ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
справа №520/544/21
адміністративне провадження № К/9901/41283/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (судді: Любчич Л.В., Русанова В.Б., П`янова Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, Чугуївської міської ради Харківської області в особі лічильної комісії, Чугуївського міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни, третя особа - депутат Чугуївської міської ради Харківської області Резченко Євгеній Олександрович, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Чугуївської міської ради Харківської області, Чугуївської міської ради Харківської області в особі лічильної комісії, Чугуївського міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни, третя особа - Депутат Чугуївської міської ради Харківської області Резченко Євгеній Олександрович в якому просив суд визнати дії Чугуївського міського голови щодо включення для повторного голосування 15 грудня 2020 року кандидатури ОСОБА_2 на посаду секретаря Чугуївської міської ради та не надання можливості депутатам Чугуївської міської ради подати свою кандидатуру на посаду секретаря Чугуївської міської ради - незаконним і протиправним; визнати дії лічильної комісії Чугуївської міської ради Харківської області щодо процедури обрання секретарем Чугуївської міської ради ОСОБА_2 незаконними; визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївської міської ради Харківської області "Про обрання секретаря міської ради" №2-Л/ІІІ від 15 грудня 2020 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, Чугуївської міської ради Харківської області в особі лічильної комісії, Чугуївського міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни, третя особа депутат Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 520/544/12.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що справа №520/544/21 розглядалася в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а рішення по справі було ним отримано лише 21 травня 2021 року. Вказав, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений необхідністю великого обсягу часу для підготовки апеляційної скарги, у зв`язку з повним аналізом оскаржуваного рішення, судової практики та нормативних актів, що регулюють спірні відносини, що свідчить про поважність причин такого пропуску.
30 серпня 2021 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду визнано неповажними причини пропуску скаржником процесуального строку.
13 вересня 2021 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга на зазначене рішення суду залишена без руху та надано десятиденний строк з часу отримання цієї ухвали для усунення її недоліків: шляхом зазначення інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
23 вересня 2021 року на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року.
28 вересня 2021 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду підстави пропуску на апеляційне оскарження судового рішення визнані неповажними та клопотання про поновлення строку залишено без задоволення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №520/544/21.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що доводи клопотання та додані докази, вже були предметом розгляду за результатами якого постановлено ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року про визнання неповажними причини пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин для продовження строку виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року заявником не вказано.
Провадження в суді касаційної інстанції
ОСОБА_1, уважаючи рішення суду апеляційної інстанції, ухваленим з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Така позиція ґрунтується на тому, що суд апеляційної інстанції проігнорував доводи позивача та не надали їм належної оцінки, неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є порушенням норм процесуального права.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що учасників справи багато - кожен з них подавав свої аргументи та докази, з якими в ході підготовки апеляційної скарги необхідно було ретельно ознайомитися та кожен проаналізувати, оскільки розгляд справи проходив без виклику сторін, а тому докази не досліджувалися судом за участі учасників справи. Самі по собі обставини справи складні та зачіпають важливі питання, які стосуються інтересів усієї Чугуївської міської територіальної громади Харківської області, тому апеляційна скарга потребувала довготривалої підготовки, зокрема, був потрібен повний аналіз рішення, що оскаржується; аналіз доказів та аргументів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення; аналіз судової практики, нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини тощо. Усе зазначене потребувало достатньо багато часу, в той же час позивач є одночасно і депутатом місцевої ради, і адвокат з досить напруженим графіком роботи, тож, у зв`язку з цим апеляційна скарга і була подана з незначним пропущенням строку на апеляційне оскарження, а саме 5 днів.
Позиція інших учасників справи
Від Чугуївської міської ради Харківської області, депутата Чугуївської міської ради Харківської області Резченка Є. О., голови лічильної комісії (на час її діяльності) до суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вони просять залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 січня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Судом апеляційної інстанції установлено те, що 17 травня 2021 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в порядку спрощеного провадження.
Копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позивачем отримано 21 травня 2021 року, що підтверджується копією поштового конверту із зазначенням штрих - коду поштового відправлення № 6130118451239 та копією трекінгу вказаного поштового відправлення.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 26 червня 2021 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 6120500025643, штрих код якого відображено на поштовому конверті, який міститься в матеріалах справи, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, позивач посилався на необхідність великого обсягу часу для підготовки апеляційної скарги, у зв`язку зі складністю справи.
Надаючи оцінку наведеним вище обставинам, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений позивачем з поважних причин.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
Відтак, самих по собі посилань на обставини, які пов`язані з особистою завантаженістю позивача пов`язаною із роботою адвоката та депутата місцевої ради та складність обставин справи, вивчення яких потребувало значних затрат часу недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Позивач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.
Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -