ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 820/4188/17
адміністративне провадження № К/9901/46887/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 (суддя Бідонько А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя: Старосуд М.І., судді: Лях О.П., Яковенко М.М.) у справі № 820/4188/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.05.2017 №16-13-09, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у розмірі 55822,78грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.12.2017 позовні вимоги задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.02.2018 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 залишив без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України належне платнику податків нерухоме майно не є об`єктом оподаткування, адже позивач є сільськогосподарським товаровиробником, а належний йому об`єкт нерухомості є будівлею, призначеною для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Крім того суди визнали безпідставними посилання відповідача щодо неможливості віднесення позивача до переліку осіб, на яких розповсюджується пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України вимога про те, що сільськогосподарський товаровиробник має бути юридичною особою стосується платників єдиного податку 4 групи. Для всіх інших правовідносин сільськогосподарським товаровиробником може бути як фізична, так і юридична особа, яка є платником єдиного податку, так і та, що знаходиться на загальній системі оподаткування.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган вказує, що спірне податкове повідомлення - рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки позивач не підпадає під визначення сільськогосподарський товаровиробник, а тому не може бути особою, на яку розповсюджуються пільги по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, є платником єдиного податку 2 групи, одним із видів діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15.04.2008 є власником нежитлових будівель (комплексу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також в матеріалах справи міститься довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, видана відділом Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області №97-20.20.-0.3-324/2-16 від 05.02.2016 про те, що у власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки загальною площею 27,7802 га, які розташовані на території Задонецької сільської ради, цільове призначення яких є сільськогосподарське призначення.
В свою чергу податковим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення №16-13-09 від 15.05.2017, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у розмірі 55822,78грн.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з такого.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України.
Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою ж оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової