iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 560/4291/19

адміністративне провадження № К/9901/30271/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року (суддя Матущак В.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (судді: Матохнюк Д.Б. (головуючий), Біла Л.М., Шидловський В.Б.) у справі №560/4291/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атоммонтажсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атоммонтажсервіс" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Атоммонтажсервіс") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2019:

- №0008841403 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 3135592,50 грн, у тому числі 2508474,00 грн за податковими зобов`язаннями та 627118,50 грн за штрафними санкціями;

- №0008851403 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 1407076,25 грн, у тому числі 1125661,00 грн за податковими зобов`язаннями та 281415,25 грн за штрафними санкціями;

- №0008861403 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 1761935,21 грн, у тому числі 1409548,17 грн за податковими зобов`язаннями та 352387,04 грн за штрафними санкціями;

- №0008871403 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваних юридичними особами, які є власниками об`єктів, на суму 7818,15 грн, у тому числі 6254,52 грн за податковими зобов`язаннями та 1563,63 грн за штрафними санкціями;

- №0008881403 форми "ПС" про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн;

- №0010001304 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 9108,63 грн, у тому числі 4264,77 грн за податковими зобов`язаннями, 3186,58 грн за штрафними санкціями та 1657,28 грн пені;

- №0009991304 форми "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 109215,23 грн, у тому числі 51177,24 грн за податковими зобов`язаннями, 38238,93 грн за штрафними санкціями та 19799,06 грн пені;

- №0009981304 форми "ПС" про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій контролюючого органу та безпідставністю висновків акту перевірки про порушення Товариством вимог податкового законодавства, оскільки такі висновки базуються виключно на припущеннях та не підтверджені доказами, натомість у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують правомірність формування даних податкового обліку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, позов Товариства задоволено в повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Рішення судів обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Суди при прийнятті рішень, зокрема, дійшли висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0008841403, яким збільшено грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3135592,50 грн, оскільки:

- у позивача відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Сталь-М" в сумі 60145,00 грн та перед ДП "Житомирська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро" в сумі 153637,77 грн, що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків. Кредиторська заборгованість виникла внаслідок помилки у бухгалтерському обліку ТОВ "Атоммонтажсервіс";

- відсутні порушення з боку позивача в частині не віднесення до складу доходів господарських операцій з надання робіт (послуг) покупцям - нерезидентам, т.ч.: VF.a.s. (Чеська Республіка) в сумі 8884542 грн та "SKODA JS a.s." (Чеська Республіка) в загальній сумі 62712 грн.

Протипраність податкового повідомлення-рішення №0008851403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1407076,25 грн суди обґрунтували тим, що:

- між ТОВ "Атоммонтажсервіс" та TOB "ЕМВ- ЕНЕРГО" укладено Договір підряду на виконання монтажних робіт №02.15.021.08 від 02.08.2016, послуги надані згідно вказаного договору підпадають під визначення підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (постачання послуг), а не підпункту 14.1.183 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, що визначає поняття послуги з надання персоналу. Отже твердження відповідача про те, що ТОВ "Атомонтажсервіс" занижено податкові зобов`язання з ПДВ в результаті не віднесення до об`єкта оподаткування ПДВ операцій постачання послуг з надання персоналу покупцю, який зареєстрований суб`єктом господарювання на митній території України, документально та нормативно не підтверджено;

- господарські операції ТОВ "Атоммонтажсервіс" та ТОВ "Альп-пром 1" в межах договору підряду передбачали виконання робіт з виготовлення арматурних каркасів. Згідно актів виконаних робіт підрядником передано роботи з виготовлення арматурних каркасів, а не поставка товару - арматурних каркасів, як стверджує контролюючий орган, а відтак позивач обґрунтовано відніс до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними виписаними на його користь контрагентом ТОВ "Альп-пром 1" з номенклатурою постачання "виконані роботи";

- у позивача відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Сталь-М" в сумі 60145,00 грн, що підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків. Вказана заборгованість виникла внаслідок допущеної позивачем помилки у бухгалтерському обліку.

Безпідставно також було збільшено позивачу і грошові зобов`язання з орендної плати, згідно оскаржуваного податкового повідомлення рішення №"0008861403, оскільки до договору про оренду земельної ділянки №б/н від 09.09.2008 не вносились відповідні зміни про розмір орендної плати. Тому нарахувати та сплачувати орендну плату за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не було жодних підстав. Крім того, орендар 20.10.2017 подав заяву про відмову від п`яти земельних ділянок і передав їх орендодавцю, а 20.03.2018 ТОВ "Атоммонтажсервіс" подав заяву про відмову ще від двох земельних ділянок і також передав їх орендодавцю.

