ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 757/58377/16-а
касаційне провадження № К/9901/32161/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2017 (суддя - Матійчук Г.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Беспалов О.О., судді - Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі у тексті - ОСОБА_1, позивач) до Чернігівської митниці ДФС (правонаступник - Чернігівська митниця), Державної фіскальної служби України (далі у тексті - Митниця, відповідач), про скасування постанов та закриття провадження у справі,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Чернігівської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Литвиненка В.В. у справі про порушення митних правил від 21.09.2016 № 0265/10203/16 та постанову головного державного інспектору відділу провадження у справах про порушення митних правил Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Бевза О.В. від 18.10.2016, а також просив провадження у справі про порушення митних правил № 0265/10203/16 відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що являється резидентом в розумінні положень митного законодавства і 16.01.2016 він ввіз на територію України транспортний засіб (далі у тексті - ТЗ) марки "VOLKSWAGEN PASSAT", р.н.з. НОМЕР_1, номер кузова - НОМЕР_2, у режимі транзиту строком на 10 днів, про що ОСОБА_1 повідомив усно співробітника митної служби. Також позивач повідомив уповноважений орган у письмовій формі, що ТЗ перебував на ремонті, а тому позивач з об`єктивних причини пропустив термін транзиту, однак вказані обставини не були належним чином досліджені відповідачем при прийнятті постанов від 21.09.2016 та від 18.10.2016, а тому дані рішення підлягають скасуванню. Крім того, зазначає, що строк накладення адміністративного стягнення за нібито наявні порушення митних правил ОСОБА_1 закінчився 01.09.2016, а тому оскаржувані постанови, що винесені вже після закінчення вказаного строку, мають бути скасовані з цієї підстави, а провадження у справі про порушення митних правил відносно позивача має бути з цієї підстави закрито.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що у зв`язку із наявністю в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, що свідчить про правомірність прийняття спірної постанови. Суди дійшли висновку, що відповідачем доведено факт зазначення позивачем неправдивих відомостей про місце реєстрації, що призвело до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.
Не погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що дії позивача не містять ознаки порушення митних правил визначених статтею 485 Митного кодексу України, у зв`язку з чим позивача необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач має паспорт громадянина України, має постійне місце проживання в Україні, що підтверджується записом у паспорті про його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1, можливо прийти до висновку, що Позивач має статус резидента в розумінні положень чинного законодавства України. Позивач не міг ввозити автомобіль у режимі тимчасового ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, відповідно до ч. З ст. 380 МКУ, оскільки не давав письмового зобов`язання про його зворотне вивезення за умови письмового декларування та не сплачував відповідні митні платежі. Крім того, вважає днем виявлення правопорушення є 01.03.2016 - день здійснення Чернігівською митницею ДФС орієнтування № 852/25-70-26-03, Отже, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил закінчився 01.09.2016. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена статтею 485 Митного кодексу України, з огляду на недоведеність Чернігівською митницею ДФС умислу та спеціальної протиправної мети у нього для вчинення цього порушення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу вказує на те, що твердження Позивача щодо ввезення автомобіля на митну територію України 16.01.2016 в режимі "транзит" було спростоване доказами наявними в матеріалах справи про ПМП (далі у тексті - порушення митних правил), тому суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили, що автомобіль було ввезено в режимі "тимчасове ввезення". Доказів існування визначених статтею 460 Митного кодексу України обставин (аварії, дії обставин непереборної сили), наявність яких звільняє особу від адміністративної відповідальності, позивачем до митного органу в межах строку, встановленого частиною першою статті 95 Митного кодексу України не надано. При цьому, ОСОБА_1 звернувся лише 06.06.2016 до митниці із повідомленням про перебування ТЗ на ремонтних роботах на СТО з 18.01.2016 по 06.06.2016, тоді як транспортний засіб підлягав вивезенню 27.01.2016. Фактичне виявлення триваючого правопорушення відбулося 06.06.2016, тобто, строк притягнення ОСОБА_1 до відповідальності (накладення на нього стягнення) за цим протоколом про ПМП спливав лише 06.12.2016.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
01.02.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15.12.2017, далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова РФ.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.12.2021 цю справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 21.12.2021.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни відповідача у справі з Чернігівської митниці ДФС її правонаступником - Чернігівською митницею (ЄДРПОУ ВП: 43985581).
