провадження № 11-957заі19).
Так, відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Вимоги, що виключно законами України визначаються, зокрема, громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства передбачені і пунктом 2 статті 92 Конституції України.
Пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції України визначено, що Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 106 Конституції України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб регулюються Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-ІІІ (далі - Закон України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ).
Приписами статті 1 Закону України "Про громадянство України" визначено, що громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Громадянами України є, зокрема, особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про громадянство України", громадянство України набувається, зокрема, внаслідок прийняття до громадянства.
Статтею 9 Закону України "Про громадянство України" визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років;
До громадянства України не приймається особа, яка: 1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид; 2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; 3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.
На підставі статті 22 Закону України "Про громадянство України" Президент України: 1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України; 2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень; 3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.
З метою організації виконання Закону України "Про громадянство України" Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 затверджено Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п. 1, 2, 3 Положення, Комісія при Президентові України з питань громадянства (далі - Комісія) є допоміжним органом при Президентові України, утвореним відповідно до Закону України "Про громадянство України". Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про громадянство України", іншими законами, міжнародними договорами України з питань громадянства, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням. Основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України з підстав, передбачених міжнародними договорами України, внесення пропозицій Президентові України з цих питань; здійснення контролю за виконанням рішень з питань громадянства, прийнятих Президентом України; участь у підготовці проектів законів, інших нормативно-правових актів про громадянство, внесення відповідних пропозицій Президентові України; вивчення і узагальнення практики виконання законодавства України про громадянство, внесення пропозицій Президентові України щодо його вдосконалення та поліпшення діяльності органів виконавчої влади, пов`язаної з реалізацією законодавства про громадянство; вивчення і узагальнення міжнародно-правових актів з питань громадянства, законодавства про громадянство інших держав та практики його реалізації.
Розділ IV Порядку визначає, зокрема, "Порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства Комісією при Президентові України з питань громадянства" (пункти 110-112), а також "Прийняття Президентом України рішень з питань громадянства України" (пункти 113-116).
Пунктом 112 Порядку установлено, що загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження. Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати дев`яти місяців з дня їх надходження.
Відповідно до пункту 113 Порядку, рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України. Прийняття до громадянства України або припинення громадянства України здійснюється шляхом видання указів Президента України.
Згідно з пунктом 115 Порядку, Державна міграційна служба України надсилає повідомлення про прийняті Президентом України рішення через територіальний орган Державної міграційної служби України до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання осіб, щодо яких прийнято рішення.
Порядок прийняття Президентом України рішень з питань громадянства України визначено пунктами 113 - 116 Порядку, які не містять жодних вимог щодо строків прийняття відповідного Указу Президентом України.
Водночас, позивач помилково вважає, що строк, визначений пунктом 112 Порядку, поширюється на прийняття Президентом України рішень з питань громадянства України, оскільки пунктом 112 Порядку визначено загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України Комісією при Президентові України з питань громадянства, а не Президентом України.
До того ж, з аналізу статей 106 Конституції України, 9, 22 Закону України "Про громадянство", вбачається, що видання Указу про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України є дискреційними повноваженнями Президента України, підставою для реалізації якого є рішення Комісії при Президентові України з питань громадянства про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України. При цьому строк реалізації такого дискреційного повноваження Президента України законодавством не визначений, що свідчить про безпідставність позовних вимог, заявлених до Президента України в частині порушення строків видання Указу.
Ураховуючи, що жодним чинним нормативним правовим актом не визначено та не обмежено строк реалізації повноважень Президента України щодо прийняття рішення про прийняття до громадянства України, колегія суддів вважає, що протиправна бездіяльність Президента України Зеленського Володимира Олександровича стосовно неналежного виконання своїх повноважень, встановлених у частинах першій та другій статті 102 Конституції України та пунктах 1, 26 статті 106 Конституції України в частині, що стосується забезпечення державної незалежності та національної безпеки України шляхом видання указів про надання громадянства позивачеві на підставі протоколу засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства, відсутня.
З врахуванням викладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши письмові докази, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-245, 246, 250, 257, 262, 266 КАС України, суд -