ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 810/2559/14
касаційне провадження № К/9901/49057/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області (далі - перший заступник прокурора) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 (суддя Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді - Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.) у справі за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - Інспекція) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптторгсервіс" (далі - ТОВ "Оптторгсервіс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверс ЛТД" (далі - ТОВ "Реверс ЛТД"), за участі Прокуратури Київської області, про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2010 року Інспекція звернулася до суду із позовом до ТОВ "Оптторгсервіс" та ТОВ "Ріверс ЛТД", за участю Прокуратури Київської області, у якому просила: стягнути з ТОВ "Реверс ЛТД" вартість отриманого за договором від 01.07.2009 № 01/07, укладеним між ТОВ "Оптторгсервіс" та ТОВ "Ріверс ЛТД", на загальну суму 480369157,20 грн.; стягнути з ТОВ "Оптторгсервіс" на користь державного бюджету вартість отриманого за договором від 01.07.2009 № 01/07, укладеним між ТОВ "Оптторгсервіс" та ТОВ "Ріверс ЛТД", на загальну суму 480369157,20 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція послалася на те, що: згідно податкової звітності ТОВ "Оптторгсервіс" встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспортних засобів та торгівельного обладнання, залишків сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності, що свідчить про те, що ТОВ "Оптторгсервіс" документально проводило фактично не здійснені операції лише для отримання податкової вигоди, проте без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об`єкта оподаткування та несплати податків; згідно пояснень ОСОБА_1 - директора ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" - основного постачальника ТОВ "Ріверс ЛТД" вона не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД", договір з ТОВ "Ріверс ЛТД" та податкові накладні вона не підписувала; викладені обставини свідчать про укладення відповідачами правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою для стягнення з відповідачів усього отриманого ними за такими правочинами в доход держави.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 17.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016, у задоволенні позову відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що: фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "Оптторгсервіс" та ТОВ "Ріверс ЛТД" згідно договору поставки № 01/07 від 01.07.2009 підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; укладений між відповідачами правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину та є економічно виправданим; до правочинів, які мали місце у 2009 - 2010 роках, не підлягають застосування положення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони набрали чинності 01.01.2011; санкції, передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими і можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Перший заступник прокурора оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 17.05.2016 касаційну скаргу залишив без руху, а ухвалою від 29.06.2016 - касаційну скаргу Першого заступника прокурора повернув скаржнику.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.03.2018 заяву Генеральної прокуратури України про перегляд ухвало Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016 задовольнив, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016 скасував, а справу передав на розгляд до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: обставини, встановлені у справі № 2а-3740/12/1070, у розумінні частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України мають преюдиціальне значення для даної справи, тоді як суди, не надавши правової оцінки спірним правовідносинам, помилково не врахували висновки, викладені у постанові Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-3740/12/1070, згідно яких правочин між ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" та ТОВ "Ріверс ЛТД" вчинено всупереч вимогам цивільного законодавства, який не відповідає волі їх учасників (керівників), не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, у зв`язку з чим є недійсним в силу закону (нікчемним).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.05.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора, а ухвалою від 17.01.2022 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 18.01.2022.
Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела позапланову виїзну ТОВ "Ріверс ЛТД" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" за листопад - грудень 2009 року, результати якої оформлені актом від 10.06.2010 № 802/23-33011056, за висновками якого ТОВ "Ріверс ЛТД" були порушені вимоги частин першої, п`ятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого задекларований ТОВ "Ріверс ЛТД" податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" за періоди, які перевірялись, повинен бути зменшений до 0,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що згідно отриманих матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД", проведеної ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, результати якої оформлені актом, який отриманий Інспекцією 02.04.2010 за вх. № 1027/7, було встановлено, що згідно пояснень директора ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" вона не причетна до ведення фінансово-господарських відносин ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД", підписання документів у банківських установах та у нотаріуса здійснювалось за грошову винагороду.
Також, Інспекція провела позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Оптторгсервіс плюс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ "Ріверс ЛТД" за листопад - грудень 2009 року, січень - березень 2010 року, результати якої оформлені актом від 09.09.2010 № 1257/23/33130353, за висновками якого ТОВ "Оптторгсервіс плюс" були порушені вимоги частин першої, п`ятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого задекларований ТОВ "Оптторгсервіс плюс" податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ "Ріверс ЛТД" за періоди, які перевірялись, повинен бути зменшений до 0,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що за результатами проведеної перевірки основного постачальника ТОВ "Ріверс ЛТД" - ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" (акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (вх. № 1027/7 від 02.04.2010) встановлено відсутність поставок товару від ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" до ТОВ "Ріверс ЛТД" та від ТОВ "Ріверс ЛТД" до ТОВ "Оптторгсервіс плюс", а отже і відсутність укладання угод з метою настання реальних наслідків.
Зазначені обставини слугували підставою для звернення Інспекцією в порядку, передбаченому в абзацу 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та на підставі пункту 11 статті 10 цього Закону із даним позовом про стягнення з відповідачів в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з огляду на нікчемність таких правочинів.
У справі, що розглядається, суди встановили, що між ТОВ "Ріверс ЛТД" (продавець) і ТОВ "Оптторгсервіс плюс" (покупець) був укладений договір поставки № 01/07 від 01.07.2009, згідно якого продавець (ТОВ "Ріверс ЛТД") має поставити покупцю (ТОВ "Оптторгсервіс плюс") товар (скло біле UNIKROWN 0.0 діоптрій, діаметром 70 мм. n=1.523), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, номенклатура, якість та ціна якого мають бути визначені відповідно до наданих продавцем та прийнятих покупцем накладних та інших необхідних документів, що підтверджують якість та стан товару.