ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа №620/6160/20
адміністративне провадження № К/9901/38082/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фермерського господарства "СВ Зоряне" до Головного управління ДПС в Чернігівській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів Губської Л.В., Степанюка А.Г.),
УСТАНОВИВ:
ФГ "СВ Зоряне" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Чернігівській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року позов було задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом встановлено для усунення недоліків, а саме, сплати судового збору у сумі 9459 грн, десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Пізніше Головне управління ДПС у м.Києві подало до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року відмовлено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у продовженні процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві повернуто особі, яка її подала.
04 червня 2021 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Одночасно заявник ставить питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що не сплив річний строк на подачу апеляційної скарги, та відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок пропуску строку звернення з нею та несплати судового збору за її подання.
19 липня 2021 року на виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано платіжне доручення від 12 липня 2021 року №1111 про сплату судового збору у сумі 9459 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд виходив з того, що станом на 27.07.2021 інші недоліки апеляційної скарги, зокрема щодо наведення поважних причин пропуску строку її подання, апелянтом не усунуті.
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу на новий апеляційний розгляд. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Указує, що судом безпідставно не враховано те що податковий орган строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку визначеного КАС України.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив скаргу без руху та запропонував ГУ ДПС подати клопотання про поновлення процесуального строку та докази сплати судового збору. Відповідачем, однак, ця пропозиція суду була проігнорована. На усунення недоліків апеляційної скарги ГУ ДПС подало платіжне доручення про сплату судового збору, вимоги ж ухвали від 29 червня 2021 року щодо необхідності подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження виконанні не були, що і стало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 299 КАС.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Посилання скаржника у касаційній скарзі на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником рішеннях Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.
Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відповідно до частин першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-