ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 320/3979/20
адміністративне провадження № К/9901/27341/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року (головуючий суддя Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року (головуючий суддя Федотов І.В., судді - Єгорова Н.М., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року: №0002203304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування та застосовано штрафні (фінансові) санкції на 16101122,03 грн; №0002223304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на 5672506,78 грн; №0002233304, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору за результатами річного декларування та застосовано штрафні (фінансові) санкції на 1271659,16 грн; №0002243304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 510 грн; №0005353304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн; №0005343304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1190 грн; рішення від 10 березня 2020 року №0002293304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 227904,97 грн; рішення від 19 травня 2020 року №0005363304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 1190 грн; вимогу від 6 травня 2020 року №Ф-0005233304 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 507652,22 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення, прийняті ГУ ДПС у Київській області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 10510 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У розрізі підстав касаційного оскарження відповідач зазначає про неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 травня 2020 року у справі №810/1963/18 за подібних правовідносин.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Київській області у період з 21 січня 2020 року по 27 січня 2020 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків і зборів при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем нерухомого майна за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2018 року, за результатами вказаної перевірки 3 лютого 2020 року складено Акт №66/10-36-33-04/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:
пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в частині ненадання позивачем книги обліку доходів і витрат;
пунктів 177.1-177.2 статті 177 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб всього у сумі 12880897,62 грн, у тому числі за 2012 рік - 2417105,38 грн, за 2013 року - 251847,58 грн, за 2014 рік - 96603,47 грн, за 2015 рік - 13449995,29 грн, за 2016 рік - 57087,15 грн, за 2017 рік - "-" 33899247,27 грн та за 2018 рік - "-" 2493,98 грн;
абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, пункту 11 статті 8, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині заниження єдиного соціального внеску за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 507652,22 грн, у тому числі за 2012 рік - 77733,15 грн, за 2013 рік - 81612,63 грн, за 2014 рік - 86219,78 грн, за 2015 рік - 89995,14 грн, за 2016 рік - 84971,52 грн, за 2017 рік - 87120 грн та за 2018 рік - 0 грн;
пунктів 2, 9 та 11 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, в частині не подання позивачем звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2012 -2018 роки;
пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1-200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, у сумі 4538005,42 грн, у тому числі за 2015 рік - 1325374 грн, за 2016 рік - 3212631,42 грн;
пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року у сумі 1017327,33 грн, у тому числі за 2015 рік - 1018077,33 грн, за 2016 рік - 750 грн, за 2017 рік - 0 грн та за 2018 рік - 0 грн;
підпункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, абзацу 2 пункту 177.11 статті 177 ПК України, в частині неподання позивачем декларацій про майновий стан і доходи за 2012 - 2018 роки;
статті 58, частини шостої статті 128 Господарського кодексу України в частині здійснення позивачем господарської діяльності без державної реєстрації фізичної особи-підприємця та не забезпечення ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства;
статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в частині неподання державному реєстратору документів для державної реєстрації фізичної особи-підприємця;
пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС у Київській області заперечення на Акт перевірки.
ГУ ДПС у Київській області 4 березня 2020 року прийнято рішення №8670/К/10-36-33-04, яким висновки Акта перевірки від 3 лютого 2020 року №66/10-36-33-04/ НОМЕР_2 залишено без змін.
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Київській області 10 березня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002203304, яким нараховано суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 16101122,03 грн, з яких 12880897,62 грн - податкове зобов`язання та 3220224,41 грн - штрафні (фінансові) санкції;
№0002223304, яким нараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 5672506,78 грн, з яких 4538005,42 грн - податкове зобов`язання та 1134501,36 грн - штрафні (фінансові) санкції;
№0002233304, яким нараховано суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 1271659,16 грн, з яких 1017327,33 грн - податкове зобов`язання та 254331,83 грн - штрафні (фінансові) санкції;
№0002243304, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн;
№0002273304, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1530 грн;
№0002253304, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1190 грн;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 березня 2020 року №Ф-0002283304, якою визначено до сплати недоїмку у розмірі 507652,22 грн;
рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10 березня 2019 року №0002293304, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 227904,97 грн.
Вказані вище рішення, прийняті ГУ ДПС у Київській області були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка 22 квітня 2020 року прийняла рішення №14048/6/99-00-08-01-01-06, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано вимогу ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 10 березня 2020 року №Ф-000228330 та встановлено вважати її відкликаною та зобов`язано контролюючий орган сформувати нову вимогу.
Залишено без змін рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10 березня 2020 року №0002293304.
Рішенням Державної податкової служби України від 18 травня 2020 року №2095/К/99-00-08-05-04-09 частково задоволено скаргу позивача, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 10 березня 2020 року №0002273304 та №0002253304, а податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року №0002203304, №0002223304, №0002233304 та №0002243304 залишено без змін.
На виконання зазначених вище рішень Державної податкової служби України, 19 травня 2020 року ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення -рішення №0005353304, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн та №0005343304, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1190 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 6 травня 2020 року №Ф-0005233304, якою встановлено до сплати недоїмку у розмірі 507652,22 грн; рішення від 19 травня 2019 року №0005663304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 1190 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, прийнятими ГУ ДПС у Київській області, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправним та про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено правомірність висновків Акту перевірки щодо визначення чистого доходу та формування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за правилами для фізичних осіб-підприємців, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб. Крім того, всі похідні донарахування зобов`язань з єдиного соціального внеску, військового збору, штрафні санкції, ґрунтуються на висновках відповідача щодо формування позивачем доходу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку також про протиправність і всіх похідних рішень, оскаржуваних позивачем.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правильність наданої судами першої та апеляційної інстанцій правової оцінки оскаржуваним індивідуальним актам в контексті недотримання Відповідачем частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, колегія судів звертає увагу на таке.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до