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи про порушення митних правил встановили, що 16.01.2016 ОСОБА_1 ввіз на територію України без сплати митних платежів транспортний засіб марки "Volkswagen Passat", р.н.з. НОМЕР_1, номер кузова - НОМЕР_2, по смузі руху "зелений коридор" у митному режимі "тимчасове ввезення" на строк до 1 року з метою особистого користування ввезено автомобіль, що зареєстрований у відповідних реєстраційних органах Молдавської республіки (MD) 27.04.2007 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
У подальшому, вже 06.06.2016 через пункт пропуску "Славутич-Комарин" ВМО № 2 митного поста "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС у напрямку "Україна-Республіка Білорусь", заїхав вказаний ТЗ під керуванням позивача на митну територію України.
У ході здійснення митних формальностей щодо пропуску даного автомобіля на митну територію України спрацювала Автоматизована система аналізу управління ризиків ДФС за орієнтуванням митниці від 01.03.2016 № 852/25-70-26-03, згідно з даних якої ОСОБА_1 має реєстрацію місця проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1, а у закордонному паспорті можуть бути відбитки підроблених штампів та печаток консульських установ України за кордоном.
В той же час, витягом з АСМО "Інспектор-2006" ДФС України та протоколом опитування старшого державного інспектора ВМО № 1 митного поста "Нові Яриловичі" митниці Литвиненко Н. Б., підтверджується, що ТЗ оформлено в режимі тимчасового ввезення строком до 1 року на підставі наданих ОСОБА_1 документів: паспорт для виїзду за кордон № НОМЕР_4 із зазначенням адреси водія: АДРЕСА_2, технічний паспорт на автомобіль.
Однак, у митного органу виникли підозри, що зазначений паспорт містив неправдиві відомості щодо статусу ОСОБА_1 як громадянина-нерезидента, зареєстрованого в Республіці Молдова.
У свою чергу, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у цій справі, що позивач є громадянином України, має закордонний паспорт громадянина України Серії НОМЕР_5 та паспорт громадянина України Серії НОМЕР_6 .
Як пояснив позивач, під час пропуску даного автомобіля на митну територію України він надав для здійснення митного контролю паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6, виданий Центрально - Міським РВ УМВС України у м. Горлівці 20.10.1995 із відміткою про його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1, та ним було ввезено транспортний засіб в режимі транзиту, однак, в десятиденний термін у позивача була відсутня можливість перетину кордону через перебування транспортного засобу в період з 18.01.2016 по 06.06.2016 у ремонті, про що відповідача повідомлено 06.06.2016.
Посольство України в Республіці Молдова відповідно до листа від 12.08.2016 №6136/17-522/5-1414КП повідомило, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на консульському обліку в Посольстві України в Республіці Молдова не перебував, громадянство України через посольство не набував, відповідно штамп про консульський облік та печатка в його закордонний паспорт в консульському відділі Посольства України в Республіці Молдова не проставлялися.
Згідно із службовою запискою відділу адміністрування митних платежів Чернігівської митниці ДФС від 27.07.2016 №1526/25-70-19-01 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 встановлено митну вартість автомобіля марки ""VOLKSWAGEN PASSAT" з робочим об`ємом двигуна 1984 м3, тип двигуна - бензиновий на рівні 51476, 35 грн та загальну суму митних платежів, які підлягали сплаті на момент ввезення останнього на митну територію України (16.01.2016) становить 169 886, 02 грн.
06.06.2016 за даним фактом уповноваженою посадовою особою Чернігівської митниці ДФС відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 0265/10203/16 за статтею 485 Митного кодексу України.
За результатами розгляду справи про порушення митних правил № 0265/10203/16 заступник начальника Чернігівської митниці ДФС - начальник управління боротьби з митними правопорушеннями Литвиненко В.В. прийняв постанову від 21.09.2016, яку було в наслідок адміністративного оскарження скасовано у зв`язку із неточністю розрахунків суми митних платежів та винесено головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Бевза О. В. постанову від 18.10.2016, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 509 658, 06 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 21, 24, 25, 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) визначено, що: митна процедура - це зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення; митні формальності - це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 366 Митного кодексу України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
За змістом частиною четвертої статті 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач обрав канал "зелений коридор" для проходження митного контролю.