Постанова суду № 826/16632/16 від 27.01.2022 про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 826/16632/16

адміністративне провадження № К/9901/36303/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №826/16632/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року (головуючий суддя Вєкуа Н.Г., судді: Костенко Д.А., Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (головуючий суддя Шелест С.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.),

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати нечинною (протиправною) та скасувати постанову №253/16/10/26-4/1810/02/2 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 18 жовтня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржена постанова винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, зазначено, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11р. №553 (далі - Порядок №553) не містить такої підстави для проведення позапланової перевірки, як звернення депутата міської ради; ні керівника, ні уповноваженого представника позивача не було ознайомлено з актом перевірки, протоколом та приписом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Так, судами встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №553, на підставі депутатського звернення №08/279/08/08/028-405 від 13 вересня 2016 року депутата Київської міської ради VIII скликання ОСОБА_1, посадовими особами Інспекції проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Єлікон ЛТД" (замовник будівництва), ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" (генеральний підрядник) на об`єкті будівництва: "Будівництво торговельно-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вул. Героїв Дніпра в Оболонському районі м. Києва", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 жовтня 2016 року.

Перевіркою встановлено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи не у відповідності до проекту виконання робіт, а саме:

- розміщення побутових приміщень не відповідає будівельному генеральному плану, чим порушено ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- біля в`їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення";

- на об`єкті будівництва відсутній проект виконання геодезичних робіт (ПВГР), чим порушено п. 4.8 ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві".

Перевірка була проведена у присутності посадової особи ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" начальника дільниці Владимирова В.Є.; уповноважені представники від замовника будівництва - ТОВ "Єлікон ЛТД" при проведенні перевірки були відсутні.

Уповноважений представник позивача від підписання та отримання акту перевірки відмовився, про що посадовими особами відповідача зроблено відповідну відмітку у акті перевірки.

Того ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому повідомлено ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 00 хв. 18 жовтня 2016 року у приміщенні Департаменту ДАБІ у м. Києві, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил, яким вимагалось від ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" усунути допущенні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 31 жовтня 2016 року.

Представник позивача від підписання та отримання протоколу та припису відмовився, про що посадовими особами відповідача зроблено відповідну відмітку.

Акт перевірки, протокол та припис були направлені Інспекцією на адресу Товариства поштовим зв`язком 07 жовтня 2016 року та отримані останнім 11 жовтня 2016 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Інспекції прийнято оскаржену постанову від 18 жовтня 2016 року №253/16/10/26-4/1810/02/2, згідно з якою Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 65 250 грн.

Вказана постанова отримана того ж дня уповноваженою особою позивача.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що перевірка проведена відповідно та у межах, визначених нормами законодавства, а факт вчинення Товариством правопорушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується матеріалами перевірки та останнім не спростований.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на недоведеність суб`єктом владних повноважень наявності підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 41 Закону України №3038-VI від 17.02.11 "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11р. № 553 (надалі - Порядок) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абзацу 8 цього ж пункту підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судами встановлено, що спірна перевірка проведена відповідно до ст. 41 Закону №3038-VI та згідно з Порядком на підставі депутатського звернення.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, в т.ч., у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пункту 13 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 15-18 Порядку передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевірка була проведена в присутності посадової особи ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" начальника дільниці Владимирова В.Є., втім від підпису та отримання акту перевірки, протоколу та припису довірена особа відмовилась, про що перевіряючими зроблено відповідні відмітки.

Як вже було зазначено в цій постанові, перевіркою установлено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи не у відповідності до проекту виконання робіт, а саме:

Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт.

Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

Разом з тим, як встановлено судами, позивачем при будівництві об`єкта "Будівництво торговельно-розважального комплексу з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вул. Героїв Дніпра в Оболонському районі м. Києва" не дотримано вимог наведеної норми Закону, а саме: розміщення побутових приміщень не відповідає будівельному генеральному плану, що відображено у акті перевірки та вбачається з наявного у матеріалах справи будівельного генерального плану.

Пунктом п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення" передбачено, що біля в`їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об`єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками.

Втім, судами констатовано, що позивачем біля в`їзду на будівельний майданчик не було розміщено схему руху автотранспорту.

Відповідно до п. 4.8 ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві" при зведені нескладних та середніх об`єктів І, II та III категорій складності (додаток П.1 ДБН А.2.2-3), будівництва будівель, споруд, у складі проектів організації будівництва та виконання робіт слід розробляти геодезичну частину проекту, а для великих і складних об`єктів IV та V категорій складності, а також висотних та експериментальних будівель, потрібно розробляти проекти виконання геодезичних робіт (ПВГР) та проекти моніторингу в порядку, встановленому для розроблення проектів виконання робіт (ПВР).

Проектні рішення, що пов`язані з виконанням геодезичних робіт, а саме: спеціальні геодезичні отвори в перекриттях (розміром не менше ніж 150 mm x 150 мм), закладні деталі для закріплення підставок під геодезичні прилади та примусові центрири, репери тощо, які мають бути проведені до початку виконання геодезичних робіт, повинні бути відображені в робочих кресленнях проекту та уточнюються в ПВГР.

Однак, на об`єкті будівництва не забезпечено наявності проекту виконання геодезичних робіт (ПВГР).

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Оскаржена постанова отримана уповноваженим представником позивача 18 жовтня 2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Оцінюючи наведені позивачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

................

Перейти до повного тексту