ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 420/4492/20
адміністративне провадження № К/9901/25064/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2021 року (суддя Юхтенко Л.Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді Косцова І.П., Осіпов Ю.В.)
у справі №420/4492/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці в Одеській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якій просила визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 22 жовтня 2019 року №ОД/983/1652/НП/ТД-ФС від 22.10.2019 року, якою на неї накладено штраф у розмірі 417 300 грн.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, позов задоволено.
3. ГУ Держпраці в Одеській області з судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 11 червня 2018 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Вид господарської діяльності 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.
11 вересня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала заяву про припинення підприємницької діяльності.
5. 14 серпня 2019 року вих. №17749 уповноважена особа Одеського осередку Всеукраїнська громадська організація "Євро столиця" звернулася до ГУ Держпраці в Одеській області з письмовим проханням провести перевірку суб`єктів господарювання з питань дотримання вимог трудового законодавства, які здійснюють свою діяльність в зазначених заявником закладах в смт Затока Білгород-Дністровського району, у додатку до якого під №31 значиться база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" ОСОБА_2 .
6. На підставі вищезгаданої заяви та з урахуванням службової записки Чернова М.І. від 04 вересня 2019 року, начальником ГУ Держпраці в Одеській області 5 вересня 2019 року видано наказ за №1630 "Про проведення інспекційного відвідування" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка здійснює господарську діяльність у закладі "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з питань забезпечення застосування правових норм щодо використання праці, які передбачені розділами 1, 3 частини першої Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством соціальної політики України від 18 серпня 2017 року №1338, зокрема з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
7. На підставі вказаного наказу видані направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05 вересня 2019 року вих. №15/01-29-3121 про проведення головними державними інспекторами відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області в термін з 06 вересня 2019 року по 09 вересня 2019 року позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка здійснює господарську діяльність у закладі "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
8. На підставі допиту свідків та огляду відеозапису (додатку до акту від 09 вересня 2019 року №ОД/983/1652/НП, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 8 вересня 2019 року о 10 год. 51 хв. прибули інспектори праці за адресою: АДРЕСА_1, для проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
9. Однак, фактично інспектори праці прибули за адресою АДРЕСА_3 .
10. Під час здійснення спроби проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці та ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не надання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкту відвідування, в яких використовується наймана праця, інспектором праці Черновим М.І. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування від 09 вересня 2019 року №ОД983/1652/ПН.
11. Відповідно до зазначеного акту фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ознайомилась зі службовим посвідченням інспекторів праці та направленням на здійснення інспекційного відвідування, після чого пропустила інспекторів праці та територію закладу "ІНФОРМАЦІЯ_3" за адресою: АДРЕСА_1, зазначивши, що частка території знаходиться у розпорядженні згідно з договором оренди. На території закладу фото-відео фіксацією було зафіксовано чотири особи: охоронець, чоловік, вдягнутий у фірмовий одяг закладу та два адміністратори, які виконували свої посадової обов`язки. Фізична особа-підприємець не дала можливості взяти пояснення з осіб та не прийняла направлення на здійснення інспекційного відвідування. Після чого з`явилась особа, яка представилась орендодавцем та у грубій формі попросила інспекторів праці покинути територію закладу.
12. 22 жовтня 2019 року першим заступником начальника ГУ Держпраці в Одеській області, на підставі повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 22 жовтня 2019 року вих. №15/01-33-8829, розглянуто справу про накладення штрафу та прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД983/1652/НП/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 417 300 грн. на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.
13. Копію зазначеної постанови надіслано позивачу листом від 23 жовтня 2019 року вих. №15/01-33-9502.
14. Незгода із зазначеною постановою зумовила ОСОБА_1 звернутися до суду з адміністративним позовом.
15. Під час офіційного з`ясування обставин справи судом першої інстанції в якості свідка був допитаний ОСОБА_4, якій повідомив, що є власником бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка розташована за адресою АДРЕСА_3 та бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 орендувала у нього саме частину приміщень бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка розташована за адресою АДРЕСА_3 . Фактично інспектори праці прийшли за адресою АДРЕСА_3, однак у направленні на перевірку було зазначено адресу АДРЕСА_1 . Також свідок показав, що ОСОБА_1 не відмовляла у проведенні інспекційного відвідування, навпаки, сам він звернув увагу на невірну адресу у направленні та попросив інспекторів праці пройти за вказаною у направленні адресою.
