1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 750/4741/17

адміністративне провадження № К/9901/15323/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.07.2017 (суддя Карапута Л.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (колегія у складі суддів Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)

у справі № 750/4741/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо направлення подання №42 від 12.01.2017 на розгляд комісії з призначенню усіх видів державної соціальної допомоги щодо розгляду питання відносно припинення соціальних виплат;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради (протокол №2 від 13.01.2017);

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення виплати пенсії за вислугою років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити та здійснити виплату пенсії за вислугою років від 01 лютого 2017 року;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради моральну шкоду в розмірі 2500 гривень;

- стягнути з виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради моральну шкоду в розмірі 2500 гривень.

2. Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 13.07.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо направлення подання №42 від 12.01.2017 на розгляд комісії з призначенню усіх видів державної соціальної допомоги щодо розгляду питання відносно припинення соціальних виплат ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради протокол №2 від 13.01.2017; стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2500 грн; стягнення з виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2500 грн, залишено без розгляду.

3. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, позов задоволено.

4. 12.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

6. У зв`язку з ліквідацією цього суду справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 17.12.2014 перебував на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб Деснянського району міста Чернігова, що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.12.2014.

8. 11.11.2016 під час проведення соціальним інспектором Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради перевірки фактичного місця проживання не було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт №3076 від 11.11.2016. На момент складання акту обстеження №3076 позивач був відсутній.

9. Як вбачається з цього акту, під час телефонної розмови представника управління соціального захисту з ОСОБА_2 останній повідомив, що він знаходиться у місті Києві. Крім того, позивачу було залишено письмове повідомлення з проханням з`явитись до органів соціального захисту для проходження фізичної ідентифікації.

10. Згодом, 28.12.2016 соціальним інспектором Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради повторно проведено перевірку фактичного місця проживання, однак не було підтверджено факт проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт №3826 від 28.12.2016.

11. 12.01.2017 начальник Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради направив до комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги подання №42 щодо припинення соціальних виплат ОСОБА_2 .

12. На підставі вказаного подання рішенням комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради №2 від 13.01.2017 припинено соціальні виплати ОСОБА_1 відповідно до пп. 2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого КМ України від 08.06.2016 № 365.

13. Листом №527/03 від 03.02.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило представника позивача про те, що з 01.02.2017 пенсійним органом припинено виплату пенсії на підставі рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради №2 від 13.01.2017.

14. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.06.2017 по справі №750/2635/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо припинення ОСОБА_1 виплати компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії І постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові здійснити нарахування та продовжити виплату ОСОБА_1 компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії І постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.02.2017.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 13.01.2017 про припинення виплати компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії І постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо направлення на розгляд комісії подання № 42 від 12.01.2017 по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги щодо розгляду питання відносно припинення соціальних виплат ОСОБА_1 ..

Визнано протиправним та скасовано розпорядження № 28 від 16.01.2017 Управління праці та соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради. В іншій частині позову відмовлено.

15. Вважаючи, що дії та рішення відповідачів порушують його права, позивач звернувся за захистом до суду. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на безпідставність дій відповідачів щодо припинення виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років.

ІІІ. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у справі № 750/2635/17 судом ухвалено постанову, яка набрала законної сили 11.07.2017 про визнання протиправним та скасування рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 13.01.2017 про припинення соціальних виплат ОСОБА_1 та визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо направлення на розгляд комісії подання № 42 від 12.01.2017 по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги щодо розгляду питання відносно припинення соціальних виплат ОСОБА_1, на підставі яких було припинено виплату позивачу пенсії, відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

18. Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції в постанові від 13.07.2017 посилається на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.06.2017, ухвалену по справі № 750/4066/17, предметом спору якої було скасування дії довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 № 7423690733 та зняття позивача з обліку як внутрішньо переміщеної особи.

19. Звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, яка набрала законної сили, було скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.06.2017 у справі № 750/4066/17, а розпорядження Управління праці та соціального захисту населення районної у м. Чернігові ради від 03.04.2017 № 05-15/148 щодо скасування дії довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 № 7423690733 та знаття позивача з обліку як внутрішньо переміщеної особи, визнано правомірним.

20. Тобто, на час постановлення ухвали Київським апеляційним адміністративним судом від 19.09.2017 позивач вже не мав статусу внутрішньо переміщеної особи.

21. Отже, судами порушено вимоги ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706, якою встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і вимоги п. 5 Порядку.

22. 01.11.2017 Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради подано пояснення до касаційної скарги, у яких відповідач також звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (справа № 750/4066/17) було підтверджено правомірність дій управління стосовно прийняття рішення щодо скасування дії довідки про взяття на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи з 03.04.2017.

23. 08.11.2017 позивач подав заперечення на касаційну скаргу. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

25. У касаційній скарзі відповідач на спростування висновків судів попередніх інстанцій посилається на рішення суду апеляційної інстанції у справі № 750/4066/17, яким було визнано правомірним розпорядження Управління праці та соціального захисту населення районної у м. Чернігові ради від 03.04.2017 № 05-15/148 щодо скасування дії довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 № 7423690733 та зняття позивача з обліку як внутрішньо переміщеної особи.

26. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для припинення виплати позивачу пенсії за вислугу років було саме прийняте рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 13.01.2017 про припинення виплати компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії І постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку у справі № 750/2635/17, яка набрала законної сили 11.07.2017.

27. Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не зазначало як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, наявність рішення суду апеляційної інстанції у справі № 750/4066/17, а тому в силу ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Крім того, у постановах від 12.02.2019 у справі № 243/5451/17, від 16.04.2019 у справі № 425/1906/17 та від 05.03.2020 у справі № 592/5928/17 Верховний Суд, зокрема, дійшов висновку про те, що інформація про перетин адміністративного кордону, відсутність за місцем проживання або скасування довідки про взяття на облік як ВПО не є підставою для припинення виплати пенсії.

30. Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

31. У рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018, висловлена правова позиція, згідно якої перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Водночас цим Законом не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як проведення верифікації за списками Служби безпеки України з підстав перевірки місця фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи. Не підтвердження фактичного місця проживання такої особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

32. Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

33. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанції і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -


................
Перейти до повного тексту