1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 520/14215/19

адміністративне провадження № К/9901/12215/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 520/14215/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу

за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мосін Андрій Володимирович,

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, ухвалене суддею Старосєльцевою О.В.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, ухвалену колегією у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Чалого І.С., Бершова Г.Є.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач ГУ НП в Харківській області), де просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати окрему частину індивідуального акту - наказу ГУ НП в Харківській області від 26 листопада 2019 року № 1168 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області" в частині оголошення суворої догани заступнику начальника слідчого відділення Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог позивач указав, що наказом ГУ НП в Харківській області від 26 листопада 2019 року № 1168 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області" за допущення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VIII, та вимог пункту 1 Розділу III Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14 квітня 2016 року № 296 (далі - Інструкція № 296), позивачу оголошено сувору догану. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. На думку позивача, відповідачем ставиться у провину позивача порушення пункту 1 розділу III Інструкції № 296 щодо не забезпечення зберігання кримінальних проваджень в сейфах або металевих ящиках, однак при висуненні зазначеного ствердження відповідач, в порушення вимог пункту 4 Розділу V Положення проведення службового розслідування, не врахував те, що останній не має в розпорядженні і не забезпечений Державою зазначеним майном (сейфами та металевими ящиками для зберігання кримінальних проваджень), та з об`єктивних причин не мав можливості виконати припис вказаного нормативно-правового акту. Зазначає, що вимога щодо зберігання кримінальних проваджень висувається до слідчих, які здійснюють досудове розслідування в кримінальних провадженнях вказаної категорії, а позивач за своєю посадою та процесуальним статусом відноситься до керівника органу досудового розслідування.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції) з 01 серпня 2002 року, з 07 листопада 2015 року - в Національній поліції України.

3.1. Наказом ГУНП в Харківській області від 26 грудня 2016 року № 587о/с майора поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника начальника слідчого відділення Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділення Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

3.2. Відповідно до наказу Національної поліції України від 11 квітня 2016 року № 305 "Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю" керівники ГУНП в областях зобов`язані організувати діяльність мобільних груп з метою перевірки службової діяльності підпорядкованих підрозділів. Цим наказом надано право безперешкодного цілодобового доступу до службових приміщень у тому числі на використання фото-, відеозйомки.

3.3. Наказом ГУ НП в Харківській області від 15 січня 2019 року № 51 "Про організацію роботи постійно діючої мобільної групи з контролю за дотриманням стану дисципліни та законності в підрозділах ГУНП в Харківській області" створено та організовано діяльність мобільної групи, визначено повноваження щодо перевірки службової діяльності, серед яких і застосування фото-, відеозйомки з метою фіксування порушень службової діяльності.

3.4. За приписом від 03 травня 2019 року № 2722/119/01/12-2019 підполковник поліції Діденко О.Г. уповноважений здійснювати профілактику, виявляти та запобігати порушенням поліцейськими принципів роботи поліції, неналежного виконання ними своїх повноважень, режиму таємності, належного порядку в службових приміщеннях, сейфах, правил зберігання речових доказів та інше. Підполковник поліції Діденко О.Г. має право безперешкодного цілодобового доступу до службових приміщень ГУ НП в Харківській області, а також при проведені перевірки має право застосовувати фото-, відеозйомку. Припис був дійсний до 31 грудня 2019 року.

3.4. З графіку перевірок мобільною групою в складі працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області підрозділів ГУ НП в Харківській області з 11 жовтня 2019 року по 14 жовтня 2019 року слідує, що підполковник поліції Діденко О.Г. та старший лейтенант поліції Чернишов О.О. 12 жовтня 2019 року були задіяні у складі мобільної групи.

3.5. Згідно доповідної записки від 17 жовтня 2019 року про результати перевірки Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області (далі - Дергачівський ВП ГУ НП в Харківській області), 12 жовтня 2019 року на виконання вимог зазначеного наказу ГУ НП в Харківській області від 15 січня 2019 року № 51, здійснено перевірку Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області. Зі змісту доповідної записки слідує, що під час перевірки службових приміщень Дергачівського ВП встановлено, що у замку дверей до кабінету заступника начальника ВП підполковника поліції Корх І.І, та ОСОБА_1 (позивача) вставлений ключ та двері відчинені. Під час огляду кабінетів встановлено, що у кабінеті позивача знаходиться велика кількість кримінальних проваджень, які перебувають без нагляду.