Також суди дійшли висновку про безпідставність прийняття податкових повідомлень-рішень №0009991304 та №0010001304, оскільки відповідач в акті перевірки від 0445/22-01-14-03/30563645 від 12.06.2019 зробив виключно посилання на норми законодавства, яке регулює порядок сплати податку з доходів фізичних осіб та фактично дійшов висновку про заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 51117,24 грн без чіткого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.07.2019 №000998130, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн, суди зазначили, що його прийняття пов`язано з неподанням звітності внаслідок виплати вищенаведених доходів на користь фізичних осіб, а оскільки судом визнано безпідставним необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб, тому застосування штрафу в розмірі 1020 грн також є безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено планову документальну перевірку ТОВ "Атоммонтажсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з метою правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої оформлено акт перевірки №0445/22-01-14-03/30563645 від 12.06.2019 та встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, пункту 5, підпункту 6.1 пункту 6, пунктів 7, 8, 10, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, пунктів 5, 7, 11, 17, 18, 27 П(С)БО №16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318, наказу Міністерства фінансів України "Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій" 30.11.1999 №291, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 508 474 грн, в т.ч. у: 2018 році в сумі 2564891 грн (ІІІ кварталі 2018 в сумі 302703 грн, ІV кварталі 2018 в сумі 2262188 грн); завищено податок на прибуток у 2016 в сумі 56 417 грн.

- пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, статті 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 №21, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1125661 грн (занижено на 1384200 грн та завищено на 258 539 грн);

- підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки всього на суму 7064,11 грн, в т.ч. у: 2016 в сумі 809,58 грн, 2017 в сумі 1880,00 грн, 2018 в сумі 4374,53 грн;

- пункту10.2-1, статті 10, пункту 288.5 статі 288 Податкового кодексу України, а саме занижено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 2763598,83 грн, в т.ч. за: 2016 в сумі 1354050,66 грн., 2017 в сумі 1302429,12 грн, 2018 в сумі 107119,5 грн в результаті незастосування ставки податку, встановленою місцевою радою.

- пункту 46.1 статті 46, пункту 49.1, пункту 49.2, пункту 49.19 статті 49 Податкового кодексу України, Постанови КМУ "Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг" від 27.12.2010 № 1233, а саме не подано звіт про суми податкових пільг за 2018 рік;

- підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.9, 3.11, 4.2, 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556;

- пункту 171.2 статті 171, підпункту 164.2.2, пункту 164.2 статті 164, пункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.2, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 розділу XX Податкового кодексу України платником, як податковим агентом до або під час виплати доходу не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 51177,24 грн, військовий збір в загальній сумі 4264,77 грн з виплат, нарахованих та виплачених платникам податку відповідно до умов цивільно-правових договорів разом в сумі 290017,98 грн;

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свої вимоги в частині порушення судами пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник обґрунтовує тим, що суди при прийнятті рішень не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі №826/13307/18, від 08 вересня 2020 року у справі №814/1048/17, від 26 червня 2018 року у справі №804/5687/15, від 11 червня 2019 року у справі №826/17049/16.

В частині порушення пункту 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі контролюючий орган зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України щодо відшкодування витрат у зв`язку з відрядженням фізичних осіб, які виконували роботи (надавали послуги) на підставі укладених цивільно - правових договорів.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Щодо податкового повідомлення - рішення від 17.07.2019 №0008841403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 3135592,50 грн, у тому числі 2508474,00 грн за податковими зобов`язаннями та 627118,50 грн за штрафними санкціями.

Як встановлено судами та вбачається з акту перевірки підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", пункту 5, підпункту 6.1 пункту 6, пунктів 7, 8, 10, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", пунктів 5, 7, 11, 17, 18, 27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 508 474 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним:

- заниження доходів за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності склало 3498785 грн (3650159 грн - 151374 грн). В результаті невідповідності даних бухгалтерського обліку щодо фактично отриманих доходів та понесених витрат показникам, задекларованим платником у фінансовій звітності, позивачем занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 2826244 грн (3498785 грн - 672541 грн), та відповідно, не сплачений податок на прибуток в сумі 508723 грн;

- занижено показник у рядку "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про Фінансові результати (Форма №2) на загальну суму 8947254 грн в результаті не віднесення до складу доходів господарських операцій з надання робіт (послуг) покупцям - нерезидентам, т.ч.: VF.a.s. (Чеська Республіка) в сумі 8884542 грн, "SKODA JS a.s." (Чеська Республіка) в загальній сумі 62712 грн;

- занижено у четвертому кварталі 2018 року інші операційні доходи в сумі 2809035 грн, в результаті віднесення до їх складу зобов`язання - кредиторської заборгованості в загальній сумі 2809035 грн, що не підлягає погашенню на дату балансу.

Всього в результаті встановлених порушень при формуванні доходів та витрат занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 14582533 грн (8947254 грн. + 2809035 грн + 2826244 грн). При цьому враховано, що позивачем у 2018 році задекларовано також різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму 648796 грн, тому за результатами перевірки до бюджету донараховано податок на прибуток в сумі 2508474 грн ((14583533 грн - 648796 грн) х 18%).

