ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № П/811/650/16
касаційне провадження № К/9901/39800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 (суддя - Мельник О.М.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 (головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Прокопчук Т.С., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ОДПІ у Кіровоградській області, Інспекція) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, із урахуванням зави про уточнення позовних вимог, у якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 21.04.2016 №55-17 Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про сплату податкового боргу з єдиного податку у сумі 8 796, 37грн; визнати протиправними дії Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградські області щодо відображення в інтегрованій картці платника (далі у тексті - ІКП) ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу з єдиного податку за четвертий квартал 2015 року у сумі 8 796, 37грн та пені нараховану на цю суму з дати нарахування цих сум; зобов`язати Світловодську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області внести зміни до ІКП ФОП ОСОБА_1 шляхом відображення сплати податкових зобов`язань зі сплати єдиного податку за четвертий квартал 2015 року у сумі 8 796, 37 грн згідно платіжного доручення від 19.10.2015 №126 відповідно до призначень платежів; зобов`язати Світловодську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області внести зміни до ІКП ФОП ОСОБА_1 шляхом відображення сплати податкових зобов`язань зі сплати єдиного податку за перший квартал 2016 року у сумі 17 732, 50 грн згідно з платіжного доручення №52 від 23.06.2016 року відповідно до призначень платежів; скасувати (виключити) суми податкового боргу та пені нарахованих на вказану суму з дати нарахування цих сум.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.04.2016 отримав податкову вимогу від 21.04.2016 №55-17 про сплату податкового боргу в сумі 8 796, 37 грн. Позивач зазначав, що 19.10.2015 у строк, визначений положеннями Податкового кодексу України, подав платіжні доручення ПАТ "УКРІНБАНК" до сплати податкових зобов`язань перед бюджетом. Проте, переказ коштів банком виконано не було, у зв`язку із чим виник податковий борг. Так, позивач вважає, що даний борг виник не з його вини, а оскаржувана податкова вимога винесена безпідставно.
Відповідач проти позову заперечував та вважав, що податкова вимога є законною і обґрунтованою, просив у позові відмовити повністю.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 22.08.2016 позов ФОП ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 Інспекція подала апеляційну скаргу, у якій просила суд скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 апеляційну скаргу задоволено частково: постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 скасовано в частині, відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині: визнання протиправними дій Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградські області щодо відображення в ІКП ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу з єдиного податку за четвертий квартал 2015 року в сумі 8 796, 37 грн та пені нараховану на цю суму з дати нарахування цих сум; зобов`язання Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області внести зміни до ІКП ФОП ОСОБА_1 шляхом відображення сплати податкових зобов`язань зі сплати єдиного податку за четвертий квартал 2015 року в сумі 8 796, 37 грн згідно платіжного доручення №126 від 19.10.2015 відповідно до призначень платежів; зобов`язання Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області внести зміни до ІКП ФОП ОСОБА_1 шляхом відображення сплати податкових зобов`язань зі сплати єдиного податку за перший квартал 2016року в сумі 17 732, 50 грн згідно платіжного доручення №52 від 23.06.2016 відповідно до призначень платежів; скасування (виключення) суми податкового боргу та пені нарахованих на вказану суму з дати нарахування цих сум. В іншій частині постанову залишити без змін.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу, відповідач обґрунтував лише цитуванням резолютивних частин рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також зазначенням того, що відповідно до даних інтегрованої картки платника у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг у сумі 8 796, 37 грн, а згідно з вимог статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.12.2021 касаційну скаргу ДПІ прийняв до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 07.12.2021.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанції встановили, що ОСОБА_1 з 01.03.2012 зареєстрований фізичною особою - підприємцем та є платником єдиного податку. Так, 19.10.2015 ним самостійно визначена сума єдиного податку до сплати за IV квартал 2015 року у сумі 8 796, 37 грн була відповідно до платіжного доручення № 126 сплачена до ПАТ "УКРІНБАНК", що здійснював обслуговування поточного рахунку ФОП ОСОБА_1, на повну суму належних до сплати податкових зобов`язань перед бюджетом, що і підтверджується відповідним платіжним дорученням № 126 від 19.10.2015 виданим СЦВ ПАТ "УКРІНБАНК".
24.12.2015 Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову за № 934 "Про віднесення ПАТ "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних", а з 25.12.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію, про що повідомлено позивача листом №2074/012-16 від 03.03.2016.
21.04.2016 у зв`язку із ненадходженням від ФОП ОСОБА_1 до бюджету задекларованого єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 8 796, 37 грн відповідачем сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від №55-17.
Не погоджуючись із правомірністю податкової вимоги, позивач оскаржив її у адміністративному порядку, за результатами якого вказане рішення контролюючого органу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що відповідальність платника податку закінчується моментом подання до банку платіжного доручення на сплату відповідного податку, що підтверджується виключно платіжним дорученням із відміткою банку про його проведення. Фактичне ж надходження коштів до державного бюджету - це вже відповідальність самого банку. Таким чином, у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття спірної податкової вимоги, а тому вона підлягає скасуванню. Сума податку вже фактично сплачена, але в картці рахується як наявна заборгованість, що порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу.
Із даним висновком суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції зазначивши, подання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 19.10.2015 до СЦВ ПАТ "УКРІНБАНК" платіжного доручення № 126 та прийняття його Банком, спрямоване на перерахування до бюджету єдиного внеску на суму 8 796, 37 грн за IV квартал 2015 року, підтверджує виконання обов`язку позивача зі сплати цього внеску та неперерахування Банком цієї суми внеску не може бути наслідком пред`явлення до позивача вимоги про перерахування цього податкового платежу до бюджету.
Однак, щодо решти позовних вимог апеляційний суд дійшов висновку про те, наслідком скасування податкової вимоги від 21.04.2016 №55-17 є виключення з ІКП ФОП ОСОБА_1 відомостей про наявність податкового боргу на суму 8 796,37 грн, а тому не підлягають нарахуванню і будь-які штрафні (фінансові) санкції та/або пеня у зв`язку із ненадходженням цієї суми до бюджету через її неперерахування ПАТ "УКРІНБАНК". Мотивуючи такий висновок тим, що правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена інформація в цій системі є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.