ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 320/898/19
адміністративне провадження № К/9901/24940/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібзавод № 3" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді- Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Горяйнова А.М., суддів: Костюк Л.О., Чаку Є.В.)
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібзавод № 3" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якого є (правонаступник Головного управління ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22 листопада 2018 року № 0034711402, № 0034701402, № 0034691402.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, адміністративний позов задовольнив повністю.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що податковим органом жодним чином не доведено, що операції між позивачем та контрагентом, є недійсними та/або такими, що не пов`язані з отриманням доходу, не наведено вагомих доказів та аргументів для обґрунтування своєї позиції, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
01 жовтня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга податкового органу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №320/898/19 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
29 жовтня 2020 року справа № 320/898/19 надійшла до Верховного Суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 320/898/19 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме суди попередніх інстанцій застосували норми а саме: п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, підпункту п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі №810/2363/13-а.
Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №320/898/19, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
Зокрема скаржник зазначає, що з акту перевірки вбачається здійснення Товариством з обмежено відповідальністю "Продсістем Компані", Товариством з обмеженою відповідальністю "Прометей Голд" нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу позивача у зв`язку з відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту Товариству з обмежено відповідальністю "Продсістем Компані", Товариству з обмеженою відповідальністю "Прометей Голд" від постачальників реального джерела походження, які реалізовані позивачем, згідно наданих до перевірки документів, складених з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац 8 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями).
Податковий орган указує, що внаслідок порушень податкового законодавства з визначення повноти нарахування податку на додану вартість відбулося заниження податку на додану вартість за червень 2017 р. на 391 109 грн. та заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податного періоду за серпень 2016 р. на суму 306 868 грн., за червень 2017 р. на 117 064 грн., за вересень 2017 р. на суму 814 370 грн.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Головне управління ДПС у Київській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" за квітень, червень, вересень 2017 року, ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОД" за серпень, вересень 2016 року, з податку на прибуток з ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" за 2017 рік та ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОД" за 2016 рік, за підсумками якої складений акт від 29 жовтня 2018 року № 163/10-36-14-02-13/00378038.
На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2018 року:
- № 0034691402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4432722 грн, з яких 2955148 грн 00 коп. - за податковим зобов`язанням та 1477574 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0034701402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 586664 грн, з яких 3912109 грн 00 коп. - за податковим зобов`язанням та 195555 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0034711402, яким позивачу зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1238302 грн 00 коп.
Указані рішення контролюючого органу були оскаржені до ДФС України, однак рішенням від 11 лютого 2019 року № 6795/6/99-99-11-04-01-25 залишені без змін.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 22 листопада 2018 року № 0034711402, № 0034701402, № 0034691402, ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними і скасування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Між ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" та ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" було укладено договір поставки № 040417-3X33 від 4 квітня 2017 року. За умовами вказаного договору ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" зобов`язувалося передати у власність товар - сільськогосподарську продукцію, яка визначається сторонами у специфікаціях.
Згідно зі специфікаціями № 2 від 03 травня 2017 року та № 3 від 20 вересня 2017 року ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" зобов`язувалося поставити ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" олію соняшникову нерафіновану за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивач надав копії видаткових накладних № 10 від 4 квітня 2017 року, № 11 від 15 квітня 2017 року, № 12 від 18 квітня 2017 року, № 67 від 16 червня 2017 року, № 76/1 від 16 червня 2017 року, № 76/2 від 16 червня 2017 року, № 76/3 від 16 червня 2017 року, № 76/4 від 16 червня 2017 року, № 111 від 29 вересня 2017 року, № 112 від 29 вересня 2017 року, № 113 від 29 вересня 2017 року, № 114 від 29 вересня 2017 року, № 115 від 29 вересня 2017 року, № 116 від 29 вересня 2017 року, № 117 від 29 вересня 2017 року, № 118 від 29 вересня 2017 року, № 119 від 29 вересня 2017 року, № 120 від 29 вересня 2017 року.
Також між ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" та ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" складені акти прийому-передачі олії соняшникової нерафінованої № 1 від 14 квітня 2017 року, № 2 від 15 квітня 2017 року, № 3 від 18 квітня 2017 року, № 1 від 16 червня 2017 року, № 2 від 16 червня 2017 року, № 1 від 29 вересня 2017 року, № 2 від 29 вересня 2017 року, № 3 від 29 вересня 2017 року, № 4 від 29 вересня 2017 року, № 5 від 29 вересня 2017 року, № 6 від 29 вересня 2017 року, № 7 від 29 вересня 2017 року, № 8 від 29 вересня 2017 року, № 9 від 29 вересня 2017 року, № 10 від 29 вересня 2017 року.
В акті перевірки від 29 жовтня 2018 року № 163/10-36-14-02-13/00378038 контролюючий орган зазначає, що вказані документи оформлені не належним чином, адже у них відсутні посилання на реквізити довіреності, згідно з якою представник ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" був уповноважений приймати товар від постачальника.
Надаючи правову оцінку зазначеному доводу, колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вимоги до змісту первинних документів визначені у частині другої статті 9 указаного Закону. Зазначена норма права передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши копії видаткових накладних та актів прийому-передачі, колегія суддів установила, що у них зазначені особистий підпис та прізвище особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції - ОСОБА_1 .
На підтвердження фактичної участі ОСОБА_1 в підписанні первинних документів за місцем передачі товару - м. Миколаїв, ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" надало суду копії наказів про відрядження, посвідчень про відрядження, звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
За таких обставин колегія суддів уважає, що позивач належними доказами підтвердив фактичну участь представника товариства у прийманні-передачі товару за місцем його відвантаження, а саме - на складі за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 .
У свою чергу ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" здійснило перерахування ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" грошових коштів у розмірі 17859776 грн 44 коп., на підтвердження чого надало суду банківські виписки. Заборгованість по взаєморозрахунках з ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" у позивача відсутня.
Придбаний у ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" товар позивач передав на комісію для його продажу за межі митної території України за договорами комісії, що укладені з ТОВ "Канкар", ТОВ "AB МАСТЕР", ТОВ "ТЕХНО-КОНСОЛЬ".
Так, за договором комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції № 050417-3X33 від 05 квітня 2017 року, який укладено позивачем з ТОВ "Канкар", комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції (олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку) за межами України.
Відповідний товар було передано на комісію згідно з актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції на комісію від 14 квітня 2017 року, від 15 квітня 2017 року, від 18 квітня 2017 року. В актах зазначено, що передача товару на комісію відбувалася за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Передачу товару здійснював представник ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" начальник МХС ОСОБА_1
Згідно зі звітом комісіонера від 30 квітня 2017 року № 1, отриманий на комісію товар експортовано згідно з ВМД від 27 квітня 2017 року № UA504120/2017/103453 компанією Aptenod Limited (Кіпр) за контрактом від 6 квітня 2017 року № 06-04.
За договором комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції № 150517-ЗХЗЖЗ від 15 травня 2017 року, що укладений з ТОВ "AB МАСТЕР", позивач доручив комісіонеру здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції (олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку) за межами України.
Товар передано на комісію згідно з актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції на комісію від 16 червня 2017 року. У вказаному акті зазначено, що передача товару на комісію відбувалася за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Передачу товару здійснював представник ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" начальник МХС ОСОБА_1
Згідно зі звітом комісіонера від 15 травня 2017 року № 1 отриманий на комісію товар було експортовано згідно з ВМД від 28 червня 2017 року № UA504120/2017/104950 компанією Оrexim Tradiog Limited (Мальта) за контрактом № 2405 від 24 травня 2017 року.
За договором комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції № 250917-3X3№3/TK від 25 вересня 2017 року, який укладено з ТОВ "ТЕХНО-КОНСОЛЬ", позивач доручив комісіонеру здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції (олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку) за межами України.
Товар передано на комісію згідно з актом прийому-передачі сільськогосподарської продукції на комісію б/н від 29 вересня 2017 року. У вказаному акті зазначено, що передача товару на комісію відбувалася за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Передачу товару здійснював представник ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" начальник МХС ОСОБА_1
Згідно зі звітом комісіонера № 1 від 25 вересня 2017 року отриманий на комісію товар експортовано згідно з ВМД № UA504120/2017/109416 від 17 листопада 2017 року компанію NETAR TURIZM TICARET SANAYI VE PAZ. LTD STI (Туреччина) за контрактом № 250917від 29 вересня 2017 року.
Дослідивши зазначені документи, суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано дійшли висновку, що ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" підтвердило придбання олії соняшникової нерафінованої у ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ", а також її використання у власній господарській діяльності шляхом продажу із залученням комісіонерів.
Заперечення контролюючого органу проти формування позивачем податкового кредиту та витрат за підсумками господарських операцій з ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" полягають у тому, що згідно з даними автоматизованої системи митних оформлень "Інспектор" експортований товар "Олія соняшникова сира, нерафінована, ДСТУ 4492:2005, наливом" була вироблена у 2017 році ТОВ ФІРМА "ОЛІС ЛТД", ТОВ ЗОК "Агро-Альянс".
Разом з тим ТОВ ЗОК "Агро-Альянс" у період з грудня 2016 року по вересень 2017 року, згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість, господарську діяльність не здійснювало та податкові накладні щодо реалізації будь-яких товарів, робіт чи послуг не реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіряючи обґрунтованість висновку податкового органу щодо незаконного формування позивачем податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ", колегія суддів виходить із того, що відповідності до абз. 1 частини третьої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також колегія суддів, керуючись частиною п`ятою статті 242 КАС України, враховує правові висновки Верховного Суду щодо оцінки доводів контролюючого органу про неможливість здійснення господарських операцій.
Так, у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 2040/5325/18 зазначено, що не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.
За висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 24 березня 2020 року у справі № 814/1781/15, будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 820/659/17, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.
Колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган фактично не ставить під сумнів можливість придбання товару позивачем саме у його контрагента - ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ". Відповідач посилається на неможливість встановлення джерела походження товару з огляду на те, що особа, яка зазначена його виробником, протягом тривалого часу не здійснювала господарської діяльності. Разом з тим контролюючий орган не перевіряв джерело походження товару у ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ", адже в акті перевірки відсутні посилання на те, чи був такий товар придбаний у ТОВ ЗОК "Агро-Альянс", чи в іншого товариства.
Також колегія суддів ураховує, що контролюючий орган не заперечує фактичну наявність товару та здійснення його експорту. Посилаючись на неможливість виготовлення олії соняшникової саме ТОВ ЗОК "Агро-Альянс", контролюючий орган не встановив дійсного виробника такої продукції та не довів, що у первинних документах ймовірно недостовірну інформацію про виробника товару зазначили саме ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" чи ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ".
З огляду на викладене колегія суддів уважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на неможливість встановлення ланцюга постачання товару, як на підставу для висновку про відсутність фактичного здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ".
В акті перевірки від 29 жовтня 2018 року № 163/10-36-14-02-13/00378038 міститься також посилання на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року у справі № 204/783/18.
Уазаним судовим рішенням слідчим органам надано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме - матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Сонячна Крихта".
У мотивувальній частині ухвали суду від 07 лютого 2018 року зазначено, що від Управління СБ України у Дніпропетровській області та з матеріалів досудового розслідування отримані фактичні дані про незаконну діяльність групи осіб, які в період 2016-2017 років, діючи на території Дніпропетровської області, зареєстрували (перереєстрували) на підставних осіб ряд суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі: ТОВ "Канкар", ТОВ "Продсістем Компані", ТОВ "АВ Мастер" і використали їх реквізити для здійснення зовнішньоекономічних операції, шляхом укладання договорів комісії з рядом підприємств реального сектору економіки та здійснення експортних операцій сільськогосподарської продукції за контрактами з офшорними компаніями, при цьому валютні кошти в якості оплати за вказану продукцію на адресу резидентів від офшорних компаній не поступали, а підприємства-експортери будь-яких відрахувань до державного бюджету не здійснювали, що призвело до ненадходження до бюджету України грошових коштів у особливо великих розмірах.
Водночас зазначена в ухвалі Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року у справі № 204/783/18 інформація щодо обставин створення та діяльності ТОВ "Продсістем Компані" є предметом перевірки у кримінальному провадженні № № 32016041640000036 від 17 травня 2016 року (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України), а не встановленим фактом.
Підстави звільнення від доказування визначені у статті 78 КАС України. Згідно з частиною шостою статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року у справі № 204/783/18 не звільняє відповідача від обов`язку доказування своїх висновків про незаконність діяльності ТОВ "Продсістем Компані".
