ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2022 року
м. Київ
справа № 816/62/16
адміністративне провадження № К/9901/31373/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю позовом "Глобинський переробний завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 (суддя Удовіченко С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 (головуючий суддя Перцова Т.С., судді: Жигилій С.П., Русанова В.Б.),
У С Т А Н О В И В :
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (далі - позивач, ТОВ "Глобинський переробний завод", Товариство) звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області), правонаступником якої є Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 №0004682202/116 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 3 593 093,40 грн (з яких 2 395 395,60 грн - основний платіж, 1 197 697,80 грн - штрафні (фінансові) санкції).
Позовні вимоги Товариства про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення обґрунтовані доводами, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 30.07.2015 №897/16-03-22-02-12/30547403, щодо безтоварності операцій з придбання Товариством сої та товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) технічного призначення (запасні та комплектуючі частини) у ТОВ ВКФ "Союз СВ", ПП "Компанія Центр-ЮГ", ТОВ "Рай-Т", ПСП "Огульчанське", ПП "Поллукстрейд" (далі - контрагенти-постачальники) є безпідставними, оскільки зазначені господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку. Позивач зазначає, що закуплена у контрагентів-постачальників соя в подальшому перероблялась у шрот соєвий та олію, які реалізовано з метою отримання прибутку, а придбані запасні частини використано для ремонту тепловозу та мотовозу, що також підтверджується відповідними документами. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження, в яких отримані докази щодо протиправної діяльності контрагентів-постачальників, позивач вважав безпідставними з огляду на те, що такі докази не є доказами в адміністративному судочинстві, а вироки в кримінальних провадженнях не ухвалені. Також позивач посилався на індивідуальний характер відповідальності платника податків за податкове правопорушення та наголошував, що не повинен нести відповідальність за можливе порушення контрагентами-постачальниками податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності та/або можливу недостовірність відомостей щодо них в офіційних джерелах.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Так, постановою Верховного Суду від 07.02.2020 касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області задоволено частково, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 скасовано, справу № 816/62/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки контролюючого органу в акті перевірки про безтоварність операцій з придбання товарів у ТОВ "ВКФ "Союз СВ", ПП "Компанія "Центр-ЮГ", ТОВ "Райт-Т", ПСП "Огульчанське" та ПП "Поллукстрейд". Такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли на підставі оцінки наданих Товариством первинних документів, виписаних на операції з придбання товарів у зазначених вище контрагентів-постачальників (договори, податкові накладні, видаткові накладні, експрес-накладні, платіжні доручення, виписки по рахунку, акт переді-приймання, товарно-транспортні накладні, реєстри товарно-транспортних накладних). Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що контролюючим органом не наведено обставин, які б свідчили про не відповідність господарських операцій Товариства з цими контрагентами-постачальниками цілям та видам його статутної діяльності, про їх збитковість, або обставин, які б окремо або в сукупності беззаперечно свідчили про фіктивність (безтоварність) господарських операцій. Суди відхилили доводи відповідача про наявність кримінальних проваджень щодо зазначених контрагентів позивача, в межах яких органами досудового слідства вживають заходи процесуального характеру, але вирок судом ще не ухвалений, зазначивши, що докази, отримані у кримінальному провадженні, в силу закону не є доказами, на підставі яких можуть бути встановлені обставини у адміністративній справі. Стосовно вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 24.01.2017 у кримінальній справі № 527/7/17, на який посилалось ГУ ДПС, суди зазначили, що з огляду на те, що цей вирок був ухвалений після прийняття оскаржуваних Товариством податкових повідомлень-рішень, підстав для посилання на встановлені у ньому обставини для обґрунтування правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень немає. Згідно з висновком суду, встановлені у цьому вироці обставини не свідчать про обізнаність позивача з неправомірною поведінкою контрагента-постачальника ПСП "Огульчанське".