3.6. 22 жовтня 2019 року наказом ГУ НП в Харківській області № 1773 призначено службове розслідування відносно поліцейських Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

3.7. Відповідно витягу з висновку дисциплінарної комісії від 20 листопада 2019 року: у ході проведеного службового розслідування за фактом залишення ключа у замку дверей до кабінетів заступника начальника ВП та позивача, що дало змогу безперешкодно потрапити до кабінетів, де перебували без нагляду кримінальні провадження, встановлено, що у цей час у відділі перебував позивач. Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що кримінальні провадження, які знаходилися у нього в кабінеті, дійсно перебували за межами будь-якого металевого сховища, оскільки 11 жовтня 2019 року він витребував їх у слідчих підпорядкованого підрозділу для вивчення стану досудового розслідування. 14 жовтня 2019 року вказані кримінальні провадження були повернуті виконавцям. Будь-яких пояснень щодо залишення ключей у дверях службового кабінету ОСОБА_1 не надав. За висновками дисциплінарної комісії завершено службове розслідування; встановлено, що інформація, викладена в доповідній записці від 17 жовтня 2019 року, знайшла своє підтвердження; оголошено сувору догану ОСОБА_1 .

3.8. Під час здійснення перевірки службової діяльності Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області використовувалась відео фіксація на цифрову нагрудну відеокамеру "CammPro" №1113800127, в подальшому відеозапис перевірки з нагрудної відеокамери було скопійовано на оптичний диск та приєднано до матеріалів службового розслідування

3.9. Наказом ГУ НП в Харківській області від 26 листопада 2019 року № 1168 (далі - наказ № 1168) позивачу оголошено сувору догану за допущення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VIII (далі - Дисциплінарний статут), та вимог пункту 1 Розділу III Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14 квітня 2016 року № 296.

4. Не погодившись із вказаним наказом позивач звернувся до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, позовні вимоги залишено без задоволення.

5.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з доведеності факту порушення позивачем вимог Інструкції № 296, з огляду на зберігання кримінальних проваджень поза межами сейфів слідчих у період з 11 жовтня 2019 року до 14 жовтня 2019 року, та залишення службового кабінету не зачиненим, чим порушено пункт 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту в частині неналежного зберігання службового майна.

5.2. Судом апеляційної інстанції також було відхилено доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях позивача ознак порушення пункт 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, у зв`язку з тим, що відповідне майно не передавалося останньому на зберігання відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", оскільки листом начальника Дергачівського ВП повідомлено, що за результатами річної інвентаризації у службовому кабінеті заступника начальника СВ Дергачівського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2019 року знаходилося наступне службове майно: стіл аудиторний -1 шт (інв. № 11130130682); БФП (багатофункціональний пристрій) А4 ч/б Сапоп і-8Е№У8 МБ 30140- 1 шт (інв. № 1130132793); шафа металева - 1 шт (інв. № 1130130768/2), що в свою чергу підтверджено відеозаписом з нагрудної камери "CammPro" № 1113800127.

5.3. Крім того, суд апеляційної інстанції стосовно доводів апеляційної скарги щодо недопустимості у якості доказу відеозапису з нагрудної камери "CammPro" № 1113800127 зазначив, що мобільна група, якою проведено перевірку Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області, діяла на підставі наказу Національної поліції України від 11 квітня 2016 року № 305 відповідно до якого мобільним групам з метою перевірки службової діяльності підпорядкованих підрозділів надано право безперешкодного цілодобового доступу до службових приміщень, у тому числі на використання фото-, відеозйомки. Аналогічні повноваження надані мобільній групі також наказом ГУНП в Харківській області від 15 січня 2019 року № 51.

5.4. На думку судів попередніх інстанцій оскаржуване рішення відповідача з дотриманням частини другої статті 19 Конституції України, позаяк обставини події відповідач з`ясував повно, діяння поліцейського кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

6. 07 квітня 2021 року до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мосін Андрій Володимирович, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 520/14215/19 та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права щодо надання оцінки доказам з точки зору їх належності та допустимості.

6.2. Так скаржник указує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 5 частини першої статті 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ (далі - Закон № 160-ІХ) та пунктів 1-2 Розділу III Інструкції № 296 за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.

6.3. На думку скаржника, обов`язок поліцейського щодо збереження службового майна, що визначений пунктом 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, невиконання якого ставиться в провинну позивачу, нерозривно пов`язаний з конкретним майном, та здійсненням суб`єктом владних повноважень, дій щодо закріплення майна за поліцейський, оскільки неможливо здійснювати заходи із збереження невизначеного та не переданого у встановленому порядку майна. Отже, відповідальність за недбале ставлення до службового майна можливе лише при наявності письмового зобов`язання особи (поліцейського) про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за збереження цілісності конкретного службового майна, що визначено приписами пункт 5 частини першої статті 6 Закону № 160-ІХ.