16. Також ОСОБА_1 у особистих поясненнях зазначила, що вона підійшла за адресою АДРЕСА_1, проте інспектори праці не з`явилися.
17. Свідчення ОСОБА_4 підтверджено витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що адреса: АДРЕСА_1 є юридичною адресою ПП "Залізобетонник", керівником якого є ОСОБА_4 .
18. Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2019 року, Приватне підприємство "Залізобетонник" (Суборендар) передало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Орендар) прийняла в суборенду приміщення під надання відпочинку, що складається з будівель та споруд (загальна площа 2645,1 кв.м), що перебуває за адресою: АДРЕСА_3 .
19. Свідок ОСОБА_5 повідомила суд, що була присутня в приміщенні адміністрації, коли позивач спілкувалась з інспекторами праці, та підтвердила, що ОСОБА_1 не вчиняла дії у перешкоді проведення інспекційного відвідування.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що відповідачем не доведено порушення позивачкою вимог закону щодо не допуску інспекторів праці до інспекційного відвідування та у наказі та направленні невірно зазначено адресу місцезнаходження суб`єкта господарювання, а тому постанова про накладення штрафу прийнята не обґрунтовано, без урахування всіх дійсних обставин у справі Безпосередньо ОСОБА_1 не вчиняла дії по недопущенню до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та не створювала перешкоди у її проведенні, оскільки позивачка не чинила перешкоди у допуску інспекторів до проведення інспекційного відвідування, а саме ОСОБА_1 впустила на територію закладу інспекторів праці, запитувала, які документи вона має надати, пояснила, що вона орендує частину приміщень для організації відпочинку, орендовані приміщення вона здає на тривалий строк для відпочинку, найманих працівників не має. На запитання чиї працівники, які перебувають на території, ОСОБА_1 пояснила, що це не її працівники. Під час спілкування ОСОБА_1 з інспекторами праці до приміщення зайшов ОСОБА_4, який підтвердив, що на території перебувають його працівники, а не ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_4, оглянувши направлення на інспекційне відвідування, звернув увагу, що у направленні зазначена інша адреса АДРЕСА_1, а інспектори праці прийшли на адресу АДРЕСА_3, та саме ОСОБА_4 попросив їх покинути територію закладу.
21. Суд апеляційної інстанції наголосив, що відповідачем було здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивачки без наявності законних підстав для його проведення, оскільки лист уповноваженої особи Одеського осередку ВГО "Євро столиця" від 14 серпня 2019 року вих. №17749 не містить чітких та конкретних фактів (інформації), яки б свідчили про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства про працю. Також громадська організація не є належним суб`єктом звернення, за яким проводяться інспекційні відвідування.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
23. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду висловленого у постанові від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17. У зв`язку з чим вважає, що підстави інспекційного відвідування відповідали чинному законодавству.
24. ГУ Держпраці в Одеській області не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 не ознайомилася зі службовим посвідченням інспекторів праці та направленням на проведення інспекційного відвідування, оскільки зазначає, що їй надавалися відповідні документи на ознайомлення, але ОСОБА_1 відмовилася від підпису направлення.
25. Скаржник звертає увагу суду, що ОСОБА_1 створювала перешкоди інспекторам праці під час спроби провести інспекційне відвідування, оскільки, не надавала посадовим особам доступ до приміщень, а також забороняла інспекторам праці відбирати пояснення у працівників. Також, ОСОБА_1 не надала інспекторам праці документи, що стосуються предмету інспекційного відвідування. Хоча з відеозапису вбачається, що інспекторами праці було зазначено усно перелік документів, які необхідно надати. Таким чином, посадові особи ГУ Держпраці в Одеській області не змогли провести інспекційне відвідування ОСОБА_1 .
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
27. Відповідно до преамбули Закону № 877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
28. В цьому випадку слід наголосити, що Закон № 877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а як слідує з тлумачення поняття принцип - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.
29. Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
30. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
31. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
32. Згідно з ч. 5 вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
33. Відповідно до ч. 3 ст. 6 цього Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою про проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
34. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до ч.4 ст. 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
35. Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
36. У силу положень ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
37. На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
38. У силу положень ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об`єднання.
39. Наведене дає підстави колегії суддів дійти висновку, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, має право здійснювати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
40. Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
41. Підстави проведення інспекційних відвідувань визначено пунктом 5 Порядку №823. Так, підставою для здійснення інспекційних відвідувань, у тому числі, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (п.п. 3 п. 5 Порядку №823).
42. Підпункт 3 п. 5 Порядку №823, конкретизує положення абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
43. Як встановлено судами, у наказі про проведення перевірки від 05 вересня 2019 року № 1630 підставою проведення інспекційного відвідування зазначено пп. 3 п. 5 Порядку №823. Підставою для прийняття такого рішення є заява Всеукраїнської громадської організації "Євро столиця" від 14 серпня 2019 року вих. № 17749 з проханням провести перевірку суб`єктів господарювання з питань дотримання вимог трудового законодавства, які здійснюють свою діяльність в зазначених закладах в смт. Затока Білгород-Дністровськго району, зокрема, ОСОБА_6, база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3".
44. Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.
45. Суд першої інстанції керувався тим, що у заяві Всеукраїнська громадська організація "Євро столиця" повідомила, відповідно до власного Статуту та з метою виконання громадського обов`язку щодо досягнення Європейських цінностей продовжує здійснювати моніторинг стану дотримання норм чинного законодавства України, у тому числі, в частині захисту прав громадян на працю та належну оплату праці.
46. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстава інспекційного відвідування у цій справі відповідає пп. 3 п. 5 Порядку № 823, за яким керівник органу контролю має право на прийняття рішення про проведення інспекційних відвідувань, у тому числі за результатами аналізу інформації з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
47. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на судову практику Верховного Суду, викладену у постанові від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17, оскільки у вказаній справі інспекційне відвідування проводилося з іншої підстави, а саме: п.п. 6 п. 5 Порядку №295 (лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області).
Тобто, підстави інспекційного відвідування, які аналізувалися у справі №697/2073/17 та цій справі не є подібними та передбачені різними правовими нормами.
48. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем було здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивачки без наявності законних підстав для його проведення є помилковим, проте не є підставою для скасування суду апеляційної інстанції, оскільки вказаний висновок не призвів до прийняття не правильного по суті рішення у цій справі.
49. Щодо суті порушення, Суд враховує таке.
50. Відповідно до п. 11 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право, зокрема: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
51. У п. 14 Порядку №823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
52. За змістом п. 16 - 18 Порядку №823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 вересня 2019 року о 10 год. 51 хв. прибули інспектори праці за адресою: АДРЕСА_3 для проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
54. При цьому у направленні на проведення інспекційного відвідування зазначено про проведення такого відвідування за адресою: АДРЕСА_1 .
55. Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", місцезнаходження суб`єкта господарювання є обов`язковим реквізитом у направленні.
56. Своєю чергою, місцезнаходження позивача у наказі про проведення інспекційного відвідування від 05 вересня 2019 року та № 1630 та направленні на здійснення інспекційного відвідування не відповідало дійсності, що є порушенням ст.7 цього Закону.
57. Суди попередніх інстанцій встановили з особистих пояснень позивача, допиту свідків та огляду відеозапису, що ОСОБА_1 не чинила перешкоди у допуску інспекторів до проведення інспекційного відвідування, вона впустила на територію закладу інспекторів праці, запитувала, які документи вона має надати, пояснила, що вона орендує частину приміщень для організації відпочинку, орендовані приміщення вона здає на тривалий строк для відпочинку, найманих працівників не має. На запитання чиї працівники, які перебувають на територію, ОСОБА_1 пояснила, що це не її працівники. Під час спілкування ОСОБА_1 з інспекторами праці до приміщення зайшов ОСОБА_4, який підтвердив, що на території перебувають його працівники, а не ОСОБА_1 .
58. У касаційній скарзі є доводи про наявність дій з боку ОСОБА_1, які нібито свідчать про перешкоджання у здійсненні інспекторам праці інспекційного відвідування, проте такі доводи зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.
59. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
60. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
61. За приписами ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
62. Колегія суддів не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права при оцінці доказів, які надавалися сторонами.
63. Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 мала надавати документи, про які зазначили інспектори праці в усній розмові, виходячи з такого.
64. У п. 11 Порядку №823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
65. Пунктом 4 вказаного Порядку регламентовано, що уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
66. Положення п. 14 Порядку №823 пов`язують відмову у допуску до проведення відвідування, зокрема з ненаданням на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.
67. З аналізу положень Порядку №823 вбачається, що вимога про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування має складатися інспектором праці у письмовому вигляді та за встановленою формою.
68. Як встановив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутня письмова вимога позивачу із зазначенням строку надання документів.
69. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
70. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
71. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
72. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статттями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд