ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 826/7719/18
адміністративне провадження № К/9901/35683/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (судді: Горяйнов А.М, Костюк Л.О., Чаку С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України та Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення Державної міграційної служби України від 24 квітня 2018 року № 55-18, визнання неправомірним та скасування наказу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 21 березня 2018 року № 50 та зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області прийняти у справі № 2018 РІ 0001 рішення про оформлення документів позивача для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі за цим позовом.
Мотивуючи ухвалу суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою позивача, адже звертаючись до суду із апеляційною скаргою та посилаючись на карантин, як на підставу для поновлення строку, позивач зобов`язаний був повідомити які саме обмеження, зумовлені впровадженням карантину, стали перешкодою для подачі апеляційної скарги у межах встановленого строку та призвели до пропуску такого строку на чотири дні.
На переконання суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга позивача містить у собі лише загальне посилання на те, що запровадження карантину є форс-мажорною обставиною, яка впливає на процесуальну поведінку сторін, без зазначення того, які саме обмеження унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доводи позивача щодо похилого віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ускладнення за станом здоров`я, колегія суддів апеляційного суду вважала також необґрунтованими через відсутність доказів, які б підтверджували його тимчасову непрацездатність у період з 13 серпня по 28 вересня 2020 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є помилковими, оскільки строк звернення пропущено з поважних причин, так як копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції не отримував. Вказує, що 25 серпня 2020 року йому стало відомо про наявність рішення суду першої інстанції.
Також зазначає, що він є людиною похилого віку, має ускладнення за станом здоров`я, хронічне захворювання легенів, проте такі обставини не може підтвердити належними доказами, адже не є громадянином України і звернувся за отриманням статусу біженця.
Позивач наголошував, що введення карантину з 12 березня 2020 року на підставі постанови Кабінету міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 є форс-мажорною обставиною, яка впливає на процесуальну поведінку учасників справи. При цьому зазначив, що з 14 вересня 2020 року по 28 вересня 2020 року перебував на самоізоляції через його контактування з особою у якої був отриманий позитивний ПЦР тест COVID-19.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення прийнято за відсутності сторін у порядку письмового провадження. Копія вказаного рішення направлена позивачу 25 серпня 2020 року, проте не вручена через неправильно зазначену адресу на конверті або її відсутність, про що зазначено у довідці від 02 вересня 2020 року (а.с. 68)
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 28 вересня 2020 року позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційна скарга залишена без руху відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, оскільки подана після закінчення строків, установлених частиною четвертою статті 286 цього Кодексу.
На виконання вимог ухвали, 23 листопада 2020 року позивачем подано заяву, в якій скаржник просив поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою. В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначив, що судом першої інстанції справу розглянуто без його участі, внаслідок чого лише після отримання судового рішення він мав можливість звернутися з апеляційною скаргою. Позивач наголошував, що введення карантину з 12 березня 2020 року на підставі постанови Кабінету міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 є форс-мажорною обставиною, яка впливає на процесуальну поведінку учасників справи. Також вказував на незадовільний стан здоров`я.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі від 13 жовтня 2020 року позивачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року.
Вказана ухвала від 30 листопада 2020 року є предметом оскарження у касаційному порядку.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.