ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 462/709/17
касаційне провадження № К/9901/43458/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 10.08.2017 (суддя - Ліуш А.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі № 462/709/17 за позовом ОСОБА_1 (далі у тексті - ОСОБА_1, позивач) до Львівської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач) про скасування постанови про порушення митних правил,
УСТАНОВИВ:
10.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати винесену щодо нього Львівською митницею ДФС України постанову від 25.01.2017 № 5563/20900/16 про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил за ч. 3 ст. 479 Митного кодексу України та накладення штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення. Перебіг строку накладення адміністративного стягнення починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Крім того, транспортний засіб марки "Opel Calibra", державний номерний знак НОМЕР_1 вийшов з ладу та не мін самостійно пересуватися, тому позивач не міг у встановлений строк вивезти даний транспортний засіб за межі митного кордону України. Просить позов задовольнити, постанову №5563/20900/16 від 25.01.2017 визнати протиправною, скасувати.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 10.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач допустив перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку переміщення транспортних засобів, що є підставою для накладення штрафу, з огляду на те, що строк транзитного перевезення автомобіля марки "OPEL Calibra", кузов № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер Республіка Польща НОМЕР_1 більше ніж на 10 (десять) діб.
Позивач оскаржив рішення судів до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.11.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не прийняли до уваги, що надані до суду витяги ПІК "Інспектор-2006" Журнал пункту пропуску та ПІК "Інспектор-2006" функціонального модулю "Диспетчер" ЗМК не є в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами, вважає, доступ до цих автоматизованих систем мають виключно митні органи і такі запити вони зобов`язані робити щоденно, а не коли їм заманеться, так як їх обов`язок своєчасно виявляти такі правопорушення. Решта доводів касаційної скарги Інспекції зводиться до цитування норм Митного кодексу України та рішень Європейського суду з прав людини.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 24.01.2022 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 25.01.2022.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції, та враховуючи межі касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 11.02.2016 громадянином України - ОСОБА_1, через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС в митному режимі "транзит" на митну територію України було ввезено транспортний засіб марки "ОPEL CALIBRA", VIN НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував під митним контролем та мав бути доставлений позивачем до митних органів у термін, що не перевищує 10 діб з дня ввезення, чого позивачем зроблено не було.
Згідно з автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006" та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 27.12.2016 не вивозився та у інший митний режим, згідно із законодавством, не поміщений.
27.12.2016 головним державним інспектором відділу інформаційно-аналітичної роботи управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС Воробей В.В. складено протокол про порушення митних правил №5563/20900/16, який позивач отримав цього ж дня про що свідчить його підпис у даному протоколі.
25.01.2017 відповідно до постанови в справі про порушення митних правил №5563/20900/16 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500, 00 грн.
Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 381 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 93 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Частиною др