Разом з тим Головне управління ДПС у Київській області не надало доказів на підтвердження обставин, викладених у вказаному судовому рішенні.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними доказами підтвердив фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ "Продсістем Компані", а доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення таких операцій є необґрунтованими.
Щодо правовідносин ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" та ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОД" судом встановлені такі обставини.
Між вказаними товариствами було укладено договір купівлі-продажу № 3016/08-1 від 30 серпня 2016 року. За умовами вказаного договору ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОД" зобов`язувалося передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію, зазначену в додатках (товар). Згідно з додатком № 1 до зазначеного договору предметом поставки був ячмінь 3 класу, не насіннєвий, українського походження, врожаю 2016 року, у кількості - 482,00 тон +/- 5 %, загальна вартість товару з ПДВ 1749660 грн 00 коп., сума ПДВ 291610 грн 00 коп. Товар підлягав поставці покупцю зі складу продавця за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
На підтвердження фактичного отримання товару позивач надав до суду видаткову накладну № РН-0000775 від 31 серпня 2016 року та акт прийому-передачі № 01 від 31 серпня 2016 року ячменю 3 класу в кількості 507,220 тон. Місцем приймання-передачі товару була Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
Товар, що був придбаний у ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОД", позивач у подальшому передав на комісію для його продажу за межі митної території України за договором комісії № 30/08-1 від 30 серпня 2016 року, що укладений із ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ТРЕЙД".
За умовами вказаного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснити від свого імені та за рахунок комітента реалізацію товару на експорт.
Передача товару на комісію здійснювалася за актами прийому-передачі № 1 від 31 серпня 2016 року, № 2 від 1 вересня 2016 року, № 3 від 2 вересня 2016 року, які складені за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
Згідно зі звітом комісіонера від 25 жовтня 2016 року отриманий на комісію товар було експортовано за вантажною митною декларацією № 504050000/2016/302720 від 21 жовтня 2016 року компанією PLC "Stanford" (Велика Британія) за контрактом № 30-16/08-1 від 30 серпня 2016 року.
Висновок контролюючого органу про неможливість здійснення зазначеної господарської операції ґрунтується на тому, що згідно з листом ДП "Держреєстри України" від 15 березня 2018 року ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" ніколи не було підключеним до ОР в якості зернового складу. Також у вказаному листі зазначено, що ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" зберігало на складі ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ЕЛЕВАТОР" за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3 ячмінь 3 класу вагою 215,12 тон. У зв`язку з цим відповідач наполягає на тому, що ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" не могло здійснити поставку та передачу ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" ячменю вагою 507,22 тон за вказаною адресою.
Надаючи правову оцінку зазначеному доводу, колегія суддів враховує, що господарські операції, пов`язані з поставкою і зберіганням ячменя 3 класу мали місце у серпні-вересні 2016 року. Отже, інформація, викладена у листі ДП "Держреєстри України" від 15 березня 2018 року, буде мати значення для розгляду і вирішення справи лише у випадку, якщо вона стосується періоду, який включає в себе серпень та вересень 2016 року.
Разом з тим, копія такого листа до суду не надана, а зі змісту акту перевірки від 29 жовтня 2018 року № 163/10-36-14-02-13/00378038 неможливо встановити за який саме період було надано інформацію про кількість зерна, яке ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" зберігало за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3.
Крім того, згідно з приєднаними до матеріалів справи письмовими доказами, ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ЕЛЕВАТОР" не було учасником правовідносин, пов`язаних з укладенням і виконанням договору купівлі-продажу № 3016/08-1 від 30 серпня 2016 року. Сторонами такого договору були ПАТ "Запорізький хлібзавод № 3" та ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОЛД".
За таких обставин порівняння кількості ячменю, яку ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОЛД" передавало на зберігання ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ЕЛЕВАТОР" (215,12 тон) з кількістю ячменю, яку ТОВ "ПРОМЕТЕЙ-ГОЛД" реалізувало позивачу (507,22 тон) у серпні-вересні 2016 року, колегія суддів вважає необґрунтованими.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи та докази, які покладені Головним управлінням ДПС у Києві в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими.
Суд уважає безпідставними посилання заявника касаційної скарги на висновки Верховного Суду, які за позицією відповідача, не враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, висловлені у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі №810/2363/13-а, оскільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.
Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.
Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Управління слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.