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Глобинський переробний завод" відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 відповідач зазначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 та пункт 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм пунктів 198.1-198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) без врахування висновку Верховного Суду у постановах від 06.03.2020 (№ К/9901/27073/18), від 10.07.2020 у справі № 240/1407/19, від 31.03.2020 у справі № 824/434/15-а, від 21.02.2020 у справі № 826/17443/15, від 06.05.2020 у справі № 640/4687/19.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам, якими обґрунтовані висновки в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій Товариства з ТОВ "ВКФ "Союз СВ", ПП "Компанія "Центр-ЮГ", ТОВ "Райт-Т", ПСП "Огульчанське", ПП "Поллукстрейд", фінансові показники яких вплинули на визначення позивачем сум податкових зобов`язань з ПДВ. Зокрема, ГУ ДПС зазначає, що суди не надали належної оцінки обставинам щодо негативної податкової інформації відносно значених контрагентів-постачальників, а саме: відсутність у них матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення відповідних операцій, що були відображені у податковому обліку Товариства; не відповідність первинних документів, якими оформлені господарські операції, вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV); відсутність у Товариства документів, які підтверджують якість товару, а джерело походження товару по ланцюгу постачання не встановлено (не підтверджено).
Верховний Суд ухвалою від 10.12.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності з 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення проти касаційної скарги позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийняте ГУ ДПС на підставі акта перевірки від 30.07.2015 №897/16-03-22-02-12/30547403 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Глобинський переробний завод" з питань взаємовідносин з ТОВ "ВКФ "Союз СВ" за жовтень 2014 року, ПП "Компанія "Центр-ЮГ" за листопад 2014 року, ТЗОВ "Мелібор" за грудень 2014 року, ТОВ "Рай-Т" за січень 2015 року, ПСП "Огульчанське" за вересень-листопад 2014 року, ПП "Поллукстрейд" за липень, вересень 2014 року та правомірність відображення їх в податковій звітності" (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зроблено висновок, що Товариством порушено пункти 198.1 - 198.4, 198.6 статті 198, пункти 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК внаслідок неправомірного декларування у податковій звітності податкового кредиту в загальній сумі 2395395,60 грн за податковими накладними ТОВ "ВКФ "Союз СВ" (ПДВ - 5 324,00 грн), ПП "Компанія "Центр-ЮГ" (ПДВ - 16 232,36 грн), ТОВ "Райт-Т" (ПДВ - 251 867,92 грн), ПСП "Огульчанське" (ПДВ - 776 302,17 грн) та ПП "Поллукстрейд" (ПДВ - 1 345 669,15 грн), оскільки такі операції відображені лише в документах бухгалтерського обліку без їх реального здійснення.
Підставою для такого висновку слугувала податкова інформація щодо діяльності та податкового обліку зазначених контрагентів, отримана за результатами заходів податкового контролю. Згідно з цією інформацією зазначені підприємства не мають матеріальних та трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності; за результатами аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) придбання вказаними контрагентами-постачальниками товарів відповідної номенклатури по ланцюгу постачання не встановлено; в протоколі допиту свідка від 09.09.2014 у межах кримінального провадження № 320142200000000160 громадянин ОСОБА_1 засвідчив свою непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ПСП "Огульчанське".
Крім того, під час перевірки Товариство не надало документів, підтверджуючих якість та походження товару (як-то: сертифікати якості, паспорти виробника, посвідчення якості товару), а первинні документи, якими оформлені господарські операції з придбання товару у зазначених контрагентів-постачальників, не відповідають вимогам статті 9 Закону №996-XIV.
Ці висновки в акті перевірки стали підставою для прийняття 21.08.2015 податкового повідомлення-рішення №0004682202/116 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 593 093,40 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції -1197697,80 грн).
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій статті.
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання товарів (послуг), суми ПДВ за якими відносяться до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в ЄРПН.
Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо інші дані засвідчують зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, тобто є фактичний рух активів.
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема (але не виключно) в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17.
За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженим (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Це відповідає нормі абзацу першого частини другої статті 77 КАС, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом