1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

справа №460/5748/21

провадження № К/9901/41647/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, прийняту 13 жовтня 2021 року, у складі колегії суддів: головуючого судді - Онишкевича Т.В., суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

І. Суть спору

1. У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" (далі - ТОВ "Укренергоресурс") звернулося до суду з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі також - ВДВС) в якому просило:

1.1. визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) від 13 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №65421534, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів боржника в межах ВП №65421534.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору від 02 вересня 2020 року пред`явлена до виконання поза строком, визначеним статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".

З посиланням на положення частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" позивач наголошував, що державним виконавцем не дотримано порядок прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.

Вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 02 вересня 2020 року, строк пред`явлення якої сплинув, а відтак постанова про відкриття виконавчого провадження від 13 травня 2021 року та відповідно постанови про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП №65421534 від 13 травня 2021 року прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню. За таких обставин, позивач просив позов задовольнити повністю.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. На виконанні у ВДВС перебував наказ №918/1890/13 від 26 січня 2018 року Господарського суду Рівненської області про погашення заборгованості ТОВ "Укренергоресурс" перед АТ "Державний ощадний банк України" (далі Банк) за договором мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №80-07 від 17 липня 2007 року в сумі 2 692 310,73 гривень та 761 312,73 доларів США.

4. 02 вересня 2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62899682 з примусового виконання вказаного наказу, у пункті 3 якої постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 76 131,27 доларів США і 269 231,07 гривень.

4.1. Одночасно 02 вересня 2020 року державним виконавцем у рамках цього ж виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення з ТОВ "Укренергоресурс" виконавчого збору в сумі 76 131,27 доларів США та 269 231,07 гривень.

5. 13 травня 2021 року державним виконавцем у межах ВП №628996825 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 3 частини 1 статті 37 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

6. Цього ж дня державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 65421534 з виконання постанови від 02 вересня 2020 року про стягнення з ТОВ "Укренергоресурс" виконавчого збору у сумі 76 131,27 доларів США та 269 231,07 гривень.

7. Окрім того, 13 травня 2021 року державним виконавцем в межах ВП №65421534 винесено постанови по розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів боржника у межах суми звернення.

8. ТОВ "Укренергоресурс" не погодилося із правомірністю постанов державного виконавця від 13 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №65421534, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника в межах ВП №65421534 та звернулося до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 29 червня 2021 року позов задовольнив в повному обсязі.

9.1. Визнав протиправними та скасував постанови Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відкриття виконавчого провадження ВП №65421534 від 13 травня 2021 року, арешт коштів боржника ВП №65421534 від 13 травня 2021 року та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №65421534 від 13 травня 2021 року.

9.2. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресур" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець 13 травня 2021 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 02 вересня 2020 року, тримісячний строк пред`явлення якої до виконання сплинув.

При цьому будь-яких доказів того, що виконавчий збір згідно з постановою про стягнення виконавчого збору від 02 вересня 2020 року до повернення виконавчого документа стягувачу АТ "Державний ощадний банк України" сплачений боржником повністю та/або частково матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Зважаючи на те, що строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 02 вересня 2020 року закінчився, державним виконавцем не дотримано процедури прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, визначеної частиною третьою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", правові підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №65421534 від 13 травня 2021 року з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№62899682 від 02 вересня 2020 року у державного виконавця були відсутні.

11. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2021 року скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та ухвалив нове, яким в позові відмовив.

12. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору відповідає вимогам статті 27 Закону "Про виконавче провадження" та винесена із дотриманням передбаченого для цього строку.

12.1. Позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування постанов ВДВС від 13 травня 2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника в межах ВП №65421534 є взаємопов`язаними та похідними від вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 13 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 65421534, тому в цій частині позовні вимоги також є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Не погоджуючись з рішенням суд апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

13.1. Так, автор скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував висновків щодо застосування положення частини першої статті 12, пункту 2 частини четвертої статті 4, частини четвертої статті 27, частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 127/2-1455/2010 (провадження № 61-4757св20), від 02 червня 2021 року у справі № 160/4481/20, від 21 січня 2021 року у справі № 640/3430/19 у подібних правовідносинах.

13.2. Просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

14. Верховний Суд ухвалою від 6 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. Представник Відділу ДВС подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

20. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

22. За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

23. Відповідно до приписів частин першої, другої та четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

24. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

25. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

26. За правилами частини шостої статті 27 закону № 1404-VIII у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

27. Згідно зі статтею 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

28. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

29. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

30. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

31. Відповідно до Закону № 1404-VIII Міністерством юстиції України 02 квітня 2012 року було прийнято наказ № 512/5, яким затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція № 512/5).

32. Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону № 1404-VIII.

33. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

34. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

35. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

36. З огляду на наведені норми Закону № 1404-VIII та положення Інструкції № 512/5 Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується у частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

37. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі 821/1109/17.

38. Окрім того, зазначене узгоджується з пунктами 20, 22 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, відповідно до яких повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

39. Отже, з наведеного вбачається що після повернення виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, у якому наводить суму стягнутої та залишок нестягненої суми виконавчого збору задля того, щоб відкоригувати послідуюче стягнення виконавчого збору, у разі повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання. Водночас, така сума стягнення аж ніяк не впливає на розмір виконавчого збору, який після внесення змін до статті 27 Закону № 1404-VIII стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

40. Таким чином, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 460/2478/19.


................
Перейти до повного тексту