ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа №240/1622/20
адміністративне провадження № К/9901/32716/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року ( Драчук Т.О., Ватаманюк Р.В., Полотнянка Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), Ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просила:
- визнати незаконними і скасувати накази Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 24 грудня 2019 року № 2383/1 та № 6/3 від 20 січня 2020 року;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного територіального управління юстиції у Житомирській області поновити її на посаді головного спеціаліста відділу з питань нотаріату;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нездійснення її працевлаштування після звільнення з посади;
- зобов`язати Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції прийняти її на державну службу шляхом видання наказу про призначення на посаду головного спеціаліста відділу нотаріату у Житомирській області в порядку переведення;
- стягнути з Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2020 року по день фактичного поновлення на посаді;
- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 18252, 00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що спірними наказами її було звільнено з посади головного спеціаліста відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з 20 січня 2020 року. Таке звільнення вважає протиправним, оскільки фактичного скорочення чисельності або штату працівників у відповідачів не було, їй безпідставно було відмовлено у переведенні до новоствореного органу - Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Її заява від 24 грудня 2019 року про призначення на посаду головного спеціаліста відділу з питань нотаріату у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не розглядалася, що свідчить про допущення протиправної бездіяльності з боку відповідача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням 21 серпня 2020 року Ліквідаційною комісією Головного територіального управління юстиції у Житомирській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику оскільки була подана особою, яка не має права її підписувати (не надано повноважень на її підписання).
Вдруге з апеляційною скаргою Ліквідаційна комісія Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернулась до суду апеляційної інстанції 16 вересня 2020 року. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року.
Ухвалами від 07 жовтня 2020 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, залишив апеляційну скаргу без руху та надав десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27 жовтня 2020 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, в якій скаржник зазначає, що оскільки на момент подання апеляційної скарги вперше голова ліквідаційної комісії Залізнюка В.Ю. перебував у відпустці, а виконуючого обов`язки не було визначено, апеляційна скарга була подана працівником ОСОБА_3 .
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу не наведено належних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Ліквідаційна комісія Головного управління юстиції у Житомирській області просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано, що вперше апеляційну скаргу підписано ОСОБА_3, як членом Ліквідаційної комісії і як особою, яка безпосередньо забезпечувала представництво інтересів відповідачів у суді повноваження якої були перевірені судом першої інстанції, а відповідні документи долучені до матеріалів справи.
Крім того, судом безпідставно відхилено той факт, що на період перебування Залізнюка В.В., як заступник начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Житомирській області, у відпустці не було призначено заступника на якого були б покладені обов`язки.
Позиція інших учасників справи
12 січня 2021 року Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Хмельницький) подано відзив на касаційну скаргу, у якому вважаючи, що Сьомим апеляційним адміністративним судом при винесенні ухвали від 28 жовтня 2020 року було допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому в даному випадку спірна ухвала підлягає скасуванню.
Рух касаційної скарги
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2020 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Загороднюка А.Г. та суддів: Єресько Л.О. та Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
22 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ліквідаційної комісії Головного управління юстиції у Житомирській області.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року справу призначено до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Головного управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року.
Зазначена ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження є предметом касаційного перегляду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.