ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/23180/19
адміністративне провадження № К/9901/30246/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року (головуючий суддя Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бомонд Групп" (далі - ТОВ "Бомонд Групп") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В3" від 13 листопада 2019 року №000875504, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 2229670 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
В обґрунтування позову зазначило про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки та стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, зокрема, про відсутність права на врахування від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2229670 грн по взаємовідносинах з контрагентами, оскільки висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються наданими доказами.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 000875504. Стягнуто на користь ТОВ "Бомонд Груп" судові витрати у сумі 19210 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Підставою касаційного оскарження ГУ ДПС у м. Києві визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відповідач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бомонд Групп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, за результатами якої 16 жовтня 2019 року складено Акт №165/26-15-05-04-01/33723090 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2019 року на 2229670 грн.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, вважаючи їх помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам і такими, що виникли в результаті невірного трактування механізму визначення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, ТОВ "Бомонд Групп" звернулось до відповідача із запереченнями на Акт перевірки від 30 жовтня 2019 року вих №1-30/10-2019.
ГУ ДПС у м. Києві за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки 8 листопада 2019 року прийнято рішенням №40517/10/26-15-05-04-01, яким висновки викладені в Акті перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі Акта перевірки контролюючим органом 13 листопада 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №000875504, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 2229670 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим ГУ ДФС у м. Києві 13 листопада 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів і аргументів податкового органу, які слугували підставою прийняття спірного рішення та, як наслідок, наявність підстав для його скасування.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскаржуваному ТОВ "Бомонд Групп" індивідуальному акту в контексті недотримання відповідачем частини другої статті 2 КАС України при його прийнятті, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду звертає увагу на наступне правове регулювання.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За приписами пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Вказані положення кореспондуються із підпунктом 4 пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, який було прийнято відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, де вказано, що платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
За змістом Розділу ІІІ Наказу №21, декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
За правилами,