6.4. Скаржник стверджує, що сам факт знаходження майна в службовому приміщені не є належною підставою вважати, що у позивача виник обов`язок щодо забезпечення збереження цього майна, тому є безпідставним ствердження щодо недбалого ставлення до службового майна та порушенням вимог 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.

6.5. Крім того, скаржник уважає, що суди повинні були застосовувати норми, що містяться в пунктах 1, 2 Розділу III Інструкції № 269 у системному зв`язку між собою, так як норма, щодо зберігання кримінальних проваджень в сейфах або металевих ящиках що мають запірні пристрої та пристрої для опечатування, має диспозитивний характер та не містить заборон щодо зберігання проваджень поза сейфів та металевих сховищ, натомість пункт другий того ж розділу, містить заборону щодо зберігання кримінальних проваджень поза службовими приміщеннями органів досудового розслідування, що Позивачем було дотримано, так як провадження знаходились в службовому кабінеті органу досудового розслідування.

6.6. З огляду на вказане позивач уважає, що Інструкцією № 296 не заборонено зберігання кримінальних проваджень поза сейфів в приміщеннях органу досудового розслідування, але встановлено заборону зберігати за межами приміщень органу досудового розслідування. У свою чергу позивачем приписи вказаної Інструкції № 296 були виконані.

6.7. Також скаржник зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні справи по суті порушено норми процесуального права в частині встановлення обставин, які мають істотне значення для справи, на підставі недопустимого доказу - відеозапису, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

6.8. Так, позивачу не було відомо про наявність такого доказу, як відеозапис, навіть при зверненні до відповідача з відповідним запитом, останнім не було повідомлено про наявність такого. Про відозапис позивачу стало відомо лише при розгляді адміністративної справи в суді, з листа заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області від 22 січня 2020 року, який було надано відповідачем до суду разом з відзивом на позовну заяву.

7. 07 квітня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Загороднюк А.Г.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26 січня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

10. 06 травня 2021 року від ГУ НП в Харківській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач проти доводів та вимог такої заперечує та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

11. Відповідач наполягає, що посадові особи ГУНП в Харківській області під час проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом встановленого строку.

11.1. Відповідач наголошує, що за результатами проведеного службового розслідування встановлена вина ОСОБА_1 у вчинені дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення застосований до нього відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та направлений на підтримання службової дисципліни, з метою виховання поліцейських, та запобіганню вчиненню аналогічних дисциплінарних проступків серед особового складу ГУНП в Харківській області.

Джерела права й акти їх застосування

12. Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

14. У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

15. Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

16. Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

17. Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року.

18. Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

19. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

20. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.

21. Системний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 1 цього Статуту, у тому числі, основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII.

22. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

23. Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

24. За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

25. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13).

26. Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

27. Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

28. У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

29. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

30. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

31. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

32. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

33. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.

34. Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

35. Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

36. Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку № 893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

37. Єдиний порядок обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України визначений "Інструкцію з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України", затвердженої наказом МВС України від 14 квітня 2016 року № 296 (далі - Інструкція № 296).

38. Так, відповідно до пунктів 2, 3 Інструкції № 296 організація обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень у Головному слідчому управлінні Національної поліції України покладається на начальників управлінь ГСУ, у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві - на начальників слідчих управлінь ГУНП, а в управліннях, відділах, відділеннях поліції, відділах (відділеннях) спеціальної поліції ГУНП, у структурі яких діє орган досудового розслідування, - на начальників слідчих відділів, відділень.

39. Відповідальним за зберігання кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування, а також тих, досудове розслідування в яких зупинено, є слідчий, який безпосередньо здійснює досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях. Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні групою слідчих відповідальною особою за зберігання кримінального провадження є слідчий, визначений старшим слідчої групи.

40. Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції № 296 кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування, а також досудове розслідування в яких зупинено на підставі пунктів 1, 2, 2-1, 3 частини першої статті 280 КПК України, зберігаються слідчими в сейфах або металевих ящиках, що мають запірні пристрої та пристрої для опечатування. Ключі від сейфа (металевого ящика) знаходяться безпосередньо у слідчого, а їх дублікати - у керівника органу досудового розслідування.


................
Перейти до повного тексту