Також суди задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане вище податкове повідомлення - рішення дійшли висновку, що:

Колегія суддів вважає такі висновки судів частково правильними з огляду на наступне.

11.1. Щодо кредиторської заборгованості.

Відповідно до вимог пункту підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290).

Згідно зі статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Щодо кредиторської заборгованості перед ТОВ "Сталь-М" та ДП "Житомирська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро" суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо безпідставності визначення позивачу податку на прибуток за вказаними правовідносинами, з огляду на встановлений факт відсутності кредиторської заборгованості, яка фактично виникла через допущені позивачем помилки в бухгалтерському обліку.

Вказаного факту контролюючим органом не спростовується, касаційна скарга відповідних доводів не містить.

Касаційна скарга обґрунтована виключно не проведенням Товариством відповідного коригування податкової звітності на підставі статті 50 Податкового кодексу України та з урахуванням положень Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року № 137. За позицією контролюючого органу, оскільки позивачем допущено помилки у бухгалтерському обліку, то позивач мав би провести відповідне коригування податкової звітності, чого всупереч вимог законодавства проведено не було, а відтак грошові зобов`язання донараховано обґрунтовано.

Проте колегія суддів вказує, що наявність допущених помилок в бухгалтерському обліку не є підставою для висновку про вчинення позивачем податкового правопорушення, яке призвело до збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток. Підставою для донарахування грошових зобов`язань була саме наявність кредиторської заборгованості, яка, як встановлено судами, фактично у Товариства була відсутня. При цьому контролюючим органом не було доведено, що така кредиторська заборгованість була віднесена позивачем до складу податкових зобов`язань, які вплинули на визначення результату до оподаткування.

Отже донарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 38 480,90 грн (213 782,77*18%) по господарських операціях з ТОВ "Сталь-М" (60145,00 грн) та ДП "Житомирська механізована колона" ПАТ "Київсільелектро" (153 637,77 грн) є безпідставним.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно висновків акту перевірки позивачем занижено інші операційні доходи в сумі 2809035 грн, в результаті віднесення до їх складу зобов`язання - кредиторської заборгованості в загальній сумі 2809035 грн, що не підлягає погашенню на дату балансу по ряду інших контрагентів, проте касаційна скарга контролюючого органу в зазначеній частині жодних доводів та обґрунтувань не містить, а відтак судом касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій в зазначеній частині не переглядаються.

11.2 Щодо заниження позивачем об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 2826244 грн (3498785 грн - 672541 грн), та відповідно, не сплаченого податку на прибуток в сумі 508723 грн в результаті невідповідності даних бухгалтерського обліку щодо фактично отриманих доходів та понесених витрат показникам, задекларованим платником у фінансовій звітності.

З аналізу судових рішень вбачається, що судами проведено загальний опис порушень, що призвели до заниження позивачем об`єкту оподаткування податком на прибуток. При цьому фактично судами не було проаналізовано жодних документів бухгалтерського та податкового обліку, не було надано оцінки висновкам контролюючого органу, що наведені в акті перевірки. В судових рішеннях не наведено належних підстав, правового та документального обґрунтування (відсутні посилання на конкретні первинні документи, зведені облікові документи) за яких суди дійшли висновку про відсутність заниження позивачем об`єкту оподаткування, а відповідно і скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в зазначеній частині.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина третя статті 8 Закону №996-XIV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частинами третьою та четвертою статті 9 Закону №996-XIV встановлено, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (частина восьма статті 9 Закону №996-XIV).

Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73 (далі - НП(с)БО 1).

За визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І НП(с)БО 1 фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (пункт 1 розділу ІІ НП(с)БО 1).

Один із принципів підготовки фінансової звітності закріплено у пункті 1 розділу ІІІ НП(с)БО 1, відповідно до якого інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації.

Крім того, фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності (пункт 3 розділу ІІІ НП(с)БО 1).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ НП(С)БО 1 у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

З аналізу наведених правових положень слідує, що обрахунок об`єкта оподаткування здійснюється на підставі даних фінансової звітності, що має бути складена платником податків із дотриманням правил бухгалтерського обліку, встановлених на національному рівні або відповідно до міжнародних стандартів. В свою чергу, відображення результатів господарської діяльності платника податків у фінансовій звітності має здійснюватись лише на підставі відповідних первинних документів, що складаються за наслідками господарської операції у разі реального руху активу. При цьому за загальним правилом повне та достовірне відображення платником податків результатів господарської діяльності виключає наявність розбіжностей між первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку та даними фінансової звітності.

Всупереч вимог принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, суди не встановили, чи правильно (у повній мірі/достовірно) позивач на

................

Перейти до повного тексту