ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2022 року
м. Київ
справа № 766/15017/19
адміністративне провадження № К/9901/14052/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Шарапи В.М., Мороз Л.Л.
розглянувши у письмовому провадження за наявними в матеріалах справи документами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 766/15017/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, постановлену судом у складі судді - Гомельчука С.В.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Турецької І.О., суддів: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з 01.09.2010 перерахунку та виплати її пенсії на підставі судового рішення з 01.09.2010 у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV);
- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату вказаної пенсії на її користь за період з 01.09.2010;
- зобов`язати відповідача здійснити індексацію своєчасно невиплаченої державної пенсії, яка складається з основної та додаткової пенсій, з урахуванням індексів інфляції на момент проведення виплати;
- зобов`язати відповідача здійснювати виплати нового розміру пенсії постійно.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (особа з інвалідністю ІІ групи), а тому має право з 01.09.2010 на отримання державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Вказане право підтверджено судовим рішенням, однак відповідачем протиправно виплачується її пенсія у нижчому розмірі.
3. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2019 відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог про: визнання протиправними дії в частині нездійснення, за судовим рішенням від 19.12.2011, перерахунку та виплати призначеної держаної пенсії з 01.09.2010 у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV; зобов`язання здійснити виплату пенсії за період з 01.09.2010 по теперішній час; зобов`язання здійснити індексацію своєчасно невиплаченої державної пенсії, яка складається з основної та додаткової пенсій, з урахуванням індексів інфляції на момент проведення виплати. У вказаній частині позову справу направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 - залишено без змін.
5. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, закрито провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивачка 02.06.2020 подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального прав, просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Мороз Л.Л.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Як свідчать матеріали справи, питання розрахунку позивачці державної пенсії як особі, віднесеній до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію вже було предметом судового розгляду.
Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 28.03.2011 у справі № 2а-2082/11 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона, які пов`язані із нарахуванням та виплатою додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров`ю у розмірі меншому ніж встановлено статтями 54, 67 Закону № 796-XII.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної пенсії з 24.08.2010 виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, з урахуванням вимог статей 54, 67 Закону № 796-XII відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом та провести доплату недоплаченої основної пенсії.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров`ю, з 24.08.2010, установивши її в розмірі 75% пенсії за віком з урахуванням вимог статей 54, 67 Закону № 796-XII відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом та провести доплату недоплаченої основної пенсії.
У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона на майбутнє нараховувати пенсію на підставі статей 54, 67 Закону № 796-XII, відповідно до збільшення мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом - відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона про зобов`язання здійснити перерахунок її основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2009 по 24.08.2010 - залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 28.03.2011 змінено шляхом викладення її резолютивної частини у наступній редакції: "Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1, як особі з інвалідністю ІІ групи пенсію по інвалідності, відповідно до вимог статей 50, 54, частини третьої статті 67 Закону № 796-XII з 01.09.2010 у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону № 1058-IV. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні інших позовних вимог."
22.05.2012 Суворовським районним судом міста Херсона видано виконавчий лист на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 у справі № 2а-2082/11.
Територіальним органом Пенсійного фонду України виконано судове рішення у справі у справі № 2а-2082/11 шляхом здійснення перерахунку пенсії позивачки за період з 01.09.2010 по 22.07.2011 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та нараховано доплату пенсійних коштів, з урахуванням виплачених сум.
При цьому з 23.07.2011 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (далі - Постанова № 745) відповідно до якої було змінено розмір вказаних виплат.
Не погоджуючись із вищенаведеними діями відповідача позивачка звернулась із цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суд першої інстанцій, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у цій справі виходив з того, що підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом є незгода з діями відповідача, вчиненими на виконання судового рішення у справі № 2а-2082/11. З посиланням на практику Верховного Суду суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", а відтак у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382, 383 КАС України пов`язують виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційна скарга обґрунтована незгодою позивачки з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у відкритті адміністративного провадження з посиланням на те, що підставою звернення до суду у цій справі слугувала протиправна бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачки у розмірі, встановленому судовим рішенням. Скаржник також вказує на обов`язковість судових рішень та протиправність застосовування відповідачем підзаконного нормативно-правового акта (Постанова № 745), який суперечить Закону України (Закон № 796-XII) у частині зменшення розміру основної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відтак, на переконання позивачки, між сторонами виникли нові правовідносини, пов`язані з застосуванням положень Постанова № 745 при перерахунку її пенсії, розмір якої визначено судовим рішенням, що вказує на наявність різних підстав звернення до суду з позовом у 2011 році та з цим позовом у 2019 році.
12. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти задоволення такої з посиланням на її безпідставність та зазначає про те, що рішення у справі № 2а-2082/11 виконано територіальним органом Пенсійного фонду України шляхом нарахування та виплати 45 763,46 грн.