1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 640/9302/20

адміністративне провадження № К/9901/29908/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/9302/20

за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними і скасування рішень,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року (головуючий суддя: Безпалов О.О., судді: Парінов А.Б., Ключкович В.Ю.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У квітні 2020 року комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" пред`явило позов до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просило суд:

- визнати протиправними і скасувати постанови головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Миронова Д.А. про накладення штрафу від 19 березня 2020 року та від 2 квітня 2020 року у виконавчому провадженні №60966743 щодо виконання виконавчого листа №826/9758/16 від 24 лютого 2017 року, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва, про зобов`язання комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 23 грудня 2015 року, що передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації";

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Миронова Д.А. про закінчення виконавчого провадження від 2 квітня 2020 року ВП №60966743.

20 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову.

Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржив до суду апеляційної інстанції і просив скасувати рішення місцевого суду й ухвалити нове про часткове задоволення позову.

24 лютого 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою залишив без задоволення скаргу ОСОБА_1, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року залишив без змін.

16 червня 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у якій останній просив суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі №640/9302/20 та переглянути вказану справу з урахуванням нововиявлених обставин.

1 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про залишення без руху заяви ОСОБА_1 через несплату ним судового збору у сумі: 9459,00 грн.

Місцевий суд виходив з того, що: 1) за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі: 6306,00 грн згідно з платіжним дорученням №7145 від 21 квітня 2020 року.

На основі цього суд дійшов висновку, що за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 необхідно сплатити: 9459,00 грн судового збору.

2 липня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування цього клопотання ОСОБА_1 покликався пункт 1 частини першої і частину другу статті 8 Закону України "Про судовий збір" і зазначав, що судовий збір у розмірі: 9459,00 грн перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній 2020 календарний рік, який становить: 14884,54 грн.

Ухвалою від 7 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження за нововиявленими обставинами у справі №640/9302/20; відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі: 9459,00 грн до ухвалення рішення у справі; призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у судовому засіданні.

Цю ухвалу в частині визначення розміру судового збору ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 стверджував, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір судового збору за подання ним заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У цьому контексті ОСОБА_1 зазначав, що позивач (боржник) сплатив судовий збір за подачу позову на основі ставки, встановленої для юридичної особи. ОСОБА_1 вважав, що оскільки він є фізичною особою, то не повинен сплачувати судовий збір за свою заяву на основі ставки, сплаченої позивачем-юридичною особою.

Одночасно з цим, ОСОБА_1 стверджував, що місцевий суд необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору.

3 серпня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України.

Апеляційний суд виходив з того, що норми статей 293-294 КАС України не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі. На основі цього суд дійшов висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2021 року не може бути оскаржена в апеляційному розгляду окремо від рішення суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2021 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник вважає, що його апеляційна скарга стосувалася визначення розміру судового збору, а тому в цій частині ухвала місцевого суду могла бути оскаржена в апеляційному порядку з огляду на пункт 10 частини першої статті 294 КАС України.

На основі цього скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції помилково застосував процесуальний закон, що призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 1 вересня 2021 року.


................
Перейти до повного тексту